"Ракети по-доброму летять у міста": у Зеленського відповіли ООН через небажання визнати геноцид
За словами радника голови ОП Михайла Подоляка, така позиція міжнародної організації є непрямим заохоченням злочинця. Якщо не вжити жодних дій, то це продовжиться і в майбутньому.
Радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк звернувся до представників ООН через їхнє небажання визнати факт, що РФ влаштувала геноцид в Україні. Свою реакцію він залишив у соціальній мережі X (нинішня назва Twitter, — ред.) 5 вересня.
За його словами, така позиція є повною політичною беззубістю і непрямим заохоченням злочинця. ООН вкотре зайнялися цим.
"Комісія прямо говорить, що не бачить наміру вчинити геноцидні злочини з боку Росії проти українських громадян. Абсолютно вірно, тому що росіяни прийшли вбивати нас... по-доброму, масово. Саме українців, але без умислу. І ракети щоночі по-доброму летять у міста. І спроба зруйнувати енергетичну інфраструктуру взимку, щоб люди гинули від морозу, абсолютно випадкова", — йдеться в повідомленні.
Повномасштабна війна в Україні триває вже понад 560 днів. За цей час Росія знищила десятки населених пунктів, проте геноциду ООН у цьому, як і раніше, не бачить.
Також тривають тортури українців у фільтраційних таборах з примусом до відмови від української ідентичності. Їм на кожному кроці нав'язують російську культуру і обмежують у правах, але, мабуть, це не стало аргументом для організації.
"Ах так, росіяни ще не поводяться як у Руанді, не ріжуть людей мільйонами. От якби українці добровільно виходили на дорогу, ставали на коліна, покірно віддавали свої голови російському солдату, щоб він їх відрізав, масово, для протоколу, тоді так. Тоді йдеться про геноцид", — продовжив радник глави ОП.
Окремо Михайло Подоляк зазначив, що це триватиме доти, доки ООН це опосередковано заохочує.
Нагадаємо, 4 вересня голова комісії ООН заявив, що факт геноциду в Україні встановити не вдалося, адже доказів недостатньо. За словами Еріка Мьосе, в Україні експерти виявили велику кількість воєнних злочинів з боку росіян. Насамперед ідеться про катування та атаки на енергетичну інфраструктуру, але цього замало для визнання геноциду.