Розділи
Матеріали

Російські солдати на полігоні під Донецьком самі стали мішенями для HIMARS, — Forbes (фото)

Олексій Руденко
Фото: СтратКом ЗСУ / AFU StratCom | HIMARS (ілюстративне фото)

ЗС РФ мають обмежені можливості для ведення маневреного конфлікту. Тому, зазначає видання, вони продовжують збиратися великими групами в межах досяжності західних ракет.

Уже принаймні вп'яте за півроку російські війська зібралися на відкритому просторі для навчань або огляду в межах досяжності HIMARS. І принаймні вп'яте за трохи більше ніж шість місяців українські батареї обстріляли росіян, які зібралися, ракетами, начиненими сотнями суббоєприпасів розміром із гранату, пише Forbes.

Останній такий обстріл стався цього тижня, імовірно на відкритому стрільбищі недалеко від Петровського району Донецька на сході України, за 24 км від лінії фронту.

На відео наслідків атаки зафіксовано щонайменше десяток загиблих російських солдатів і розбиті транспортні засоби, що явно вказує на те, що українські ракети (імовірно, керовані за GPS М30/31, випущені з колісних високомобільних артилерійських ракетних систем) обрушилися на противника під час навчань.

Це вже траплялося раніше, і в тому ж районі, зазначає Forbes. Є ділянка площею близько 150 квадратних кілометрів у Донецькій області, на південь від Донецька, де зосереджена велика кількість російських військ — і багато ледачих російських командирів. Українські HIMARS щонайменше тричі з лютого завдавали ударів по російських полігонах у цьому районі, убивши близько 100 осіб.

Удар HIMARS по полігону ЗС РФ
Фото: Скриншот
Удар HIMARS по полігону ЗС РФ
Фото: Скриншот

Ще два українські ракетні удари за той самий період — по одному на півдні та північному сході України — додали до кількості загиблих щонайменше ще 150 осіб.

Те, як українська армія провернула ці удари, не секрет. Безпілотники снують скрізь і завжди, на десятки кілометрів в обох напрямках уздовж усієї лінії фронту. І вся окупована Росією Україна перебуває в межах радіуса дії ракети М30/31 або радіусу дії ракети М39, яка запускається українськими гусеничними пусковими установками М270.

Як зазначає науковий співробітник Центру нової американської безпеки у Вашингтоні Стейсі Петтіджон, постійні безпілотники "ускладнюють концентрацію сил". А керовані ракети роблять таку концентрацію потенційно фатальною для задіяних військ.

Звісно, ризик обопільний, зазначає видання, — і російські ракети час від часу вражали й українських бійців. Але Росія втратила набагато більше своїх солдатів, ніж Україна. За даними Пентагону, близько 728 тисяч російських солдатів було вбито, поранено або взято в полон в Україні.

Український президент Володимир Зеленський заявляв, що за перші два роки масштабнішої війни за лютий 2024 року загинуло 31 000 українських солдатів — число, яке, безсумнівно, набагато тисяч більше через сім місяців. Зазвичай на кожного загиблого солдата припадає чотири поранених, що означає, що загальні втрати України становили щонайменше 150 000 осіб станом на лютий, а сьогодні вони наближаються до 200 000.

Однак навіть беручи до уваги більшу чисельність населення Росії — 144 мільйони росіян проти 38 мільйонів українців — екстремальні втрати чинять непропорційно роз'їдаючий ефект на російські збройні сили. Кремль мобілізує 30 000 нових солдатів на місяць тільки для того, щоб замінити втрати на полі бою — і прискорює підготовку цих новобранців, щоб швидше доставити їх на фронт.

Дисципліна та компетентність падають. "Російські збройні сили в Україні мають вкрай обмежені можливості для ведення маневреної війни через як втрату засобів мобільності, так і відсутність підготовки серед штабів і військ", — пояснював Український центр оборонних стратегій.

Той самий брак підготовки допомагає пояснити, чому росіяни продовжують збиратися великими групами в межах досяжності смертоносних ракет, а потім від них гинуть.

Нагадаємо, раніше українські військові з 27 ракетно-артилерійської бригади ЗСУ вдарили з HIMARS по групі російських військ біля річки Сейм у Курській області РФ.

Уперше ж Сили оборони України застосували американські HIMARS для атаки по військових цілях РФ у Курській області 22 червня.