Анатолій Храпчинський: про стан стратегічної авіації РФ та атаки на російські аеродроми

Останніми тижнями удари в глибокому тилу РФ по авіації відбуваються дедалі частіше. Зокрема, завдяки спецопераціям вдається уражати стратегічну авіацію російських військ. Перші атаки були ще в грудні 2022 року, але влітку їхня кількість та збитки, яких зазнає ворог, значно збільшились.

Фокус поспілкувався з військовим експертом та у минулому борт-інженером Ту-134 Анатолієм Храпчинським, щоб дізнатися, чи є у РФ можливість виробляти стратегічні бомбардувальники, куди треба влучити, щоб спалити цілий літак, а також як F-16 вплине на ситуацію на полі бою.

Батько Анатолія Храпчинського був військовим інженером на літаках серії Туполєва: Ту-16, Ту-160 та Ту-22М3. Тому його дитинство проходило на тих авіабазах, де зараз знищують ворожу авіацію. Він доволі добре знає російські бомбардувальники.

"Я сам пролітав 8 років у складі екіпажу міністра оборони на літаку Ту-134. Тобто модель Туполєва для мене дуже знайома, я на ній особисто працював, мій батько працював. Я іноді жартую, що в дитинстві в мене були альбомні схеми літаків Ту-16 та Ту-160 замість розмальовок. Також працював деякий час на "Мотор Січі" і навчався в Харківському інституті льотчиків (нині Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба) і в ХАІ (Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут"). Тому думаю, що бекграунд в мене для цієї розмови доволі добрий", — каже Храпчинський про своє дитинство та освіту.

Удари по стратегічній авіації РФ – як уразили Ту-22М3 та чи може РФ їх виробляти

Повітряні сили України часто оголошують про повітряну тривогу й звітують, що злітають бомбардувальники. За словами Анатолія Храпчинського, дізнаються військові про це за допомогою радіолокаційних станцій, які фіксують на радарі обʼєкт. Також в цьому допомагає Захід.

Поговоримо про події 19 серпня. В українських ЗМІ з посиланням на джерела в ГУР заявили, що було знищено два стратегічні бомбардувальники Ту-22М3. Були відео з тим, як горить один із них. Чому вони виявились настільки вразливими, що скидання одного коптера спалило цілий літак?

Літак Ту-22М3, він же Backfire за класифікатором НАТО, насправді не розрахований на роботу в зоні дії протиповітряної оборони. Хоч його розробники й заявляли про такі можливості. Він або здійснює запуски ракет на безпечній відстані, або здійснює бомбардування під супроводом винищувачів і вже коли ППО знищена.

Але це не означає, що його можна легко знищити в повітрі чи на землі. І якщо казати про випадок на військовому аеродрому "Сольці", то тут треба розуміти, що навіть за повного заправлення літака (а літак обладнано системою нейтральних газів — це заповнення вільного місця у паливних баках азотом) треба знати, куди влучити, як влучити, і якою кількістю заряду, тобто створити максимально неможливі умови. Власне, що ми й побачили. Тому, насправді, це більше не про вразливість, а про якісно сплановану операцію. Було вибрано дуже правильний підхід і було влучання саме в потрібні місця, які призвели до таких наслідків.

А як так трапилось взагалі, що частина ядерної тріади РФ на стратегічній авіабазі стоїть незахищеною просто неба? Чи можливо якось захистити літаки від таких атак?

Аеродроми, на яких базується російська авіація, були побудовані за радянських часів й вони знаходились глибоко в тилу, тобто за третьою лінією протиповітряної оборони, й це не передбачало будівництва якихось укриттів. Ми бачимо, що зараз вони вже ставлять літаки в капоніри — земляні насипи навколо літака. Якщо ви памʼятаєте, то в перших випадках вони між літаками клали шини.

