Через побоювання нападу: Міноборони Південної Кореї вимагає призупинити угоду з КНДР

Міністерство оборони Південної Кореї заявило 10 жовтня, що звернулося до уряду країни з вимогою зупинити міжурядову військову угоду від 2018 року з Північною Корею. Про це повідомляє Al Jazeera.

Як зауважив міністр оборони Південної Кореї Сін Вон Сік, відповідно до цієї угоди заборонено спостереження за північнокорейськими військовими діями на кордоні між двома країнами. Водночас члени об'єднаного комітету начальників штабів Південної Кореї підкреслили, що вони вважають: Північна Корея готується до раптового нападу на Південну Корею, "використовуючи ту саму тактику, що й напад ХАМАСа на Ізраїль".

Міністр оборони, за інформацією видання, висловив критику буферних зон на суші, морі і в повітрі, які були створені у рамках міжкорейської угоди 2018 року.

"Вони перешкоджають Південній Кореї ефективно використовувати свої повітряні засоби спостереження, коли північнокорейська ядерна небезпека збільшується", — стверджує Сін.

Він наголосив, що Південній Кореї потрібно тільки рішення Кабінету міністрів, щоб призупинити угоду, хоча для повного скасування угоди необхідний складний юридичний процес. Сін додав, що країна має використовувати засоби спостереження, щоб стежити за діями військових КНДР, аби запобігти можливим провокаціям.

"Якби Ізраїль використовував літаки та безпілотники для постійного спостереження, я гадаю, по них, можливо, не було б такого удару", — підсумував голова Міноборони.

Сін аргументував свою позицію тим, що напад ХАМАС на Ізраїль продемонстрував, як терористична організація може атакувати державу ракетами.

"ХАМАС напав на Ізраїль, а Республіка Корея перебуває під набагато серйознішою загрозою", — сказав Сін.

Південна Корея і КНДР — що відомо про їх відносини

Відносини Республіки Корея і КНДР мають глибоке історичне коріння, яке сягає часів розділу Корейського пів острова на дві держави після Другої світової війни. З того часу вони пережили Корейську війну, холодну війну, кризи, спроби діалогу і возз'єднання, а також зміни політичних режимів і лідерів.

Угода, досягнута під час короткого періоду дипломатії між колишнім лібералом Південної Кореї Мун Чже Іном і лідером Північної Кореї Кім Чен Ином, створила буферні зони вздовж сухопутних і морських кордонів і заборонені для польотів зони над кордоном для запобігання зіткненням. Саме ці зони особливо критикував міністр оборони Сін.

Відносини між Кореями зіпсувалися після провалу масштабних переговорів між Вашингтоном і Пхеньяном у 2019 році, де ключовою темою була програма ядерної зброї Північної Кореї, пише Al Jazeera. КНДР погрожувала відмовитися від угоди 2018 року, одночасно нарощуючи ракетні випробування до рекордних темпів. Це спонукало консерватора Юна Сок Йоля зайняти більш жорстку позицію щодо Пхеньяна, ніж його сміливий попередник.

За інформацією видання, зараз відносини між КНДР і Південною Кореєю перебувають у стані напруги й невизначеності. На них суттєво впливають зовнішні фактори, такі як дії США, Китаю, Росії та ООН, які мають свої інтереси й цілі щодо Корейського пів острова. Крім того, Республіка Корея постійно стикається з викликами, пов'язаними з ядерною програмою КНДР, її ракетними запусками, порушеннями прав людини, економічною кризою, гуманітарною допомогою.

Журналісти Al Jazeera згадують, що у червні 2020 року Північна Корея підірвала порожній міжкорейський офіс зв’язку в північнокорейському прикордонному місті Кесон, щоб продемонструвати гнів через небажання Південної Кореї перешкоджати своїм цивільним активістам розповсюджувати через кордон пропагандистські листівки проти Пхеньяна. Північнокорейські війська також застрелили південнокорейського урядовця, якого знайшли дрейфуючим біля їх морського кордону у вересні того ж року.

У листопаді торік Південна Корея звинуватила КНДР у порушенні вимог угоди щодо зниження напруженості, коли вона випустила ракету поблизу населеного південнокорейського острова.

Напруженість на Корейському півострові досягла найвищого рівня останнім часом, підкреслює Al Jazeera. Кім Чен Ин посилює видимість свого партнерства з Москвою та Пекіном, намагаючись вийти з дипломатичної ізоляції та включити Пхеньян в єдиний фронт проти Вашингтона.

Крім того, за інформацією визнаних джерел, нещодавні комерційні супутникові фотографії показують різке збільшення залізничного руху вздовж кордону Північної Кореї та Росії, що може свідчити про постачання КНДР боєприпасів в Росію. Натомість експертии підозрюють, що Кім Чен Ин очікує від РФ передові російські збройові технології для активізації своєї ядерної програми.

Також Північна Корея намагається здійснити третю спробу запустити військовий супутник-шпигун після послідовних невдач протягом останніх місяців. При цьому лідер КНДР, як повідомляє Al Jazeera, наголошує на важливості придбання космічної бази.

Нагадаємо, у вересні західні ЗМІ писали, що США готові "без вагань" відреагувати, якщо КНДР постачатиме зброю в РФ. За словами представника Держдепу Метью Міллера, Штати вже запровадили санкції проти організацій, які сприяли збройовим угодам між Пхеньяном і Москвою.

Північна Корея може поставити РФ широкий список озброєнь. Це можуть бути дрони і ракети KN-23 (практично копія російських балістичних ракет "Іскандер"). Самохідні гаубиці та багатопускові ракетні системи. Більшу частину поточного року Пхеньян постачав Москві боєприпаси для ракет типу "Катюша" калібру 152 мм.