Розділи
Матеріали

"Пекло на землі": колишні полонені розповіли про місце, де тримали Рощину перед смертю

Тетяна Вишневська
Фото: Дзеркало тижня | Вікторію Рощину мали готувати до обміну, коли вона померла у полоні

За час свого полону журналістка Вікторія Рощина побувала як мінімум у двох місцях ув’язнення — виправній колонії та СІЗО. В останньому за час повномасштабної війни "покращили умови" — тортури почав супроводжувати медик, готовий дати пігулку.

10 жовтня стало відомо про смерть української журналістки Вікторії Рощиної, з якою зник зв’язок ще 3 серпня 2023 року. Її утримували як полонену у найгірших умовах з можливих. Про це розповіла виконавча директорка "Медійної ініціативи за права людини" Тетяна Катриченко.

Вона зазначила, що Рощину затримали у Донецькій або Запорізькій області. Причина поїздки українки на тимчасово окуповані території, ймовірно, була пов’язана з журналістською діяльністю.

Рощину утримували щонайменше у двох місцях: виправній колонії №77 у Бердянську та СІЗО №2 у російському Таганрозі.

"Обидва місця з перших місяців повномасштабного вторгнення росіяни використовують для утримання як українських військових, так і цивільних, зокрема жінок", — пояснила Катриченко.

З її слів, СІЗО у Таганрозі має репутацію одного з найбільш жорстоких місць утримання для українців на території РФ.

"Його називають пеклом на землі", — підкреслила керівниця.

З її слів, звільнені звідти згадують "страшні тортури". Усі, кого там тримали, зізнають у злочинах, яких не скоювали. Потім їх переводять у російський Ростов, і там судять.

Рощину утримували в СІЗО №2 принаймні з травня до вересня 2024 року, вона сиділа у камері-одиночці. Перед обміном, 13 вересня, Рощину та як мінімум ще одну жінку з Мелітополя вивезли. Куди — невідомо, як й обставини смерті. Однак одне, зі слів Катриченко, відомо точно.

"Російський полон вбиває. Ані журналістська діяльність, ані підтвердження затримання, ані щось інше не може врятувати", — додала вона.

У МІПЛ 11 жовтня уточнили, що у бердянській колонії №77 також без тортур не обходиться, там застосовують електрострум.

Ситуація із СІЗО №2 — інша. Колишні полонені вважають його одним з найжорстокіших російських ізоляторів. Вони згадують, що місцева охорона використовує три основні засоби для тортур — гумовий кийок, дерев’яний молоток та електрошокери.

Зі слів звільнених полонених, у СІЗО у Таганрозі б’ють під час "прийомки", щоденних обшуків та допитів.

"Зі мною у камері сидів чоловік. Його щодня водили на допити. Абхази сказали, що битимуть, поки він не підпише зізнання. Топили його у воді, кидали ганчірку на обличчя і заливали водою. В результаті він все підписав", — розповів неназваний військовослужбовець.

Інший колишній полонений згадав, що постійно лунали крики, адже "десь когось завжди били". Бувало, що після тортур люди не могли стояти, тоді їх закидали у камеру "майже без свідомості".

Активісти дізнались, що у вересні 2022 року через смерть двох військовополонених керівництво ізолятора змінилось. Однак, зі слів колишніх полонених, умови покращились лише в одному — під час тортур став присутній медик. Його завдання — дати пігулку, коли людині стає зле.

Нагадаємо, 10 жовтня смерть журналістки Вікторії Рощиної у російському полоні офіційно підтвердив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. За інформацією ГУР, вже скоро українку мали повернути додому.

За даними ЗМІ, Міноборони РФ у листі батьку Рощиної підтвердило смерть полоненої 19 вересня. Її тіло пообіцяли повернути у межах обміну.