Власне, треба розуміти, що такі аеродроми не розраховані бути десь близько до лінії бойових дій. Проте вони мають бути під щільним прикриттям ППО, а ми бачимо, що більшість ППО знаходиться на тимчасово окупованих українських територіях. Відтак в них є великі прогалини, а по-друге, атаки робляться завдяки БПЛА. Їх виявлення дуже ускладнене завдяки тому, що в них мала площа, тому радіолокаційні станції їх не бачать.

Зрештою, літаки базуються там із радянських часів. Ми знаємо, що "Енгельс" після підписання паперів щодо скорочення стратегічної авіації мав бути аеродромом для зберігання стратегічної авіації, який може мати ядерні ракети. Питання історичного розташування.

Сьогодні (інтервʼю записувалось 30 серпня — Ред.) ми стали свідками чергової ракетної атаки з боку РФ. Але наскільки знижується російська здатність завдавати ударів після втрат двох Ту-22?

Авіаційний канібалізм — це реальність, в якій перебуває російська авіація. Якщо говорити про втрату двох літаків, то це безповоротна втрата, а якщо брати ті, що зазнали ушкоджень, то це два нових донори. Чому так? З огляду на ті фото, що ми бачили, літаки неможливо відновити. Принаймні, це економічно буде невигідно зробити. Далі: РФ не будує новi Ту-22М3, тобто на заміну двох знищених та двох пошкоджених літаків не прийде чотири нових літаки. Все, що в них є — спадок радянських літаків, який поступово зменшується. Це відбувається чи за рахунок помилок екіпажу, чи френдліфаєра. З відкритих джерел ми знаємо, що з 2016 року вони втратили приблизно 5 літаків Ту-22М3 через дії екіпажів. А тут ще й влучання БПЛА.

Стосовно зміни операцій, то, найімовірніше, вони продовжать ракетні атаки, але вилітатимуть меншими групами і далі використовуватимуть старий Ту-95МС.

Ту-95МС — це найстаріший літак серед трійки стратегічних бомбардувальників?

Так, він, щоб ви розуміли, зʼявився ще за часів Сталіна. Вони приблизно поряд йдуть з американським B-52.

Раз ми порушили питання B-52, то відомо, що Повітряні сили США планують експлуатувати літаки 100 років. Чи є у РФ можливості для модернізації власної лінійки авіації?

Сполучені Штати не тільки модернізують та покращують, але й будують нові літаки, наприклад, B-21. Це на додаток до модернізації B-52, але вона дуже дороговартісна. На програму модернізації вони витрачають 12 млрд доларів. Чи є потенціал до модернізації Ту-160 чи Ту-22? Так, є, але чи будуть для цього гроші, можливості та технології? Я в цьому сумніваюсь. Росія з часів розпаду СРСР не створила жодного нового літака стратегічної авіації. Тут питання йде до технічних фахівців. В них ще з радянських часів є проблеми з двигунами. Вони гучніші, більше палива зʼїдають, тому там купа питань. Ми бачимо, що в них є проблеми навіть із цивільною авіацією. Навряд чи вони зможуть щось зробити. Плюс західні санкції, але вони тільки зараз починають працювати, бо насправді тільки після півтора року ми побачили відмову від експлуатації Boeing чи Aerobus та інших літаків. У них немає можливості їх ремонтувати. Але за цим треба дивитися, бо, як і в Радянському Союзі, "хлопці з чемоданами" літали, літають і будуть літати. Це дуже складно якось обмежити.

"Літаки-Франкенштейни" та "вдоводєли" — які проблеми є з Ту-22М3

Чи відомо щось про стан російських літаків, які були пошкоджені завдяки атаці БПЛА у кінці 2022 року? І наскільки "канібалізм" відображається на технічному стані літака, що буде, якщо з трьох літаків скласти один?

Виходить "Франкенштейн" (сміється). Якщо згадати про атаку А-50 в Білорусі, то тоді вони активно розповідали, що нічого не сталося. Вони показали "абсолютно цілий" літак, який чомусь із перефарбованими антенами злітав злітною смугою.

