Розділи
Матеріали

Війна за космос. Як США боротимуться з Китаєм і Росією за перевагу на орбіті

Ольга Шевченко
Фото: Ministry of Defence | Театр бойових дій може перейти в космічний простір

Питання про збереження Космічних сил і Космічного командування важливе, особливо з огляду на дії РФ, Ірану і Китаю, які роблять космос дедалі небезпечнішим операційним середовищем.

Чи потрібні Сполученим Штатам збройні сили та єдине бойове командування для захисту національних інтересів у космосі? Відповідь ствердна з огляду на необхідність протистояти загрозам щодо свободи космосу та забезпечувати ефективну підтримку спільних або об'єднаних військових операцій. Як заявив колишній заступник начальника космічних операцій генерал Девід Томпсон, "і Китай, і Росія регулярно атакують американські супутники небойовими засобами, включно з лазерами, радіочастотними глушилками та кібератаками".

Фокус переклав статтю Марка Берковіца про те, як США можуть здобути перемогу в космічному просторі.

Космічні сили США були створені як шостий військовий підрозділ, а Космічне командування США стало одинадцятим бойовим командуванням у 2019 році у відповідь на нові загрози інтересам США в космосі. Питання про необхідність обох організацій розглядали ще до того, як президент Дональд Трамп видав Директиву №4 про космічну політику, що наказує міністру оборони розробити законодавчу пропозицію про створення Космічних сил США, і меморандум про відновлення Космічного командування як об'єднаного командування. До того ж вони були розглянуті Конгресом до ухвалення закону про створення Космічних сил у складі Міністерства військово-повітряних сил.

Космічні сили США було створено як шостий військовий підрозділ, а Космічне командування США стало одинадцятим бойовим командуванням 2019 року у відповідь на нові загрози інтересам США
Фото: Adobe Stock

Проте деякі оглядачі знову ставлять під сумнів необхідність створення Космічних сил і Космічного командування. Наприклад, у статті для War on the Rocks Маккензі Іґлен і Тодд Гаррісон стверджують (перекладений текст доступний за посиланням), що дискусії про розміщення штаб-квартири командування в Алабамі або Колорадо відсувають на другий план питання про те, чи має командування взагалі існувати. Вони стверджують, що таке командування не потрібне з організаційних і економічних причин. Як колишній помічник заступника міністра оборони з космічної політики я добре ознайомлений із дискусіями щодо реформ управління й організації космічної діяльності в галузі національної безпеки США та можу оцінити аргументи на користь ліквідації Космічного командування.

Аргумент про ліквідацію Космічного командування через дублювання повноважень із Космічними силами та можливість заощадити витрати не є ані переконливим, ані розумним. У збройних сил і об'єднаного бойового командування різні місії, ролі та функції. Ліквідація Космічного командування не приведе до економії коштів із огляду на зростання потреби в розподілі ресурсів для охорони та захисту інтересів США в оспорюваному космічному операційному середовищі. Поділ обов'язків між відомством і бойовим командуванням ефективний і відповідає організації Міністерства оборони в інших царинах. Ліквідація Космічного командування призведе до невиправданого ризику міжвідомчого суперництва та негативно позначиться на спільній діяльності. Об'єднане командування завдяки своєму персоналу з відповідними знаннями й досвідом краще підходить для інтеграції космічного потенціалу в спільні та комбіновані операції. Космічні сили досі перебувають на ранніх стадіях розвитку та повинні прагнути до того, щоб досягти успіху у виконанні свого основного обов'язку — організації, підготовці й оснащенні космічних сил. Додаткова організаційна плутанина призведе до непотрібної дезорганізації космічної сфери національної безпеки. Коротше кажучи, ліквідація Космічного командування невиправдано зменшить здатність Америки використовувати космічну міць як інструмент державного управління та ведення війни.

Ліквідація Космічного командування невиправдано зменшить здатність Америки використовувати космічну міць як інструмент державного управління та ведення війни
Фото: pexels.com

Контекст

Рішення про створення Космічних сил і Космічного командування було сміливим із огляду на те, що управління й організація космічної діяльності у сфері національної безпеки залишалися невирішеним питанням. Після закінчення Холодної війни було проведено понад 25 оглядів, досліджень, рад, груп і комісій, включно з комісією Рамсфелда 2001 року та комісією Алларда 2007 року, які вивчали цю тему. На них розглядалися переваги та недоліки альтернативних моделей, включно з військовим департаментом, бойовою службою, корпусом, оборонним агентством, агентством бойового забезпечення та бойовим командуванням із повноваженнями в царині бюджету й закупівель.

