"Це мрія Путіна": країни Балтії готуються до вторгнення російських військ, — FT
Країни Балтії, за словами журналістів, побоюються, що глава Кремля ризикне перевірити рішучість НАТО протистояти провокаціям або "кошмарному сценарію", який передбачає прямий напад РФ.
НАТО на чолі з Німеччиною, США, Великою Британією та іншими державами спрямовують додаткові війська до країн Балтії та інших прикордонних з РФ держав, оскільки вважають зростаючою небезпеку з боку Росії. Про це пишуть у колонці для Financial Times Річард Мілн і Бен Голл.
Як зазначають колумністи, у Балтійському регіоні зростають побоювання, що лідер РФ Володимир Путін може перевірити рішучість Північноатлантичного альянсу провокаціями або "кошмарним сценарієм" прямого нападу.
"Регіональні лідери розглядають три країни Балтії з їх невеликою територією і вузьким сухопутним зв'язком із рештою країн НАТО як місце, де натхнений Путін може спробувати перевірити єдність і рішучість альянсу за допомогою дестабілізаційних провокацій або навіть прямого військового нападу", — уточнюють журналісти.
Причому вони додають, що ці побоювання посилюються у зв'язку з можливим поверненням до Білого дому Дональда Трампа, який уже висловлює свої сумніви в підтримці європейської безпеки, тим паче в конфлікті з Росією.
Водночас, разом із підвищеноюю напруженістю є відчуття, що прикордонні з Росією країни перебувають все ж у більшій безпеці, оскільки є членами НАТО. Тим паче, коли останнім часом західний оборонний альянс зміцнився за рахунок приєднання Фінляндії та Швеції, перетворивши Балтійське море на так зване "натовське озеро".
Водночас Естонія, Латвія і Литва мають намір у найближчі кілька років значно збільшити витрати на оборону — до 3% ВВП, який вище за встановлений НАТО показник у 2%, що, за словами Трампа, може стати обов'язковою умовою для захисту з боку США. Водночас Росія загрузла в Україні, а в її західних прикордонних районах, звернених до Балтії та Фінляндії, практично не стало російських солдатів.
"Ми в більшій безпеці, ніж будь-коли раніше", — вважає Маргус Цахкна, міністр закордонних справ Естонії.
Загроза з боку Росії
Країни Балтії, які вступили до НАТО майже 20 років тому, давно попереджали європейських союзників про російський реваншизм, однак тільки зараз ті почали дослухатися до них. Водночас військові вважають, що в Росії зараз мало ресурсів для нападу на країни альянсу, проте, наприклад, Служба зовнішньої розвідки Естонії заявила в лютому 2024 року, що "росіяни у власних міркуваннях виходять із того, що військовий конфлікт із НАТО можливий у наступному десятилітті".
"Вони сподіваються, що ми станемо слабшими. Вони зроблять усе можливе, щоб атакувати нас психологічно", — наголосив Едгарс Рінкевичс, президент Латвії.
Російські плани військової реформи, оприлюднені 2023 року, передбачають подвоєння чисельності військ, розміщених у Балтійському регіоні, майже до 40 тисяч осіб до 2026 року та велике збільшення кількості танків і бронемашин. І поки Росія веде агресивну війну в Україні, цього графіка державі-агресору важко дотриматися, проте військові РФ за ухвалення потрібного рішення забезпечать свою готовність, упевнені в балтійських країнах.
Оскільки витрати на оборону становлять близько 6-7% ВВП, Росія запустила свою оборонно-промислову машину, виробляючи 4 млн артилерійських снарядів на рік, а також сотні танків і бронемашин. Велика частина цього низькотехнологічного обладнання призначена для низькотехнологічної війни, але російські заводи значно випереджають західні.
Тому експерти балтійських країн бачать два сценарії розвитку подій. Перший — Росія домагається успіху в Україні і намагається використати ослаблений Захід.
"Спосіб зробити це — швидкий coup de main (раптовий напад. — Ред.) у країнах Балтії та подальша переконлива ядерна загроза", — каже Яніс Кажоциньш, колишній радник із національної безпеки та ексголова служби зовнішньої розвідки Латвії.
Другий сценарій — якщо Україна і західна єдність встоять, то Росія може спробувати відволікаючі провокації, але не повноцінний військовий напад, а з десятками можливостей для гібридних атак — від саботажу і вбивств до збудження місцевого російськомовного населення.
