Не допустити прориву в Дніпропетровську область: Україна розслідує проблеми з укріпленнями, — FT

Україна спішно зводить кілька ліній оборони, щоб зупинити наступ ЗС РФ, але ці зусилля пов'язані зі зволіканнями, за даними українських офіційних осіб і командування. Про це пише The Financial Times.

У деяких районах Донецької області російські війська наблизилися на 15 кілометрів до кордону сусідньої Дніпропетровської. Якщо окупаційне угруповання перетне кордон, це буде перший прорив окупантів у новий український регіон із 2022 року, зазначає британське видання.

Колишній голова Верховної Ради Дмитро Разумков, який зараз розслідує проблеми з будівництвом укріплень і ймовірні випадки корупції, зазначив, що ситуація з фортифікаціями — це ще один фактор, який деморалізує військових. Але зараз, за його словами, контроль посилять.

"Кошти розподілені по всіх регіонах, і кожен будує своє. Немає когось, хто б ніс відповідальність за якість, планування, зараз усі ці посади з'являться", — сказав він.

Дніпропетровська область витратила 7,3 млн доларів на зміцнення з листопада 2023 року по листопад 2024-го, згідно з даними, отриманими після запиту, передбаченого законом про вільний доступ до інформації. Але два чиновники, які брали участь у будівництві в області, заявили, що донедавна на витрачені кошти мало що було зроблено, і що темпи будівництва зросли тільки близько двох місяців тому.

Репортер Financial Times, який відвідав райони Дніпропетровської області недалеко від Донецької минулого місяця, побачив кілька підготовлених позицій і протитанкових ровів, у кількох місцях будівельні роботи ще не були завершені.

Якщо російські війська увійдуть до Дніпропетровської області, це суттєво порушить військові зусилля Києва, оскільки в регіоні розміщується військове командування, резерв армії, волонтери, виробники безпілотників і одне з найбільших міст. Один чиновник повідомив журналістам наприкінці листопада, що Велика Новосілка впала. За його словами, будуються укріплення, щоб перешкодити Росії взяти під контроль шосе.

Представник східного командування України Назар Волошин минулого тижня заявив, що місто залишається під контролем України після того, як росіяни були відкинуті з його північних околиць. Він додав, що Велика Новосілка — тепер головна мета РФ, а також що розгорнутих сили РФ, схоже, не вистачить для наступу на Дніпропетровську область та інші райони.

Більшість оборонних ліній у Донецькій області, зокрема навколо великих міст, було завершено наприкінці жовтня, повідомило видання з посиланням на джерела.

Водночас усе ще є прогалини, через які Дніпропетровська область наражається на ризик. Між Великою Новосілкою і Кураховим, а також між Кураховим і Покровськом все ще будують другу лінію укріплень, а третю не закладено.

"Через бої будівельники працюють у неймовірно небезпечних умовах, і напрямок атаки постійно змінюється", — повідомили джерела журналістів. Робітників атакували безпілотники й артилерія, їм також доводилося носити важку бронетехніку, що ускладнює роботу.

За можливих атак у напрямку Дніпропетровської області, може виникнути загроза з іншого напрямку.

Українські укріплення порівняно з російськими

За оцінками військового аналітика Роба Лі, у російського інженерного корпусу вже давно є перевага в тому, що стосується зведення укріплень високими темпами та якістю порівняно з Україною.

Після захоплення Вугледара Росія змогла швидко просунутися вперед, тому що Україна "очевидно не мала надійної оборони, побудованої за ним". Це змусило Сили оборони відступити.

За словами Лі, якісні укріплення ЗС РФ містять бетонні лабіринти та оборонні позиції у вигляді лісосмуги, які дали змогу зупинити контрнаступ ЗСУ влітку 2023 року.

Брак особового складу

Ще більше посилює проблему нестача особового складу.

"Поки ця проблема погіршується, Україна ризикує... підрозділами, нездатними затикати проломи", — додав військовий дослідник.

Один командир піхоти, чия будівельна компанія будувала укріплення для армії до того, як його та його співробітників мобілізували, сказав, що оборонні лінії, як і раніше, не в пріоритеті. Його підрозділ переміщався 32 рази під час війни, і щоразу йому доводилося будувати власні оборонні позиції та збирати гроші на це. Тим часом другу і третю лінії часто будували без консультації з військами, або в неправильному місці, або занадто далеко від першої лінії.

Екологічні закони

Складнощів додали й закони про екологію, які обмежували кількість дерев, які можна було вирубати, за словами командира.

"Росіяни рубають наші дерева ліворуч і праворуч, і ми не можемо використовувати їх для будівництва наших окопів!?" "Ми бачили укріплення, які росіяни побудували на нашій землі. Якби ми зробили те саме, ситуації в Покровську не було б", — сказав він. Будівництво укріплень від самого початку відкладалося, оскільки адміністрація президента вважала, що Україна поверне собі набагато більше території у 2023 році, зазначив Разумков. Після провалу контрнаступу, що виникли в листопаді того самого року, були подальші затримки через відсутність координації та деякі випадки корупції, зазначив він.

Було розпочато 30 кримінальних розслідувань за фактами ймовірного розкрадання з ймовірним загальним збитком у 483 млн доларів, за словами представника парламентського комітету. Командир штурмового батальйону Станіслав Бунятов сказав, що укріплення також важливі для забезпечення резервних позицій для виснаженої піхоти.

"Бойовий потенціал піхотинця буде зведений до нуля, якщо йому доведеться витрачати сили на будівництво позицій вдень, особливо взимку", — сказав він.

В ідеалі фортифікаціями варто було б опікуватися українській версії Корпусу інженерів Армії США, зазначив Бунятов. Але інженерним військам України настільки бракує робочої сили, що відповідальність лягає на місцеву владу, яка використовує піхотні бригади як підрядників, з невеликою кількістю інженерів, що контролюють хід робіт на першій лінії оборони.

До всього додається й те, що багатьох військових інженерів відправили на передову, бо офіційно вони значаться як "тилові з'єднання".

За словами Бунятова, якби військових інженерів не відправили до штурмових військ і дозволили виконувати свою роботу професійно, рити окопи та готувати лінії та кордони для захисту, тоді б усе працювало.

Нагадаємо, що 24 листопада The Times писало про те, що захист інфраструктури України відклали через те, що чиновникам не виплатили хабарі.

Також повідомлялося, що 2 грудня нардеп Мар'яна Безугла заявила, що за 2 роки в Харківській області не побудували фортифікації.