Санкції проти РФ працюють. Як посилити економічну затяжку на шиї агресора

Санкції завдали болючого удару російським власникам яхт. Але вони торкнулися і тих, хто подорожує економно. У лютому 2022 року московські пасажири метро шикувалися в черги біля турнікетів і шукали по кишенях дріб’язок після закриття доступу до Apple і Google Pay.

Фокус переклав статтю Крістін Ейблі про те, як працюють санкції проти РФ.

Санкції та експортний контроль, запроваджені після вторгнення Росії в Україну 2022 року, були швидкими та масштабними. Однак відтоді ключові компоненти, вироблені в США, Німеччині, Франції, Великій Британії, Південній Кореї та Японії, знаходили в російських безпілотниках, ракетах, радіостанціях і бронетехніці. Спостерігаючи за тим, як Росія планомірно ухиляється від відповідальності, багато хто ставить питання: чи працюють санкції?

Результати санкцій проти Росії виявилися не настільки значущими, як деякі собі уявляли. Але це не означає, що їхнє введення і застосування не варте докладених зусиль. Санкції скоротили обсяг коштів, доступних Росії для ведення війни, чинили тиск на російську внутрішню економіку, внаслідок чого продовження війни стає дедалі менш політично вигідним для президента Володимира Путіна, а також допомогли запобігти прямому фінансуванню нападу Путіна на Україну підсанкційними країнами. У цьому розумінні санкції дійсно виявилися ефективними.

Але можна і потрібно робити більше. Посилений контроль за виконанням наявних санкцій підвищить їхню дієвість, а нові цільові та вторинні санкції можуть ще більше вплинути на плани Росії.

Скромний успіх

Ефективність санкцій проти Росії, звісно, залежить від очікувань. Деякі з найрадикальніших і далекосяжних можливостей, які обговорювалися під час введення санкцій, наприклад, негайне припинення війни або повалення Путіна, так і залишилися нереалізованими. Проте санкції насправді виявилися корисними в плані зниження темпів довгострокового розвитку Росії та обмеження певних пулів активів, які в іншому разі могли б бути використані для фінансування війни. Наприклад, у грудні головний економіст із санкцій Міністерства фінансів США звернув увагу на зниження російського імпорту та експорту 2022 року порівняно з 2021 роком, а також на скорочення російської економіки 2022 року. Санкції призвели до скорочення доходів Росії для фінансування військових дій за рахунок заморожування мільярдів доларів, що належать російському Центробанку і Фонду національного добробуту і зберігаються у підсанкційних країнах. Хоча російське військове виробництво триває, для його здійснення країні доводиться виділяти ресурси з інших галузей. Останніми місяцями Росія мала справу зі значною інфляцією, спричиненою зокрема й дефіцитом, пов'язаним із санкціями. Наприклад, газета The Wall Street Journal повідомила про помітне зростання цін на яйця в Росії через санкції, брак робочої сили, ослаблення рубля та інші різноманітні економічні чинники.

У довгостроковій перспективі санкції також можуть вплинути на розвиток російської економіки. Хоча 2023 року російська економіка зросла, директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду зазначив, що військове виробництво зіграло величезну роль у цьому зростанні, а також наголосив на поточних економічних проблемах, з якими стикається Росія через брак робочої сили та технологічні обмеження. Прямі іноземні інвестиції також різко скоротилися після вторгнення. Це пояснюється, принаймні частково, наявністю санкцій, що накладають обмеження на такі інвестиції в Росію, а також приватними ініціативами. За такого значного скорочення іноземних інвестицій видається ймовірним, що довгостроковий економічний розвиток Росії змінить свою траєкторію. Експортний контроль також може позбавити російську промисловість найпередовіших технологій, якщо аналогічні товари не постачатимуться з Китаю, Індії або інших країн, які не перебувають під санкціями.

Хоча санкції самі по собі не ведуть до зміни режиму і тому навряд чи зможуть усунути Путіна від влади, внутрішня економічна ситуація цілком може стати одним із чинників, здатних вплинути на рішення Путіна домагатися врегулювання війни в Україні або піти на перемовини.