Серед проблем, що викликають стурбованість виконавчої та законодавчої влади щодо космічної програми національної безпеки, — роздробленість управління й організації, а також неправильний розподіл повноважень, відповідальності й підзвітності. Симптоми цих проблем — послаблення стратегічних переваг США в космосі, недостатня готовність до застосування сили або загрози її застосування, громіздкі процеси ухвалення рішень, нестабільність процесів, закупівель, програм і бюджету, слабке управління персоналом, відсутність культури й етики ведення бойових дій.

Космічні сили та Космічне командування покликані вирішити цю проблему й протистояти загрозі. Супротивники США під час воєн у Перській затоці та Косово зрозуміли, як інтеграція космічного потенціалу у військові операції підвищує здатність Америки проєктувати силу завдяки точності, швидкості й летальності. Відтоді Росія та Китай встигли створити власні космічні сили, різко збільшити кількість супутникових систем, розробити, випробувати і впровадити системи озброєнь, що загрожують свободі дій у космосі, почати погрожувати збройним силам США та їхнім союзникам, а також ставлять під загрозу території Америки та її союзників. Їхні розробки містять різні види кібернетичної, електронної зброї, кінетичної енергії, спрямованої енергії, ядерної та орбітальної зброї. Іран і Північна Корея також мають кібернетичний, електронний і ракетний потенціал для втручання в космічні операції.

Іран і Північна Корея також мають кібернетичний, електронний і ракетний потенціал для втручання в космічні операції
Фото: ESA

Поділ обов'язків між Космічними силами та Космічним командуванням відповідає принципам Закону про реорганізацію в оборонній сфері 1986 року. Цей закон, названий на честь його співавторів, сенатора Баррі Ґолдвотера та представника Білла Ніколса, реорганізував Міністерство оборони, щоб удосконалити управління ним і підвищити ефективність військових операцій. Закон Ґолдвотера-Ніколса, зокрема, реформував організаційну модель, яка давала змогу суперництву відомств і їхнім вузьким інтересам домінувати над загальними інтересами міністерства й об'єднаних командувань.

Отже, Космічні сили — це служба, що відповідає за організацію, підготовку й оснащення космічних сил і їх представлення Космічному командуванню та іншим командуванням, а Космічне командування — це об'єднане командування, яке відповідає за планування та проведення космічних операцій, надання космічних можливостей об'єднаним і спільним силам і захист космічної сфери. Коротше кажучи, Космічні сили є постачальником сил для Космічного командування. Об'єднане командування включає в себе компоненти двох або більше служб. Також, згідно з президентським планом єдиного командування, який встановлює місії, обов'язки та географічні зони відповідальності командувачів бойовими командуваннями, Космічне командування є географічним бойовим командуванням із зоною відповідальності, що починається на висоті 100 кілометрів над середнім рівнем моря й вище.

Із точки зору відносин з іншими бойовими командуваннями, виділення Космічного командування як географічного командування заслуговує на особливу увагу. Як таке воно може отримувати підтримку від інших командувань, а також надавати їм підтримку. Це охоплює визначення цілей або завдань і їхню пріоритетність, строки та тривалість дій із підтримки, а також інші заходи для забезпечення ефективності й успіху підтримуваної операції. У своєму попередньому втіленні Космічне командування було допоміжним командуванням без географічної зони відповідальності.

Оцінка

Два основні аргументи за ліквідацію Космічного командування — організаційний і економічний. Перший пов'язаний із твердженням про непотрібність і надмірність Космічних сил. Значною мірою це пояснюється тим, що Космічні сили мають переважну частину військово-космічних сил, отримали основне командування для проведення космічних операцій і перебувають у процесі створення польових командувань.Отже, ліквідація Космічного командування усуне передбачуване дублювання повноважень. Останнє твердження пов'язане з тим, що ліквідація Космічного командування призведе до істотної економії коштів.

Космічні сили, на які припадає переважна більшість персоналу, спроможностей і командної структури збройних сил США, цілком здатні керувати спільними космічними операціями
Фото: wiki

Однак поряд із повнофункціональними Космічними силами Космічне командування виконує мало додаткових функцій. Космічні сили, на які припадає переважна більшість персоналу, можливостей і командної структури збройних сил США, цілком спроможні керувати спільними космічними операціями американських збройних сил без зайвого бюрократичного навантаження у вигляді географічного бойового командування. Водночас Космічне командування обходиться Міністерству оборони в сотні мільйонів дедалі обмеженіших оборонних доларів, які можна ефективніше витратити в інших місцях. Ці надмірності й високі витрати мають стати причиною того, щоб Міністерство оборони розглянуло питання про злиття Космічного командування з Космічними силами.

