Розділи
Матеріали

Побут, робота, мова та ставлення місцевих: як живуть українські біженці в Євросоюзі (опитування)

Юлія Шевченко
Фото: Getty Images

Більшість українців змогли працевлаштуватися в Європі та покращити своє матеріальне становище. Повертатися в Україну не планують майже половина респондентів.

Соціологічна група "Рейтинг" провела опитування серед українців, які після початку повномасштабної війни виїхали з України та зараз перебувають у країнах Євросоюзу. Опитували їх щодо 9 питань: добробуту, ставлення місцевих, знання мови, працевлаштування, допомоги тощо. Результати дослідження оприлюднив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

59% опитуваних мешкають у Європі близько року. Це ті, хто одними з перших виїхали за кордон на початку повномасштабного вторгнення. Найбільше таких серед українців, які виїхали зі сходу країни та Києва. Ще 8% перебувають у Європі близько пів року, 4% — кілька місяців.

Робота

  • 49% опитаних українських біженців у Європі на цей час мають роботу. Серед тих, хто приїхав до вторгнення, таких 74%.
  • Найбільше працевлаштованих українців у Східній Європі (67%), найменше — у Західній Європі (35%). Найменше працевлаштованих українців, які приїхали з Півдня та Сходу країни, а також із Києва.
  • Більшість тих, хто знає мову країни, де мешкає, мають роботу.
  • Серед тих, хто працевлаштований, понад 80% мають роботу в країні перебування, 14% — в Україні або одразу в кількох країнах.

Добробут

  • У майже 40% опитаних українців покращилося матеріальне становище за останній рік, у чверті опитаних воно не змінилося, а в третини — погіршилося.
  • Опитування показало, що чим довше українці перебувають у Європі, тим більшим є покращення їхнього матеріального становища за останній рік.
  • Також покращення матеріального становища є в тих, хто працює в країні перебування. Не покращилося воно в тих, хто продовжує працювати в Україні.

Життя й побут

  • Державні онлайн-послуги в Україні оцінені значно краще (71%), ніж у Європі (16%). Так само в Україні значно виграють фінансові та банківські послуги (70% проти 14% в Європі).
  • Опитувані також значно краще оцінили медичні послуги в Україні, ніж у країнах Європи. Зокрема, як доступність медичних послуг (71% проти 21%), так і якість медичних послуг (60% проти 25%).
  • Якщо дошкільну та шкільну освіту опитані оцінили дещо краще в Україні (42%), ніж в Європі (35%), то вищу освіту — навпаки: дещо краще в Європі (43%), ніж в Україні (32%).
  • Абсолютна більшість опитаних українців погодилися, що громадський транспорт у Європі значно кращий (77%), ніж в Україні (14%).
  • Аналогічна думка і щодо європейських доріг, які вважають кращими там (85%), ніж в Україні (5%).
  • В Україні житло респонденти вважають доступнішим (57%), ніж в Європі (22%), бо його дешевше винаймати й тим більше купити.
  • Учасники дослідження визнали, що в Україні набагато краща індустрія краси (85%), ніж у Європі (5%).
  • В Україні кращі: кафе та ресторани (60% проти 16%), поштові сервіси та сервіси доставки (54% проти 25%). Онлайн-шопінг в Україні також вважається кращим (51%), ніж у Європі (22%), а от щодо торгівельних мереж і магазинів думки розділилися: 42% вважають їх кращими в Україні, 36% — у Європі.

Мобільність

  • 27% опитаних українців часто подорожували в країні, де перебувають, 33% — рідко. У країнах Європи — 15% і 26% відповідно.
  • Україну відвідували 46% із тих, хто поїхав. Важливо, що серед тих, хто виїхав під час війни, 60% ні разу не приїжджали в Україну.

Ставлення місцевих

  • 51% питаних говорять про позитивне ставлення, 38% про нейтральне. Із холодним зіштовхнулися лише 9%.
  • Ставлення українців до місцевих оцінюється ще краще: 61% ставляться тепло, 35% нейтрально та лише 3% холодно.

Знання мови

  • Лише 13% опитаних українців в Європі володіють мовою країни перебування на високому рівні.
  • 20% — знають мову на середньому, який дозволяє підтримати бесіду або читати короткі тексти.
  • 29% — мають базовий рівень, який дозволяє спілкуватися на побутовому рівні та передбачає знання простих фраз. Решта — початковий рівень або взагалі не володіють.
  • Найкращий рівень володіння мовою в українців, які перебувають у Південній і Східній Європі, найгірший — у Північній.
  • Майже 40% українців відвідують курси вивчення мови країни перебування, ще 20% планують це зробити.
  • Мовні курси частіше відвідують люди середнього та передпенсійного віку.

Корупція, бюрократія, податки

  • 84% вважають, що в Україні рівень корупції вищий, ніж у Європі (3%).
  • Натомість рівень бюрократії вищий у Європі (50%), ніж в Україні (25%).
  • Рівень оподаткування в Європі вищий (59%), ніж в Україні (16%).
  • За рівнем економічної свободи Україна (25%) поступається Європі (52%), як і за рівнем доходів (3% проти 87%).

Гуманітарна допомога

  • 72% опитаних українських біженців вважають, що їм надається достатньо допомоги. Зокрема, так вважають 84% опитаних українців, які перебувають у Західній і Північній Європі, 65% — в Східній і 47% — у Південній.

Очікування перемоги

  • 32% вважають, що Україні для перемоги потрібно пів року-рік, 30% — більш ніж рік, 17% вірять, що для її досягнення потрібно кілька місяців або й менше.
  • Серед українців у Європі переважає думка, що для перемоги потрібно більш як рік (40%), 23% вважають, що на це потрібно пів року-рік, і лише 12% вірять у її досягнення у найближчій перспективі. 3% українців у Європі взагалі не вірять у перемогу України. В Україні таких 1%.

Повернення в Україну

  • 49% українців, які переїхали після вторгнення, не хотіли б залишитися жити за кордоном.
  • Майже кожен п'ятий вагається, повертатися чи залишатися, решта думає над тим, щоб залишитися на постійне проживання за кордоном.

Нагадаємо, що українці не мають чіткої позиції щодо посилення мобілізації в Україні, але підтримують призов до ЗСУ депутатів і студентів, які здобувають другу або третю освіту. Проти скасування відстрочок виступили лише приблизно 7% опитаних.

Також опитування українців показало, що ті, хто залишився в Україні, більші оптимісти за біженців. Жінки — відчутно оптимістичніші за чоловіків. Люди літнього віку оптимістичніші за молодь.