Якщо згадати Ту-22, то тоді ми бачили доволі багато фото з пошкодженим хвостовим оперенням. Ми побачили, що влучання було, його навіть визнали у РФ. Але от з того самого випадку ми не почули жодної заяви про відновлення: "От ми молодці, справилися". Вони просто замовчують. Інформація може бути засекреченою, але з огляду на те, що вони нічого про це не кажуть, то, найімовірніше, вони стали на базу збереження і вже звідти з них тягнуть найактуальніші й найпотрібніші деталі.

Проблема Ту-22 полягає в тому, що вони є в різних серіях. Деякі деталі від одного літака можуть не підходити до іншого, попри те, що це серійне виробництво. Тут ще той конструктор Lego.

Тобто так само, як і з російськими танками: модель одна, але купа версій і одна деталь не підійде до іншої…

Абсолютно. Було дуже багато серій Ту-22. Вони в різні часи випускались, були різні доопрацювання, так само "всушка" (допоміжна силова установка) — вона теж може не підходити на інший літак. Там доволі цікава ситуація. "Генії — Кулібіни" радянської інженерії робили дуже дивні речі, якимось дивним чином вони літали, працювали. Тому треба в цьому розбиратись.

Скільки в строю у РФ є літаків стратегічної авіації? Якщо говорити не на папері, а за фактом.

Якщо казати про Ту-22 та Ту-160, то відомий альманах Flight Global дає такі цифри: 2023 рік – 59 Ту-22М3 та 15 Ту-160. На 2022 рік — 66 Ту-22М3. За даними ГУР, у РФ є 27 Ту-22М3. На мою думку, літаків, які можуть повністю виконати бойове завдання, повʼязане з далеким перельотом і пуском ракет, а не імітацією пусків, є не більше 12 одиниць Ту-22М3 або 5-6 Ту-160. Ту-160 вони взагалі майже не використовують, застосовували один чи два рази за весь цей час. Ворог їх сховав дуже далеко, бо розуміє, що вони ними не можуть ризикувати. Ту-95 закінчиться ресурс, Ту-22, але цей (Ту-160 — ред.) вони ще бережуть.

А в чому тоді сенс під час масованих обстрілів використовувати 5-6 літаків й запускати з них по одній ракеті?

Літак Ту-22М3 може одночасно нести до трьох ракет Х-22 чи Х-32. Цілком логічно було б дійсно запускати два літаки: відстрілялися та повернулися. Але є супутні потреби під час виконання такого завдання: по-перше, треба літаки, щоб створити велику ударну групу, по-друге, одночасно відбуваються як бойові, так і навчальні вильоти. І головне — з метою запобігання авіаційним інцидентам й льотно-технічним характеристикам Ту-22М3 рекомендовано виконувати польоти лише з однією ракетою — або під фюзеляжем, або на крилі. За певний час експлуатації літака було вирішено, що це найбезпечніший варіант експлуатації. Можна навіть загуглити й побачити це.

А що може статися в разі максимального завантаження ракетами?

Там проблеми з керуванням. Якщо вернутися трохи далі в історію Ту-22, а не Ту-22М3, то в нього були великі проблеми з керуванням. Льотчики між собою називали його "Вдоводєл", бо багато екіпажів гинуло. Тому ті недоопрацювання, які були раніше, зараз потихеньку десь починають вилазити.

У РФ неодноразово писали, що модернізований та відновлений Ту-160 "Білий Лебідь" проходить випробування. Чи може РФ їх виробляти та модернізувати, і чи є така можливість із Ту-22 й Ту-95?

Я не вірю у відновлення виробництва літаків Ту-160. Найімовірніше, йдеться про часткову модернізацію, але і то, імовірніше, про капітальний ремонт. В цьому вже є потреба за ресурсами літаків. До речі, всі Ту-160, які є у Росії, — були передані з України. На той час, коли їх передавали і коли були підписані документи щодо знищення деяких літаків, ми знаємо, що різались літаки, які мали найбільше ресурсу. Всі старі отримала Росія. Так от, здебільшого це ремонт й спроба наздогнати час в плані авіоніки. Це все прогресує і тому треба напрацьовувати.