Бажання Міністерства ВПС нести домінантну або виняткову відповідальність за військово-космічну царину не є чимось новим. Це була постійна тема із самого початку космічної ери. Однак замість того, щоб покласти на ВПС відповідальність за всю повітряну розвідку, президент Дуайт Ейзенхауер створив Національне розвідувальне управління як спільний підрозділ Міністерства оборони та Центрального розвідувального управління. Аналогічним чином президент Рональд Рейган заснував Космічне командування як єдине командування, що включало компоненти Космічного командування армії та протиракетної оборони, Космічного командування ВМС і Космічного командування ВПС. Згодом президент Джордж Буш-молодший і міністр оборони Дональд Рамсфелд об'єднали Космічне командування та Стратегічне командування США після терактів 11 вересня, щоб створити стратегічні сили, які включатимуть системи ядерної зброї, неядерні стратегічні озброєння та космічний потенціал для посилення стримування, надаючи президентові більше можливостей для швидкого нанесення удару в будь-якій точці світу.

Хоча створення Космічних сил під керівництвом чотиризіркового генерала-члена Об'єднаного комітету начальників штабів є важливим кроком для розв'язання проблем управління й організації космічної діяльності, це лише частина серії реформ, пов'язаних із новою політикою та законодавством. Зміни також включають створення посади помічника міністра оборони з космічної політики, помічника міністра ВПС із закупівель та інтеграції в космічній сфері, ради із закупівель у космічній сфері та Космічного командування. По суті, реформи планувалося проводити комплексно, щоб усунути роздробленість управління й організації, неадекватне управління, а також неправильний розподіл повноважень, відповідальності й звітності.

Злиття Космічного командування з Космічними силами, як рекомендують Іґлен і Гаррісон, найімовірніше, призведе до нових внутрішньовідомчих непорозумінь і міжвідомчого суперництва та підірве взаємодію, яка сприяє військовій доблесті Америки. Це може невиправдано ускладнити відносини між гілками влади й командуванням. За законом Ґолдвотера-Ніколса, секретарі військових відомств і Об'єднаний комітет начальників штабів були навмисно виключені з оперативного ланцюга командування. Тепер цей ланцюжок іде від президента як головнокомандувача через міністра оборони безпосередньо до командувачів військами. За аналогією, адміністративний ланцюжок командування тепер іде від президента до міністра оборони, через секретарів військових департаментів і, за вказівкою секретарів, до командирів відомств.

Коли командувач Космічним командуванням США та командувач Космічним командуванням ВПС мали подвійне призначення (тобто один і той самий генерал обіймав обидві посади), командування часто займали різні позиції з одного й того ж питання. Так само непоодинокі розбіжності між командувачем Космічним командуванням і начальником космічних операцій. Такі розбіжності є продуктивними для інформування президента, Ради національної безпеки та міністра оборони. Чи можуть подібні розбіжності між відомством і командуванням існувати, якщо Космічне командування буде об'єднане в Космічні сили?

Космічним силам ще належить продемонструвати майстерність у виконанні своїх основних обов'язків із організації, підготовки й оснащення космічних сил
Фото: US Army

Створення конкретного, а не єдиного бойового космічного командування з космосу цілком здійсненне, але це позбавило б армію, ВМС, Корпус морської піхоти й Берегову охорону можливості планувати й проводити військові космічні операції. Це було б необачно, оскільки Космічні сили тільки зароджуються, продовжують розвиватися під керівництвом лише другого начальника космічних операцій і все ще формують свою власну культуру й етику. Це було б невиправдано, оскільки Космічним силам ще належить продемонструвати майстерність у виконанні своїх основних обов'язків із організації, підготовки й оснащення космічних сил, і подальше перетрушування призведе до непотрібної реорганізації підприємства. Ба більше, це було б нерозумно з огляду на значний досвід і можливості армії та флоту в галузі космічних програм, а також перспективи, знання, оперативний і тактичний досвід інших відомств у використанні космічних систем для підтримки операцій на суходолі, на морі, у повітрі та кіберпросторі.

Космічні сили повинні подолати традиції ВПС і сформувати свою власну культуру й етику. Щоб повністю реалізувати потенціал космічної могутності, Америка повинна мати універсальних бійців, які розуміють, що космічний потенціал — це передній край військової могутності в інформаційну епоху. Однак протягом десятиліть Космічне командування ВПС страждало від необхідності відповідати домінантній культурі повітряних сил, у якій космосу відводилася допоміжна роль. Це призвело до того, що космічне співтовариство ВПС намагалося силоміць пристосувати доктрину повітряної потужності до доктрини космічних операцій попри відмінності між повітряною та космічною галузями, а також фізику польоту в атмосфері та космосі. Хоча запозичення аналогій із інших царин має свої межі, розробка космічної доктрини, концепцій операцій і військових планів виграла би від перейняття оперативного досвіду в морській галузі, особливо підводних операцій, із огляду на його схожість у деяких аспектах із космічною галуззю.