Можна зробити більше

Обмеження цін на сиру нафту російського походження недостатньо контролюється, і його можна зробити ефективнішим, оскільки останніми місяцями з ним були пов'язані масштабні зловживання і порушення. У поєднанні із забороною на імпорт сирої нафти російського походження в деякі з країн, проти яких введено санкції, цінові обмеження забороняють громадянам країн "Великої сімки" надавати послуги, пов'язані з морським транспортуванням сирої нафти російського походження за ціною, вищою за 60 доларів за барель. Замість абсолютної заборони на надання таких послуг цінові обмеження були покликані продовжити постачання нафти російського походження на світовий ринок, але водночас скоротити доходи, які Росія могла б отримати від її продажу. Хоча на перших етапах обмеження цін вдалося скоротити доходи Росії від продажу сирої нафти, сировину російського походження дедалі частіше продають країнам, які не входять до зони дії санкцій, як шляхом прямого порушення умов цінових обмежень, так і шляхом придбання послуг із транспортування нафти через країни, що не входять до G7.

На цьому етапі цінові обмеження слід не скасовувати, а вдосконалювати. Заходи, які підвищать ефективність цінових обмежень, включають в себе посилення контролю, а також введення вторинних санкцій проти сторін, які проводять великі угоди з російською нафтою. Наприклад, у грудні "Велика сімка" заявила про свою прихильність підтримці цінових обмежень шляхом "введення санкцій відносно тих, хто займається обманними діями" та "оновленням… правил і положень у міру необхідності". З цією метою Сполучені Штати оголосили про внесення змін до процесу обліку, покликаного документувати дотримання граничного рівня цін. За умови постійного контролю заходи сприятимуть досягненню мети обмеження цін.

Наявні санкційні заходи також являють собою правову основу, яку можна використовувати і вдосконалювати для підвищення ефективності. Зокрема скоординовані санкції стимулювали розвиток нових санкційних органів Європейського Союзу, які поки що не працюють на повну силу. Наприклад, восьмий пакет санкцій ЄС дозволяє йому застосовувати санкції щодо осіб, які сприяють обходу санкцій. Аналогічним чином, одинадцятий пакет санкцій містить інструмент протидії обходу санкцій, що дозволяє ЄС обмежувати поставки товарів до третіх країн, які, ймовірно, є місцями здійснення діяльності з обходу санкцій (проміжні пункти). ЄС також розробляє нові правила, що дають змогу криміналізувати порушення санкційних заборон, що створить більший стримувальний ефект щодо наявних санкцій. Нова заборона Європейського Союзу на алмази з Росії, включена до дванадцятого пакета санкцій, також забороняє імпорт ювелірних виробів з алмазів російського походження та імпорт алмазів російського походження навіть за умови їхньої обробки в третіх країнах. Паралельні заходи, якщо їх буде реалізовано в інших контекстах (наприклад, щодо нафтопродуктів), приведуть до подальшого скорочення російських доходів, оскільки зробить менш привабливим придбання сировини російського походження для країн, що не перебувають під санкціями.

Висновок

Санкції проти Росії необхідно зберігати, посилювати і стежити за їхнім дотриманням. Вторинні санкції відіграватимуть дедалі важливішу роль, змушуючи суб'єктів із країн, що не підпадають під санкції, скорочувати або поступово припиняти підтримку російських військових зусиль. Наприклад, президент США Джозеф Байден у грудні оголосив про можливість введення вторинних санкцій щодо іноземних фінансових інститутів, які сприяють проведенню великих транзакцій на підтримку російської військово-промислової бази. Посилення контролю за дотриманням норм, наприклад, щодо посередницької діяльності, також підвищить ефективність експортного контролю і допоможе запобігти використанню Росією на полі бою товарів із країн, на які накладено санкції. Самі по собі санкції не можуть зупинити вторгнення або повалити деспота. Але вони вже зробили і ще зроблять реальний і значущий внесок у протидію Росії.

Про автора

Крістін Ейблі – доцентка кафедри права в New England Law Boston. Авторка книги The Russia Sanctions: The Economic Response to Russia's Invasion of Ukraine.