Ту-22М3 — є модифікація Ту22-М3М. Програма така є, але тут постає цілком логічне запитання: Ту-22 пройшов декілька етапів модернізації з радянських часів — Ту-22М, Ту-22М0, Ту-22М1, Ту-22М2, М3 і навіть М4. Вони відбувались з 1960-х років до розпаду СРСР. Змінювались двигуни, повітрозабірники, були зміни в агрегатах керування й так далі, щоразу був майже новий літак. Це те, про що ми вже говорили, кожна модель відрізняється від іншої. Наразі РФ заявляє про глибоку модернізацію Ту-22М3М, але забувши про доволі перспективний на 1990-ті роки М4. Він мав кращий двигун й кращий за планером. Проте цей зразок є лише в одному екземплярі, і той перебуває в музеї Дягілєво. Тому їм пасує вислів "маємо те, що маємо". Вони модернізують те, що мають, нові не вміють випускати, а зi старого намагаються якось щось зробити. Те саме було з Ту-95, який модернізували до версії Ту-95МС, щоб він міг нести ракети Х-101, Х-555. Все це — спроби встигнути за часом.

Чому в РФ змогли зберегти виробництво "Сушок" та "МіГів", але не змогли зберегти виробництво стратегічних бомбардувальників?

Стратегічна авіація вимагає великих бюджетних витрат. Якщо не помиляюсь, то утримання одного літака Ту-160 коштує майже 3 млн доларів на рік, щось таке. Приблизно така цифра. Власне, це одна з причин, чому Україна від них відмовлялась, бо це велика купа грошей, які витрачаються. Хоча Ту-160 можна було б використовувати як нашу "Мрію" — для запуску супутників чи космічних літаків. Взагалі дальня авіація Росії після розпаду СРСР занепала — у мене була можливість побувати у Владивостоці. Я бачив ці занедбані аеродроми, ці занедбані літаки. Вони в якийсь момент почали їх знищувати, а далі втратили дуже багато часу. Хоч в них і є завод в Казані, який ремонтує та будує Ту-160, але все одно в них просто розрив із "кешфлоу", як кажуть бухгалтери, плюс вони втратили дуже багато часу. Відтак й наздогнати це буде дуже складно.

F-16 і не тільки. Чим допоможуть західні винищувачі

Що буде, коли будуть у нас F-16 — стратегічна авіація як не залітала, так і не буде залітати. Й очікувати, що F-16 зібʼє якусь "Тушку", не варто, бо у нас є певні обмеження від наших західних партнерів, на жаль.

F-16 дасть змогу нам вирівняти шанси в повітрі та закрити деякі питання. Ми убезпечимось від керованих авіабомб, літаки не зможуть підлітати так близько. Далі — гелікоптери теж не зможуть. Якщо американці нададуть нам ракети, аналогічні Storm Shadow, то ми зможемо жваво відпрацьовувати. У нас є вже американські ракети на Су-24 AIM-120. Вони перебудовували для цього наші літаки, а на F-16 вони встановлюватимуться так. Якщо говорити взагалі про допомогу щодо літаків, то було б круто, якщо окрім F-16 нам дали ще декілька типів літаків.

Gripen, наприклад?

Я обома руками за "Грифон", бо у Швеції є така прикольна річ у доктрині, що літак мусить бути військовим. Він має вміти приземлятися де завгодно. Питання інфраструктури відпадає, хоча й F-16 не вибагливий по суті. Там розповідають, що потрібна ідеальна смуга без єдиної вибоїни, але там питання тільки до того, що повітрозабірник знаходиться дуже низько, треба просто вчасно продувати злітну смугу.

Якщо казати про виріб SAAB, то у нас вже є домовленості про отримання Storm Shadow. Якщо у нас є декілька літаків, які можуть випускати ці ракети, то якщо у нас буде 10-15 Gripen, які можуть запускати їх теж, то, вибачте, в Криму буде "бавовна" кожні 24 години. Тільки були б ракети.