Людям з інвалідністю та аспірантам приготуватися: кого можуть мобілізувати наступними

У вівторок, 30 травня, на засіданні Верховної Ради 304 народні депутати проголосували за законопроєкт, що пропонує мобілізувати чоловіків віком від 25 до 27 років, які не проходили строкову службу.

Законопроєкт №9281 ініціювало Міністерство оборони спільно зі Збройними силами України. Вони пояснили, що під час дії воєнного стану в Україні немає потреби перебування громадян на військовому обліку призовників до 27 років. Також у Міноборони вважають, що необхідність щорічної явки чоловіків віком до 27 років до територіальних центрів комплектування (ТЦК) призводить до додаткових фінансових витрат, черг і збільшення навантаження на медичних працівників, водночас призов на строкову військову службу наразі не здійснюється.

У пояснювальній записці до законопроєкту наголошується: "Після зниження граничного призовного віку до 25 років призовні комісії мають достатньо часу (1-3 роки) на реалізацію виконання громадянами України військового боргу та призову їх на строкову військову службу".

Фокус запитав у Миколи Максимова, адвоката юридичної компанії RIYAKO & PARTNERS, що на практиці означає новий закон.

Закон про зниження призовного віку в Україні: які зміни?

"Щоб змінити чинну систему, тобто перевести всіх чоловіків віком від 25 до 27 років на військовий облік, потрібен час. За оцінками деяких експертів, у цьому віковому діапазоні налічується близько 100-150 тис. осіб. Ось упродовж року змінюватимуть цю систему обліку та збиратимуть інформацію про чоловіків призовного віку вже за новим законом", — каже адвокат.

За його словами, до кінця року всіх, хто потрапляє під мобілізацію з 25 років, мають оформити у військкоматі. Однак це не означає, що їх відразу відправлять на передову, хоча таке теж вже траплялося, зазначає адвокат.

"Іноді озвучується думка, що в Україні дуже напружена ситуація з кількістю людей, яких можна призвати. Однак такі заяви про те, що в країні "закінчуються" люди, які здатні воювати, є здебільшого популістськими", — вважає Максимов.

У звʼязку з ухваленням нового закону тим, хто раніше не перебував на військовому обліку, після 25 років необхідно самостійно з'явитися до територіального центру комплектації з документами. Однак, як показує практика, молоді люди воліють дочекатися повістки та не поспішають самостійно вставати на облік.

"За неявку до ТЦК після виконання призовного віку — штраф до 2000 грн. Але є лайфхак, який мені розповіли у військкоматі: якщо людина вчасно не стала на облік, з'явилася вже за повісткою і її одразу мобілізують — штраф вона не платить. А от якщо приходить, наприклад, аспірант і починає виправдовуватися навчанням — заплатить штраф обов'язково", — каже адвокат.

Розширення списку на мобілізацію: наступні кроки

Новий закон лише знижує призовний вік, решта умов мобілізації залишаються колишніми. Певна категорія громадян — студенти й аспіранти — одержують відстрочку від служби, але, на думку Миколи Максимова, цей аспект у майбутньому також може змінитися.

"Наступним кроком у межах мобілізації може бути скасування певних видів відстрочки від служби. Наприклад, людей із інвалідністю 3 категорії або сумнівних аспірантів, які до повномасштабної війни не навчалися, а потім швидко подали документи на навчання", — вважає експерт.

За словами адвоката, такі зміни можуть ухвалити вже наприкінці року, а після цього, якщо буде необхідність додаткової комплектації ЗСУ, знову знизити призовний вік.

Нагадаємо, що повістка, яку вручили родичам призовника, вважається незаконною. Мобілізаційний документ вручається особисто, а військовозобов'язаний має поставити підпис про його отримання.

Військкоми не можуть відбирати в чоловіків документи, погрожувати і тримати на території ТЦК. Якщо сталося таке порушення, треба звертатися до поліції та радитися з адвокатом.