Розділи
Матеріали

Він не боїться: Пентагон отримав результати психічної експертизи Путіна, — ЗМІ

Олена Бурдейна
Фото: Скриншот | Володимир Путін, психічний стан якого цікавить Пентагон

Аналіз поведінки президента РФ свідчить, що він не відчуває страху, на який сподіваються у Пентагоні, реалізовуючи тактику "стримування". Навпаки, ця тактика може призвести до поведінки, протилежної тій, яку очікують.

Медична психологиня Ніріт Пізано оприлюднила результати аналізу поведінки президента Росії Володимира Путіна під час його промов впродовж останніх двох років. Водночас проаналізували виступи у перші дні вторгнення в Україну, а також пізніші, коли ЗС РФ почали "прогинатись" у Запорізькій області під тиском ЗСУ та зазнавати дошкульних ударів в Криму. Про це написало видання Nikkei Asia.

Видання ознайомилось з тезами доповіді Пізано, яку вона зробила на симпозіумі, організованому Стратегічним командуванням Збройних сил США (Пентагоном). Під час інтерв'ю психологиня пояснила методику дослідження і розтлумачила висновки. Головний висновок — у Путіна немає тих емоцій, на які сподіваються у Пентагоні. Тому, схоже, дії США потрібно змінити.

"Емоційна оцінка промов виявляє високий ступінь гніву та огиди, але, як не дивно, майже відсутній страх. Відсутність страху у Путіна була також чіткою в його промові через рік після вторгнення", — сказала клінічна психологиня Ніріт Пізано.

Поведінка Путіна: деталі

Поведінку Путіна вирішили проаналізувати, тому що "нам потрібно знати, що ми прагнемо стримати". "Ефективне стримування – це набір дій, які позбавлять супротивників вигоди, яких вони прагнуть, накладають витрати, яких вони бояться, і заохочують до стриманості, пропонуючи їм прийнятний альтернативний результат", ідеться у інтерв'ю фахівця.

Для дослідження обрали чотири доповіді Путіна: 22 та 24 лютого 2022 року (у дні вторгнення в Україну), 21 лютого 2023 року під час звернення до Федеральних зборів та 4 вересня 2023 року під час пресконференції після перемовин з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом щодо зернової угоди.

Було виділено кілька маркерів — 10 емоцій: основних — радість, агресія, огида, страх, смуток, здивування (базові), допоміжних — розвага (веселощі), презирство, надія та віра (довіра) (важливі для політика).

Маркери аналізували за допомогою програми штучного інтелекту та поведінкової психології у межах спеціального проєкту лабораторії Cognovi Lab. В результаті отримали наступний результат:

  • у перші дні вторгнення Путін демонстрував злість, огиду та зневагу, також помітили вищий рівень віри та надії;
  • через рік — злість, огида, зневага і віра, домінувала також надія;
  • восени 2023 року — високий рівень агресії, огиди, зневаги, надії, віри, також помітили здивування.

Пізано пояснила значення цих маркерів для оцінок поведінки Путіна, якого намагаються втримати від продовження війни.

"Операції стримування переконують супротивників не вживати дій, які загрожують життєво важливим інтересам США, шляхом вирішального впливу на ухвалення ними рішень", — пояснив спікер. США та партнери почали "операцію стримування" задовго до початку вторгнення. Зокрема, відкрито повідомляли про готовність до наступу ЗС РФ та про сили, які зібрались навколо України. Вже під час вторгнення кожен крок партнерів спрямований на те, щоб втрати і ризики для Росії ставали більшими, ніж набутки від вторгнення.

Однак операції стримування, які вживались весь час, не показали, що налякали Путіна, а подіяли навіть протилежним чином. "Наші стратегії іноді можуть стимулювати ту саму поведінку, яку ми намагаємося запобігти", — підсумувала Пізано.

Нагадуємо, 13 вересня президент Росії особисто зустрівся з очільником Північної Кореї Кім Чен Ином. Головна тема перемовин: що РФ може запропонувати КНДР в обмін на зброю, якої так потребують ЗС РФ. Напередодні Путін виступив на Східному економічному форумі: під час виступу запевнив, що контрнаступ ЗСУ начебто закінчився, тому немає потреби у загальній мобілізації.