Розділи
Матеріали

В РФ у 4 рази зріс попит на системи захисту від атак українських дронів, — Bloomberg

Сергій Савінцев
Фото: Wyborcza | ППО Польщі (ілюстративне фото)

Збільшення кількості атак на російські заводи та інші військові об'єкти за допомогою українських дронів змусила російські компанії власними силами шукати способи захистити свої підприємства. За підрахунками Bloomberg, державні компанії та державні установи витратили минулого року щонайменше 1,7 мільярда рублів (18,4 мільйона доларів США) на електронну безпеку.

Тендерні дані показують, що попит на системи протиповітряної оборони у Росії зріс учетверо лише за останній рік. Водночас від 24 лютого 2024 року РФ вдалось подвоїти виробництво такого обладнання у себе в країні. Про це йдеться у матеріалі Bloomberg.

"Посилення атак українських безпілотників змушує російські компанії шукати способи захисту власних заводів і фабрик замість того, щоб покладатися на військових, що дає несподіваний поштовх виробникам радарів і військового обладнання. Тендерні дані показують, що попит на приватні системи для відбиття безпілотних літальних апаратів (БПЛА) за останній рік зріс у чотири рази. Водночас за оцінками Bloomberg Economics, Росії вдалося щонайменше подвоїти виробництво такого обладнання з початку війни", — йдеться у статті.

В інформаційній агенції уточнили, що найбільше постраждали російські нафтопереробні заводи, оскільки Україна намагається скоротити постачання палива для збройних сил Кремля і зменшити потік нафтодоларів до російської казни.

"Росія, ймовірно, зможе зробити свої нафтопереробні заводи та інші об'єкти з високою вартістю менш вразливими до ударів безпілотників протягом наступних кварталів", — сказав російський економіст Алекс Ісаков з Bloomberg Economics.

Він додав, що значна частина нарощування обсягів відбулася за період відносно м'якого застосування торговельних санкцій, в тому числі щодо перевалки електронних компонентів.

Як пише Bloomberg, Росія обговорювала розгортання оборонних систем військового рівня на нафтопереробних заводах, але поки що нічого не було оголошено публічно, хоча офіційні особи заявили, що вони працюють з представниками цієї галузі промисловості над захистом військових об'єктів.

"Оскільки війна все більше поширюється на територію Росії, приватні компанії підігрівають попит на спеціальні системи радіоелектронної боротьби. За даними однієї з місцевих електронних закупівельних платформ Tenderpro, якою користуються понад 300 000 російських компаній, близько третини всіх тендерів на системи протидії БПЛА були проведені нафтогазовими підприємствами. На промислові та гірничодобувні компанії припадає 28% і 10% випадків відповідно", — йдеться у матеріалі.

Генеральний директор місцевого виробника радіолокаційного обладнання Umirs Андрій Клюєв на конференції з технологій боротьби з БПЛА в Москві заявив, що війна призвела до "вибухового зростання" ринку засобів радіоелектронної боротьби, і виробництво поки що не встигає за попитом.

"Виробництво радарів та обладнання для дистанційного радіоуправління — статистична категорія, в яку потрапляють системи протидії безпілотникам — починає рік з потужним імпульсом. Згідно з останніми даними Росстату, у лютому виробництво збільшилося вдвічі порівняно з аналогічним періодом 2023 року, і це вже другий місяць поспіль стрімкого зростання", — пише Bloomberg.

Зокрема, ці засоби захисту запобігли нападу на завод "Славнефть" в Ярославлі — шостий за величиною нафтопереробний завод в Росії, який придбав свої захисні системи у дочірньої компанії державної корпорації "Ростех". Водночас Новошахтинський нафтопереробний завод був атакований безпілотниками, які були збиті системами радіоелектронної боротьби, що призвело до падіння уламків на територію заводу. А Сизранський та Новокуйбишевський НПЗ, згідно з даними тендерів, проаналізованими Bloomberg, закупили системи протидії БПЛА наприкінці 2022 — на початку 2023 року.

Скільки росіяни витратили на захист від українських атак

"За підрахунками Bloomberg, зробленими на основі даних з доступних порталів державних закупівель, державні компанії та державні установи витратили минулого року щонайменше 1,7 мільярда рублів (18,4 мільйона доларів США) на електронну безпеку. Більша частина цих витрат була спрямована на захист об'єктів комунальної та енергетичної інфраструктури, зокрема атомної електростанції, розташованої за 200 кілометрів (124 милі) від кордону з Україною", — йдеться у статті.

Bloomberg уточнив, що оцінити, скільки коштів російські корпорації витратили на захист від безпілотників, на основі відкритих даних майже неможливо, оскільки оголошення про закупівлі публікуються на різних платформах, а російська влада дозволяє компаніям, які перебувають під міжнародними санкціями, засекречувати дані про свої закупівлі.

"За даними Tenderpro, найбільша разова закупівля обладнання для боротьби з безпілотниками склала 45 мільйонів рублів, тоді як 36% компаній купують дорогі стаціонарні та мобільні системи вартістю понад 1 мільйон рублів ($10 845).Окрім дорогої електроніки, компанії також були змушені інвестувати в будівництво фізичних бар'єрів, зміцнення існуючих споруд та страхування від пошкоджень", — написало видання.

За словами комерційного директора московської платформи Tenderpro Олени Астаф'євої, інтерес до страхування від пошкодження дронів у Росії зріс утричі.

"Окрім дорогої електроніки, компанії також були змушені інвестувати в будівництво фізичних бар'єрів, зміцнення існуючих споруд та страхування від пошкоджень", — зазначив Bloomberg.

Нагадаємо, 2 квітня відбулась атака дронів по військових об'єктах РФ в Татарстані. Тоді вибухи пролунали на майданчику, де виробляли дрони-камікадзе "Шахед", а також на нафтопереробному комплексі.

1 квітня, у підмосковному Хотьково Російської Федерації сталася пожежа на території заводу "Електроізоліт". В цей же день у російському Єкатеринбурзі спалахнув один з найбільших машинобудівних заводів "Уралмаш". Зайнялося в одному з цехів, у якому було приблизно 500 літрів лаку.