Розділи
Матеріали

Кияни масово жаліються на закриті укриття: що відбувається?

Євгенія Корольова
Фото: Генічеська міська територіальна громада / Facebook | В Україні під укриттями стали розуміти буквально все — метро, переходи та підвали будинків

Мешканці Києва обурюються через зачинені укриття в столиці, в ОВА вже пообіцяли з цим розібратися. Фокус поспілкувався з ексрадником міністра з надзвичайних ситуацій України Костянтином Грінчуком про ситуацію із захисними спорудами та спитав, чому людям доводиться самостійно дбати про свою безпеку.

Під час ракетної атаки армії РФ вночі 16 травня кияни стикнулися з тим, що деякі укриття в Києві закриті попри оголошену повітряну тривогу. Після хвилі обурення в соцмережах Сергій Попко, голова Київської міської військової адміністрації, пообіцяв розібратись в ситуації.

"Сьогодні на засіданні Ради оборони Києва я як начальник КМВА акцентував особливу увагу на розв'язанні питання", — зазначив чиновник.

За його словами, усі захисні споруди перевірять і відкриють.

Фокус 17 травня о 14.00-18.00 провів опитування у своїх Telegram-каналах щодо ситуації у наших читачів з доступом до укриттів [результати наведені нижче в інфографіці]. 44% респондентів повідомили, що біля їх будинку немає укриття, 30% зізнались, що не ходять до укриттів під час повітряної тривоги, 13,5% людей кажуть, що біля їх будинку є відчинене відкриття і вони можуть їм скористатись за необхідністю, ще 12,5% сказали, що укриття біля будинку є, але воно зачинене.

Інфографіку створено за допомогою Штучного Інтелекту
Фото: Юрій Москаленко (інфографіка)

"Системи не було й немає": що відбувається з укриттями в Києві?

Костянтин Гринчук, полковник у відставці та ексрадник міністра з надзвичайних ситуацій України, у розмові з Фокусом зауважує, що насамперед треба визнати, що в Києві взагалі немає повноцінних укриттів.

"Якщо говорити про спеціалізовані, про ті, що насправді називаються укриттями в системі цивільної оборони, то їх не було і немає. Київ на момент початку війну мав тільки те, що залишилось від СРСР — метро і ті укриття, що знаходились найчастіше на території підприємств. Все інше в нас назвали найпростішими укриттями", — коментує він.

У коментарі Фокусу перед початком вторгнення в лютому минулого року Роман Ткачук, директор департаменту муніципальної безпеки КМДА, говорив, що в столиці є 514 власне укриттів та близько 4,5 тис. об'єктів подвійного використання (тобто захищених станцій метрополітену, переходів, паркувальних майданчиків тощо).

На практиці під час обстрілів люди користуються якраз метро, а також паркінгами та укриттями в школах. Варто зауважити, що немало людей за відсутності інших захисних споруд почали спускатись просто в підвали своїх багатоповерхових будинків, навіть якщо ці приміщення для цього не призначені. Гринчук нагадує, що це — не найкраще рішення.

"Підвал під панельним будинком — це просто "братська могила". Коли по Україні летять ракети — ті ж С-300, "Іскандери", "Калібри" та все інше, то зрозуміло, що влучання такого боєприпасу у панельну багатоповерхівку залишає має шансів на збереження життя мешканців в таких так званих "укриттях", — наголошує експерт.

Кияни використовують станції метро як сховища під час обстрілів
Фото: УНІАН

Водночас будинки з монолітного залізобетону можуть захистити людей набагато краще, додає Гринчук. В крайньому разі укриття можна було б організувати там, але ані ЖЕКи, ані ОСББ не особо займались питаннями підготовки повноцінних сховищ, наголошує експерт.

"У своєму будинку ми з іншими мешканцями зібрали гроші й купили все необхідне — воду, генератор тощо", — пояснює він.

Більшість захисних споруд до сьогодні ніяк не облаштовані. Тобто люди туди можуть зайти, але там немає ані місць, щоб сидіти, ані туалетів, ані ковдр чи чогось на кшталт цього. В результаті під час обстрілів люди поспішають до укриття — а серед ночі мешканці біжать буквально у білизні, тому що все може відбуватись доволі швидко — а вони можуть бути або закриті, як показала нещодавня практика, або такими, де не затримаєшся на годину-дві.

"Іншими словами, можна що завгодно назвати "укриттям", але при цьому не створювати навіть елементарних умов для перебування там. Існує тільки імітація їх підготовки", — підкреслює полковник у відставці.

І це говорить лише про одне, вважає співрозмовник Фокуса, — ніхто не хоче займатись організацією повноцінної, комплексної системи цивільного захисту населення. Її не було раніше, вона не створена і зараз, зазначає експерт.

За відсутністю справжніх укриттів люди ладні спускатись у підвали
Фото: LETA

Втім в Києві існують райони, де немає навіть не облаштованих захисних споруд. Наприклад, на мапі, що була опублікована КМДА, на території від Березняків до Осокорків не зазначено жодного укриття.

Між Березняками й Осокорками немає жодного укриття

Фокус відправив запит до департаменту муніципальної безпеки КМДА щодо закритих укриттів під час повітряних тривог та відсутності захисних споруд в окремих районах столиці та очікує на відповідні коментарі.

Нагадаємо, Фокус у березні писав про можливе відкриття першого в Україні "розумного" укриття Smart Shelter CLUST Space. Шелтер хочуть збудувати у підвалі Центральної бібліотеки Київського політехнічного інституту — це дозволить продовжувати освітній процес під час тривог.