Снаряди є, Patriot немає: у чому головні проблеми постачання зброї Україні з Європи

З початку переговорного процесу з українського питання між представниками РФ і США в інформаційному просторі все частіше обговорюють тему подальшої військової підтримки України, але без участі Америки. З приходом до Білого дому Дональда Трампа, який взяв зовнішньополітичний курс на припинення російсько-української війни, акценти стали зміщуватися в бік Європи. Про це свідчать не тільки заяви лідерів європейських країн, які в більшості виступили за подальшу військову допомогу Києву, а й конкретні практичні кроки у вигляді анонсів нових поставок озброєння Україні.

У зв'язку з цим Фокус з'ясовував, що кажуть офіційні особи та експерти про потенціал Європи в плані військової допомоги і наскільки вистачить внутрішніх ресурсів Україні продовжувати опір російській агресії.

Заяви Дмитра Кулеби

В умовах можливого скорочення військової підтримки України з боку США, колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба окреслив два можливих сценарії для Європейського Союзу. В інтерв'ю європейському виданню Politico він підкреслив, що ЄС може або зайняти вичікувальну позицію, наслідуючи приклад США, або взяти на себе більшу частку відповідальності за підтримку України. Водночас ексміністр висловив сумніви у здатності Європи компенсувати можливе скорочення американської допомоги, а в України, за його оцінками, є близько шести місяців до того, як брак озброєння почне відчуватися на передовій.

"Найпотужніший важіль впливу на Україну, який є у Трампа, — це погроза непостачання зброї. У нас є, на мій погляд, шість місяців, перш ніж ми справді почнемо відчувати брак зброї на лінії фронту", — сказав колишній голова українського МЗС.

Військовий потенціал України у 2025 та допомога союзників

У контексті слів Дмитра Кулеби нагадаємо заяву голови Міноборони Рустема Умєрова щодо військового потенціалу України у 2025 році. За його словами, нинішнього року військовий бюджет України становить 2,22 трильйона гривень (близько 50 млрд євро), це 26% ВВП країни. Міжнародні партнери також надають значну допомогу:

• Велика Британія — 3 млрд фунтів стерлінгів щорічно до 2031 року;
• Данія — 8,7 млрд євро до 2028 року, з них 2,2 млрд євро у 2025 році;
• Європейський Союз — 1,9 млрд євро на закупівлю боєприпасів, систем ППО і підтримку оборонної промисловості на початку 2025 року;
• НАТО — до 500 млрд євро в межах Комплексного пакета допомоги;
• Нідерланди — 4 млрд євро на період 2024-2026 років;
• Німеччина — пряма військова допомога в розмірі 4 млрд євро;
• Норвегія — 30 млрд норвезьких крон (2,7 мільярда доларів);
• США — 5,5 млрд доларів військової допомоги;
• Швеція: трирічна програма на 75 млрд шведських крон (7,5 млрд доларів), або 2,5 млрд доларів щорічно.

Крім цього, згідно з даними американського видання The Wall Street Journal, на сьогодні Україна самостійно виробляє або фінансує закупівлю 55% всього озброєння і техніки, Європа забезпечує 25% поставок, а США — 20%. Водночас у 2025-2026 роках продовжать діяти контракти, укладені за часів адміністрації Байдена, у межах програми USAI (Ukraine Security Assistance Initiative). Це означає, що постачання частини озброєнь, критично важливих для України, можуть тривати, якщо Трамп не ухвалить рішення їх скасувати.

Так український оборонно-промисловий комплекс значно наростив виробництво від початку війни і зараз випускає озброєнь на суму близько 30 мільярдів доларів на рік, що вшестеро більше, ніж у 2023 році. Серед ключових досягнень — виробництво 1,5 мільйона безпілотників. При цьому в поточному році Україна планує випустити 3000 ракет і 30 000 дронів дальньої дії.

Європейські країни також збільшують військову підтримку України — у 2024 році обсяг допомоги становив 25 млрд доларів, що вже перевищує американські поставки. А у 2025 році обговорюється можливість збільшення цієї суми до 30 млрд доларів.

Заява МЗС Угорщини та саміт 6 березня

З огляду на цифри, наведені журналістами The Wall Street Journal, цікавою виглядає заява міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто. Під час пресконференції в третю річницю початку російсько-української війни він заявив, що Євросоюз обговорює можливість надання Україні додаткової допомоги в сумі від 20 до 40 млрд євро, а також "неймовірну кількість зброї".

"Фігурують суми від 20 до 40 мільярдів євро, які Євросоюз нібито має додатково відправити Україні, також у планах неймовірна кількість зброї", — сказав міністр.

