Розділи
Матеріали

"Радянська класика": ЗС РФ створюють нові десантно-штурмові бригади, — Дикий

Анастасія Ковальова
Фото: РИА Новости | ЗС РФ створює нові десантно-штурмові бригади

За словами екскомандира роти батальйону "Айдар" Євгена Дикого, нові десантно-штурмові бригади мають діяти як спеціалізовані підрозділи з десантування та розвідки в тилу українських ліній оборони.

У Росії формуються нові десантно-штурмові бригади. За даними російських джерел, 49-та окрема десантно-штурмова бригада вже активно діє на Запорізькому напрямку. Про це повідомляє екскомандир роти батальйону "Айдар" Євген Дикий у коментарі виданню "24 Канал".

За його словами, ці нові бригади призначені для здійснення висадження з гелікоптерів і проведення атак на укріплені позиції Збройних Сил України з тилу.

Дикий додав, що ці підрозділи призначені для виконання спеціальних завдань із десантування і розвідки в тилу українських ліній оборони. Згідно з інформацією від російських військових кореспондентів, передбачається, що ці операції будуть здійснюватися через висадження вертольотів для оперативного розгортання особового складу.

Він зазначив, що раніше російські військові вже застосовували подібну тактику під час перших боїв за аеропорт "Гостомель" під Києвом 24 лютого 2022 року.

"Вертолітні десанти — це ще радянська класика. Перше, що згадалося — захоплення Кабульського аеропорту, з якого починалася радянська окупація Афганістану. А в нас на свіжій пам'яті бої за Гостомельський аеропорт. Тоді було залучено близько 100 вертольотів одночасно. Унікальна за масштабом операція, навіть американці такого не робили", — наголосив Євген Дикий.

Навіть масштабна операція вертолітного десанту передбачала захоплення аеропорту. У цьому сценарії важка техніка мала попрямувати до Києва безпосередньо з Гостомеля. Проте події розвивалися не так, як передбачалося.

Так, незважаючи на абсолютну перевагу у російських збройних сил і обмежені можливості для збивання їхніх вертольотів, операція десанту все одно завершилася невдачею.

"При тому яке в нас зараз ППО — на що тут можна сподіватися? У них уже майже не працюють ударні вертольоти, які були другою найбільшою проблемою після замінування у 2023 році. Вони вже не працюють, тому що ми отримали ATACMS хоча б на 160 кілометрів, і відігнали їх з тих аеродромів, які входять у цей радіус", — зазначив Дикий.

За його словами, фактично, подолання відстані в 160 кілометрів являє собою значне випробування для вертольота. Працювати на відстані, яка вдвічі перевищує цю дистанцію, вкрай складно, оскільки об'єм пального дає змогу досягти місця призначення лише в один бік, і одразу ж потрібне повернення. Використання гелікоптера стає малодоцільним, якщо навіть півгодини роботи на передовій виявляється недостатнім.

"Ми фактично вирішили проблему ударних вертольотів ударами ATACAMS по трьом аеродромам у Росії. У ситуації, коли в нас така щільна ППО, навіть їхня фронтова авіація не ризикує перелітати лінію фронту, а працює тільки зі свого боку КАБами", — зауважив екскомандир "Айдара".

За словами Дикого, ЗС РФ уникають перетину лінії фронту, оскільки наразі збиття їхніх вертольотів фактично гарантовано. Вони вже неодноразово стикалися з серйозними втратами в авіації через подібні маневри.

"У цій ситуації ставити ставку на вертольоти десанти — дуже наївно", — підсумував Дикий.

Чи може РФ висадити десант під Харковом: думка ЦПД

Інститут вивчення війни (ISW) попереджає, що Росія може готуватися до направлення повітряно-десантних підрозділів для здійснення висадження в тиловій зоні фронту, особливо в районі Харкова. Як ілюстрацію наводиться можливий сценарій, що розгортається в Гостомелі на початку масштабного наступу. Проте у противника відсутні додаткові резерви для здійснення наступу.

Лейтенант Сил оборони, заступник керівника Центру з протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що ймовірність "Гостомельського сценарію" під Харковом невелика. Він пояснив, що це зумовлено наявністю у Збройних Сил України засобів, здатних швидко ефективно протистояти будь-яким гелікоптерам і літакам.

Нагадаємо, дружини російських окупантів звернулися з вимогою повернути їхніх чоловіків додому. У Держдумі РФ відповіли, що їхня служба триватиме до завершення війни.