Чисті руки. Таємниця солдатів і офіцерів: як з'явилося військове вітання

Ми не розповімо вам достовірну і повну історію, але можемо принаймні простежити деякі моменти походження цієї традиції.

Фокус переклав статтю Тревіса Пайка про історію походження військового вітання.

Римське вітання

Римське вітання часто розуміють неправильно. Воно не завжди використовувалося так, як зараз, і початково означало повагу і відданість конкретній людині; крім того, ним користувалися не тільки військові — цивільні особи також часто вітали імператора.

Римським вітанням часто називають салютування, яке використовували фашистські та авторитарні режими на кшталт нацистської Німеччини, але це різні речі. Салютування, що використовується цими режимами, являє собою пряму руку, витягнуту вгору й убік, із зімкнутими пальцями; воно більше схоже на вітання Белламі, запроваджене 1892 року для використання під час проголошення школярами клятви вірності.

Жодне джерело не описує, що римляни використовували саме такий тип вітання. Замість цього римляни віддавали честь правою рукою, жестом піднятою вгору. Лікоть часто був зігнутий і не піднімався вище рівня грудей. Положення руки, найімовірніше, було довільним: на колоні Траяна в Римі зображено руки з долонями в бік, угору, донизу і навіть із пальцями, зігнутими всередину долоні.

Лицарі та лицарство

Згідно з однією з теорій, салютування в тому вигляді, в якому ми його знаємо, походить від середньовічних лицарів. Коли лицар проходив повз іншого лицаря, командира або військове формування, він здіймав праву руку, піднімав забрало і показував своє обличчя. Ідея полягала в тому, що правою рукою він показував, що в нього немає зброї, а демонстрація обличчя зазвичай означала, що він не боїться, але й не вступає в бій.

Хоча сучасне вітання може походити від цієї середньовічної практики, є й більш правдоподібні теорії.

Сучасне вітання в армії

Перші згадки про сучасне салютування датовані XVIII століттям. До цього існувала традиція, згідно з якою солдати знімали головні убори, проходячи повз або входячи до приміщення, на знак поваги до вищого офіцера.

Однак головні убори ставали дедалі розкішнішими, а знімати їх ставало все важче і непрактичніше. Так традиція трансформувалася в підняття руки до козирка кашкета. У британській Книзі приписів від 1745 року говориться: "Чоловікам приписується не знімати капелюх, коли вони проходять повз офіцера, і не заговорювати з ним, а лише поплескувати руками по капелюху та кланятися, проходячи повз". Зазвичай праву руку піднімали до самого канта капелюха, а долоню повертали до вищого за рангом. Ця традиція поширилася всією Європою і в щойно утворених Сполучених Штатах.

Сьогодні, тоді як у багатьох європейських країнах долоню, як і раніше, піднімають угору і спрямовують у бік того, кого вітають, у Сполучених Штатах долоню спрямовують донизу.

Американський стиль, мабуть, походить від британського військово-морського вітання. Палубні робітники неминуче бруднили руки. Показувати брудні руки вважалося нешанобливим, тому вони стали віддавати честь долонею вниз. (Загальновідомо, що офіцери — дуже чутлива публіка).

Дивно, що історія салютування не дуже добре відома і що його походження неясне. Салютування продовжує розвиватися і має кілька різновидів — із гвинтівками, мечами і навіть знаменитий салют з 21 гармати, — але, як і раніше, є знаком поваги і вітанням. Наступна серйозна зміна, напевно, відбудеться в Космічних військах — салютувати в скафандрі не так уже й просто.

Про автора

Тревіс Пайк — колишній кулеметник морської піхоти, який 5 років прослужив у 2-му батальйоні 2-ї бригади морської піхоти. У 2009 році його направили до Афганістану, а в 2011 році він повернувся туди у складі 22-го підрозділу MEU(SOC), провівши рекордні 11 місяців у морі. Він проходив підготовку в румунській армії, іспанській морській піхоті, еміратській морській піхоті та Національній армії Афганістану. Є сертифікованим інструктором NRA зі стрільби з пістолета і веде заняття з прихованого носіння зброї.