Наразі Космічне командування як єдине командування має у своєму складі бойові підрозділи, включно з Командуванням космічної та протиракетної оборони сухопутних військ, Космічним командуванням ВМС, Космічним командуванням сил морської піхоти, Космічними силами ВПС, Космічними силами США й Об'єднаним командуванням функціональних компонентів протиракетної оборони. Вони забезпечують різноманітність і глибину знань і досвіду для виконання завдань командування. Однак якби командування складалося тільки з підрозділів Космічних сил, воно мало б обмежені знання й оперативний досвід в інших галузях. Це негативно позначилося би на його здатності інтегрувати космічні можливості в спільні або комбіновані операції. Об'єднане командування із сумісним досвідом матиме інший менталітет, ніж виділене командування, орієнтоване на Космічні сили. Воно думатиме про те, що краще для об'єднаних сил, а не для відомства.

Незалежно від того, буде це об'єднане чи спеціальне командування, військовий офіцер, який очолює Космічне командування, зіштовхнеться із завданням використання цієї галузі для підтримки спільних і комбінованих операцій для запобігання використанню космосу противником. Довіра з боку інших бойових командувань, а також сил, навчених і підготовлених іншими відомствами, матиме велике значення для спроможності Космічного командування виконувати свої завдання та реалізовувати спільну доктрину й концепції операцій у воєнний час. Космічний потенціал скріплює доктрину спільних операцій і дозволяє вести бойові дії з використанням інформації. Рішення про те, як, коли та куди розподіляти обмежені ресурси командування для проведення космічних або наземних кампаній у разі війни, яка почнеться в космосі або пошириться на нього, матимуть вирішальне значення. Дійсно, здатність забезпечити підтримку спільних і об'єднаних сил в умовах протистояння, деградації та оперативних обмежень може стати вирішальним фактором, що впливає на перебіг і результат майбутнього конфлікту, із огляду на те, що Америка більшою мірою, ніж її суперники, залежить від використання космосу для проєктування сили в Євразії та на Близькому Сході.

Нарешті, твердження про те, що ліквідація Космічного командування дасть змогу заощадити значні кошти, передбачає дублювання повноважень між Космічними силами та командуванням. Із огляду на різні обов'язки служб і бойових командувань, це не так. Ба більше, якщо служба та командування залишаться на своїх напрямках і працюватимуть разом, це забезпечить синергетичний ефект. Отже, доречно поставити таке запитання: чому Космічні сили створюють польові підрозділи для підтримки бойового командування, а не надають Космічному командуванню необхідні для цього ресурси? Навіть якщо відкинути сумнівне твердження про непотрібне дублювання повноважень і пов'язані з цим витрати, альтернативна вартість ліквідації Космічного командування як єдиного командування з компонентами всіх відомств буде високою з причин, про які йшлося вище. Насправді витрати на захист інтересів США в космосі продовжать зростати незалежно від того, чи є Космічне командування об'єднаним або окремим. Супротивники впевнені, що космос — це сфера, де на Америку можна тиснути, із огляду на її залежність від супутникових систем і їхню рішучість супротивників піддавати ризику власні активи.

Висновок

Для осіб, які ухвалюють рішення в США, важливо забезпечити належну організацію країни для стримування або перемоги у війні з використанням космічного простору. Як заявляли президентські адміністрації обох політичних партій, які змінювали одна одну, безперешкодний доступ до космосу та його використання є життєво важливим національним інтересом, оскільки він має вирішальне значення для безпеки й економічного добробуту Америки. Отже, питання про збереження Космічних сил і Космічного командування важливе, особливо з огляду на дії іноземних держав, які роблять космос дедалі небезпечнішим операційним середовищем.

Рекомендація ліквідувати Космічне командування через позірну надлишковість Космічних сил задля економії коштів нерозумна та непереконлива. Поділ праці між збройними силами й об'єднаними командуваннями необхідний і вигідний країні. Забезпечення того, щоб міжвідомче суперництво та корисливі інтереси не домінували над загальними потребами Міністерства оборони й командувань, настільки ж важливе для військових операцій у космосі, як і на Землі. Здатність Америки використовувати космічну міць як інструмент державного устрою та ведення війни тільки виграє від існування як відомства, орієнтованого на космос, так і об'єднаного командування, а також належного забезпечення ресурсами обох організацій для виконання їхніх різних місій, ролей і функцій.

Про автора

Марк Берковіц — незалежний консультант і радник американських урядових і приватних клієнтів. Раніше він обіймав посаду помічника заступника міністра оборони з космічної політики та віцепрезидента зі стратегічного планування в корпорації Lockheed Martin. Висловлені тут думки належать виключно автору.