Мобілізація в Україні: у поліції розповіли, як розшукують ухилянтів

Наразі в Україні подовжено воєнний стан, і триває мобілізація військовозобов'язаних, проте дехто ухиляється від призову, хоча за це передбачене покарання. Як розшукують ухилянтів, в інтерв’ю виданню "Цензор.Нет" розповів перший заступник голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе.

Він пояснив алгоритм дій поліцейських під час пошуку людей і які інструменти для цього задіяні. За словами заступника Нацполіції, наявний цілий комплекс заходів. Він наголосив, що всі засоби застосовуються лише тоді, коли вже вдалося встановити, де перебуває людина, про яку поінформував ТЦК.

"Ухилення від призову та мобілізації — це чітко наша підслідність, наш функціонал. Звичайно, ці кримінальні провадження розпочинаються за ініціативою територіальних центрів комплектування, тому що ми не можемо знати, хто ухилився, не відреагував на повістку, чи хто не з’явився після проходження ВЛК. Тому виключно після того, як надійдуть списки таких осіб, ми починаємо працювати. Там є певні процедури", — уточнив Цуцкірідзе.

Щодо статистики, то, за словами поліцейського високопосадовця, розслідується близько 9400 проваджень щодо ухилення від мобілізації. Наразі до суду скеровано 2600 проваджень.

"Дещо повільно такі справи розглядаються в судах, ми розуміємо, що на суддів велике навантаження, але вже є й вироки. У 2022 році винесено 250 вироків, у 2023-му — близько 300. Усе ж таки, щоб люди відчували, що відворотності покарання немає за цим злочином, судам треба ще попрацювати", — підкреслив перший заступник.

Найбільша кількість кримінальних проваджень із ухилення від мобілізації розслідують у прикордонних областях — Одеській, Закарпатській, Львівській, Чернівецькій.

За словами Цуцкірідзе, наявність самого кримінального провадження розв’язує руки й дає змогу провести весь комплекс слідчих і негласних слідчих розшукових дій.

"Тобто від банальних допитів оточення цієї людини до оперативних заходів, які стосуються і телефонів, і відкритого пересування на автомобілях (програма "Безпечне місто") тощо", — підсумовує перший заступник.

Ситуація з покараннями

Стосовно вироків і термінів покарання Цуцкірідзе зазначив, що чоловіки, які ухиляються від мобілізації, переважно отримують умовні терміни покарання. Як наголошує поліцейський, суди враховують моральний стан, певні етичні моменти, наявність родичів, дітей, які перебувають на утриманні цих людей, їхні аргументи щодо непридатності до служби, хоча медична комісія надає довідку, що він придатний.

"Але тут ще треба розподіляти, коли настає сам момент ухилення. Якщо це перша повістка й чоловік просто не з’явився, треба з’ясувати, чому так сталося. Бо в нас же багато внутрішньо переміщених осіб, довести, що така людина отримала повістку, надзвичайно складно. І що був умисел, направлений на ухилення від мобілізації. Ну, сказав, що не бачив, не чув тощо", — розповідає заступник.

І додає, що спочатку Нацполіція встановлює, чи було відомо людині про повістку. Наприклад, свідчення сусідів чи родичів теж слугують у деяких випадках доказами того, що особа свідомо розуміла те, що повинна з’явитися до ТЦК та мобілізуватися.

9 лютого повідомлялося, що Кабінет Міністрів України дозволив цілодобову діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. ТЦК та СП зможуть у будь-який час вести облік призовників, військовозобов'язаних, резервістів, а також транспортних засобів, які можуть бути передані армії в разі мобілізації.

Нагадаємо, що новий законопроєкт про мобілізацію передбачає зміни в процесі бронювання військовозобов'язаних. Зокрема, деякі категорії держслужбовців можуть втратити бронь.