Законопроєкт про мобілізацію: в Раді розповіли, які пункти можуть змінити

В Україні зареєстрували оновлену версію урядового законопроєкту про мобілізацію. Заступник голови комітету Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв у коментарі "РБК-Україна" розповів про те, які зміни викликають найбільше сумнівів.

"Ця версія, звичайно, набагато краща. У ній врахована частина зауважень депутатів. Там уже є з чим працювати до другого читання. Хоча попередньо є такий вигляд, що "Євросолідарність" і "Батьківщина" не підтримуватимуть цей документ навіть за основу", — сказав він.

Чиновник назвав найдискусійнішими норми, які стосуються електронного кабінету й зняття відстрочки для опікунів осіб із III групою інвалідності. Обмеження ухилянтів у деяких правах тепер пропонується ухвалювати через суд, тож перестороги щодо цього пункту відпали.

"Він дещо кращий, тому що автори все ж таки почули деякі пропозиції. І ці пропозиції включені до законопроєкту або, навпаки, прибрано деякі норми. Але, на жаль, не все те, що ми пропонували, Міноборони включило", — зазначив Чернєв.

Парламентарі хочуть почути від міністерства, чому запропоновані норми включено не було, але з’явилися деякі нові.

"Нашу пропозицію залишити серед тих, хто не підлягає мобілізації, людей із III групою почули. Але додали, що стосовно тих, хто доглядає таких осіб, підставою є лише опікунство", — розповів заступник голови оборонного комітету.

Він наголосив, що це питання — спірне. Депутат отримав "дуже багато" запитів від людей, які ризикують бути мобілізованими, бо не підпадають під опікунство. Чернєв переконаний, що зміну потрібно розглянути "з різних боків".

Також у нього виникли запитання щодо норми, яка дозволяє мобілізацію аспірантів, що навчаються на контракті.

"Після публікації законопроєкту в мене також є запити від аспірантів, що це несправедливо щодо контрактників. Але дочекаймося позиції Міносвіти та Міноборони, тоді виходитимемо на якесь рішення", — зазначив чиновник.

Щодо пропозиції мобілізувати засуджених він підкреслив, що потрібно шукати компроміс, який би всіх влаштував. На думку Чернєва важливо, щоб такий призов відбувався добровільно та щоб були командири, готові рекрутувати та працювати з такими бійцями.

Проте, за його словами, уже є запити від командирів, які знають, як працювати з такою категорією. Також є запити й від засуджених, готових піти в лави ЗСУ.

Ще з оновленої версії законопроєкту про мобілізацію зникла норма про ротацію.

"Із одного боку, зрозуміла позиція людей на лінії фронту і в окопах, справді, є бригади, які довгий час не виходили на ротацію. Із іншого, є потреби Генштабу в боєздатності підрозділів на передньому краю. Мені здається, змусити військових раз на місяць проводити ротацію без урахування ситуації на полі бою не дуже правильно. Але точно треба шукати справедливе рішення", — заявив заступник голови оборонного комітету.

Запитання виникли й до запровадження електронних кабінетів із електронними повістками. Чернєв пояснив, що за електронною поштою складно верифікувати людину, і повістки зможуть губитися у великій кількості інших листів.

"Логіку Міноборони я розумію, бо через е-кабінет усе буде верифіковано, і перевіряти його буде обов'язком кожного. Але все одно залишається відкритим питання, чи в усіх військовозобов'язаних є технічна можливість зареєструватися", — зазначив парламентар.

Норми щодо жорстких заходів для ухилянтів, за його словами, усе ще під питанням. Зараз важко спрогнозувати, чи залишаться вони в нинішньому вигляді.

"Я не знаю, скільки буде правок, як саме змінюватимуть ту чи іншу норму. Знаю, що щодо неї є питання в моїх колег, є питання всередині комітету. Збиратимемося, обговорюватимемо та напрацьовуватимемо якісь рішення", — запевнив Чернєв.

Нагадаємо, нардеп Олександр Корнієнко розповів, коли мобілізаційний законопроєкт буде розглянутий і ухвалений.

Юристки Христина Очкур і Марія Левченко помітили в новому законопроєкту одну "дуже неприємну зміну". Вона торкнеться українців, які виїхали за кордон.