"Якщо говорити про сценарії, то я можу уявити їх 100", — підкреслює Вайдотас Урбеліс, директор з політики міністерства оборони Литви.
Йому вторить високопоставлений дипломат ЄС у країнах Балтії, який упевнений, що ці держави перебувають під загрозою, причому в різних формах — не тільки у військовій, а й суспільній, гібридній, економічній.
Офіційні особи балтійських країн визнають, що вони вразливі для дезінформації через російські ЗМІ, але кажуть, що здатність Москви використовувати пропаганду як зброю зменшується в міру того, як старші покоління вмирають, а молоді люди стають більш інтегрованими.
Мрія Путіна
Ріхард Колс, голова комітету у закордонних справах латвійського парламенту, говорить про те, що Путін мріє скасувати НАТО, стати лідером, який дійсно кине виклик альянсу, і він розвалиться.
"Це мрія Путіна — перевірити на міцність статтю 5", — припускає Колс.
Сьогодні найбільш вразливою частиною території НАТО в прикордонних з Росією країнах є вузька смужка землі, що становить литовсько-польський кордон і відома, як Сувалкський коридор. На думку багатьох військових експертів, стримати Росію тут — означає позбавити її можливості використовувати будь-яку з географічних слабкостей Балтії.
Ще кілька років тому плани НАТО щодо захисту трьох балтійських країн полягали в тому, щоб дозволити Росії спочатку окупувати їх, а через кілька місяців дати відсіч її збройним силам. Сьогодні стратегія полягає в тому, щоб захищати натовську територію "з першого метра" і не дозволяти російським загарбникам руйнувати міста, як це спостерігається в Україні.
"Ми розуміємо це просто: коли Росія дивиться на нас, вона дивиться на можливості, які є зараз, сьогодні. Росія вважає, що вони можуть затримати і зірвати підкріплення. Стримування не буде стабільним, якщо воно ґрунтується тільки на підкріпленнях", — каже Урбеліс, директор з оборонної політики Литви.
Однак для країн Балтії найважливішим гарантом сили НАТО залишаються США. Багато європейців глибоко стурбовані тим, що може принести друге президентство Трампа, особливо після його висловлювань про те, що Росія може робити "все, що захоче" з країнами, які не витрачають достатньо коштів на оборону. Але жоден з опитаних балтійських лідерів або чиновників не сказав, що їм потрібен план дій на випадок повернення Трампа.
"Ми не так вже й стурбовані. Ми скоріше розглядаємо це як можливість підштовхнути Європу до збільшення видатків (на оборону. — Ред.)", — говорить один із високопоставлених представників оборонного відомства країн Балтії.
Президент Латвії Рінкевичс каже, що роздуми про роль Америки у світі вийшли за межі Трампа і його союзників-республіканців.
"Ми бачимо глибокі зміни в мисленні США. Це не пов'язано з поточним політичним циклом. Усе набагато глибше", — каже він.
Як і його колеги з країн Балтії, він поділяє широкий скептицизм щодо здатності європейських держав замінити США. Парадокс безпеки Балтії і те, як союзники НАТО реагують на її попередження, означає, що настрій у регіоні схильний до раптових змін.
У Балтії всі згодні з тим, що союзники по НАТО мають посилити свої зобов'язання щодо колективної оборони. Тому оборонний альянс поступово нарощує свою присутність у балтійському регіоні.
"Стримування значною мірою перебуває в руках НАТО: розгортання військ для захисту території з першого метра, реалістичні плани оборони, спільні оборонні ресурси. Росія враховує все це у своїх розрахунках. Росія не захоче починати війну, коли її результат для неї незрозумілий", — підсумовує високопосадовець із країн Балтії.
Нагадаємо, Фокус писав, що канадська армія зараз у вкрай поганому стані — не вистачає людей, грошей, а озброєння неухильно застаріває. Усе це призвело до того, що НАТО не може розраховувати на армію Канади.
Раніше Фокус повідомляв, що, за словами колаборанта Володимира Корнілова, Росія не по праву займає нинішні території, оскільки належати їй має набагато більше "історичних земель". Серед іншого — Фінляндія і країни Балтії, а Львів нібито має бути польським, але в складі РФ.