500 людей за день: українські оператори дронів дали ексклюзивне інтерв'ю про свою роботу

Україна стала свідком найінтенсивнішого використання дронів в історії воєн. Оператори безпілотників використовують "пташки" всіх розмірів, призвичаїлися прикріплювати до них снаряди й атакувати противника на величезній відстані від своїх позицій. Журналіст Сергій Панащук побував на передовій і поговорив з операторами, які керують дронами з таємного бункера. Про це пише Daily Mail.

Журналіст каже, що в дитинстві читав роман Філіпа Діка "Другий різновид", де проти ворожих солдатів воювали саме дрони. Тепер, 30 років потому, він опинився в бункері під час війни з Росією і спостерігав за роботою українських військових, які використовують безпілотники.

Бункер, за його словами, розташований неподалік від лінії фронту і добре захований під землею. Імовірно, він зможе витримати пряме попадання 500-кілограмової КАБ (російської бомби, — ред). У бункері перебуває четверо військових. У них є все, щоб не залишати його і не виходити на поверхню: двоярусні ліжка, Starlink, ящики з боєприпасами, запас провізії.

Оператор сидить за столом і слідкує за онлайн-трансляцією з дронів, клацаючи мишею і вибираючи трансляції. Ще двоє солдатів грають у нарди. Четвертий чистить свій автомат АК.

Зафіксувавши групу з чотирьох солдатів ЗС РФ, оператор кличе інших.

"Дрони — кров цієї війни. Один пілот дрона може вбити до 20 росіян на день. Наш чемпіон одного разу вбив 500 осіб, шкода, потім у нього скінчилися гранати. Без дронів важко. Але вони одноразові. Один дрон тут може прожити до трьох днів", — згадує солдат.

Але навіть без боєприпасів дрон може бути небезпечним для ворогів, оскільки оператор відзначає їхні координати.

Далі на чотирьох російських військових скидають боєприпас. Потім другий.

"Солдати кричать, вітають один одного й аплодують. Точно так само, як коли святкуєш несподіваний, але довгоочікуваний гол команди, за яку вболіваєш", — каже журналіст. Утім, емоції українських солдатів зрозумілі.

"Я бачив купи трупів на деокупованих територіях. Жінки і діти. У деяких були відсутні кінцівки, у деяких були розпороті животи, а деяким викололи очі. Вони всі були голі. Росіяни намагалися їх спалити, і судячи з ознак, багато хто з жертв був ще живий і помер від отруєння димом. Після цього я не шкодую росіян і радію щоразу, коли бачу їх мертвими", — пояснює солдат із бункера.

На лінії фронту повно дронів. Якщо поруч із ним опиниться солдат, його виявлять і, найімовірніше, вб'ють. Дрони так само смертоносні, як ті, що вигадав Філіп Дік. Вони "бачать" в інфрачервоному діапазоні та мають тепловізійні камери.

На черговій прямій трансляції видно двох російських солдатів, які йдуть до українських позицій. Граната, кинута з дрона, розірвала одного з них. Другий, замість того, щоб утекти, ходить колами.

"Чому він не намагається відступити?" — запитує журналіст.

"Тому що на нього чекає загороджувальний загін. Він все одно що мертвий. Зараз він, напевно, шукає укриття", — пояснює боєць ЗСУ.

Справді, солдат знайшов покинутий озброєний військовий транспортер і заліз під нього. Дрон продовжує кружляти над ним.

Тим часом дрон знайшов ще одного російського солдата. Він ховається в траншеї. Граната приземляється за кілька футів від нього. Його тіло прошите осколками снаряда. Він смикається. Ще одна граната влучає йому в живіт.

"Хіба не достатньо було б використати тільки одну? Він би вже скоріше за все помер", — цікавиться журналіст.

"Напевно, він би помер. Але вони хороші актори. Одного разу наші дрони вразили групу росіян. За всіма ознаками вони були мертві; навіть тепловізійні камери показали, що їхні тіла не випромінюють тепла. Через кілька годин до них прийшла наша група, і вони почали по нас стріляти. Як їм вдалося прикинутися мертвими і обдурити електроніку? Не маю уявлення. Тому тепер ми завжди намагаємося перевірити ще раз", — пояснює оператор дрона.

Лише два дрони продовжують кружляти в небі. Російських солдатів більше не видно, українські бійці повернулися до нардів і чищення зброї. Оператор, не приклеєний до ноутбука, почав перевіряти повідомлення з дому.

"Я стою, думаю і намагаюся переварити те, що щойно дізнався і побачив. І мені в голову закрадається думка: "У росіян, напевно, теж є бункер, така ж пряма трансляція, і вони точно так само вбивають наших хлопців", — резюмує журналіст.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про самогубні атаки ЗС РФ під Кринками. Російські військові сотнями гинуть на мінних полях, намагаючись штурмувати позиції ЗСУ в районі заболоченого рибальського села і сусідніх посадок. Сили оборони, які поступаються чисельністю, домоглися локальної переваги: для російських БПЛА ЗСУ створюють радіоперешкоди, а потім запускають власні дрони, які відстежують російські гаубиці та інші пускові установки.

Також на Харківщині прикордонники бригади Гвардії наступу "Сталевий рубіж" дронами вразили систему радіоелектронної боротьби противника, яка заважала їм працювати.