За його словами, така ініціатива може дати можливість Києву сказати "ні", у разі неприйнятних умов, які можуть бути озвучені за результатами переговорів Росії і США з питання мирного врегулювання ситуації в Україні. Водночас очільник угорської дипломатії уточнив, що для виділення додаткової допомоги на таку суму необхідне одноголосне голосування представників ЄС, однак Угорщина не має наміру підтримувати цю ініціативу.

"Ми не підтримуємо ідею, щоб нові мільярди євро європейців витрачалися на продовження війни зараз, коли їхня надія на мир сильніша, ніж будь-коли. Тому ми не погодимося на будь-що подібне, ми щоразу проголосуємо проти. Ми проголосуємо проти будь-якої ініціативи, яка загрожує успіху поточних американо-російських переговорів", — пояснив Сійярто.

Зі свого боку високий представник ЄС Кая Каллас на пресконференції заявила, що 6 березня в Брюсселі пройде позачерговий саміт Європейського Союзу, на якому обговорюватимуть новий пакет військової допомоги Україні. За її словами, серед міністрів закордонних справ ЄС є широка підтримка нової ініціативи, проте остаточні цифри будуть визначені лідерами країн на саміті. Вона підкреслила, що ЄС має посилити позиції України, щоб Київ міг відмовитися від невигідних угод.

"Дехто каже, що нам потрібно більше часу на обговорення деталей. Проблема в тому, що у нас немає часу. І саме тому я наполягаю на 6 березня… Ми повинні поставити Україну в сильну позицію, щоб вона могла сказати "ні" поганій угоді", — заявила голова дипломатії ЄС.

Також відомо, що голови європейських МЗС розглянули проєкт документа, підготовлений Службою зовнішніх дій ЄС (EEAS), який пропонує прискорене постачання озброєнь Україні 2025 року, включно з:

• 1,5 мільйона одиниць артилерійських боєприпасів (152-мм і 155-мм);
• системи ППО;
• ракети дальньої дії;
• безпілотники;
• підтримку у відновленні інфраструктури.

Спочатку пропонувалося виділити 6 мільярдів євро, проте в останній версії документа конкретна сума не вказана. Фінансування буде розподілено між країнами пропорційно до їхнього ВНД (валовий національний дохід), а внески можна буде вносити як у грошовій формі, так і поставками техніки.

Додатково планується використати доходи від заморожених російських активів, з яких у 2024 році Україні можуть бути спрямовані 880 мільйонів євро.

Коментарі експертів

У своїх коментарях щодо ситуації, що склалася, військові аналітики звернули увагу на один важливий момент. Річ у тім, що внесок Сполучених Штатів у підтримку української армії є у своєму роді унікальним. Це і боєприпаси, які випускаються саме американським ВПК, і бойова техніка у вигляді танків Abrams і БМП Bradley, а також системи протиповітряної оборони, такі як ЗРК Patriort.

Разом з тим, європейці можуть надавати свою бойову техніку, обладнання та боєприпаси, зокрема до поставлених винищувачів F-16.

"Повністю відшкодувати роль США, тим більше в короткий термін, буде нереально. Але якщо в України будуть фінансові кошти, то на винищувачі F-16 можна буде знаходити запчастини, ракети "повітря-повітря", — сказав в інтерв'ю Фокусу військовий аналітик з Азербайджану Агіль Рустамзаде.

Він наголосив на словах голови ГУР Кирила Буданова, який сказав, що 85% цілей на полі бою уражають дрони. Тому українська армія вже не потребує величезної кількості боєприпасів, які надавалися американцями.

"Переважно будуть проблеми із ЗРК. Якщо їх США не передадуть, то протиракетні можливості Patriort буде складно замінити. Але загалом, якщо збільшити фінансову допомогу, Україна частково може купірувати внесок США та їхні поставки озброєння і військової техніки", — підкреслив Рустамзаде.

Зі свого боку авіаційний експерт Анатолій Храпчинський наголосив на проблемах європейського ВПК у плані розвитку виробництва.

"Насправді європейський ринок ВПК фрагментований — у Європі немає єдиного військового комплексу, як у США, а бюрократія і різні стандарти озброєння заважають швидкому розгортанню виробництва", — вважає експерт.

За його словами, Євросоюз не був готовий до повномасштабної війни і довгий час скорочував оборонні бюджети. У результаті його оборонна промисловість не здатна швидко наростити виробництво снарядів, ракет і важкого озброєння.

"Приклад — нездатність поставити Україні обіцяний мільйон 155-мм снарядів. Хоча ЄС і починає виправляти ситуацію (запущено нові лінії виробництва снарядів), але швидких результатів чекати не варто", — додав Храпчинський.

Він також прокоментував ситуацію із західними літаками, які отримали ЗСУ. Експерт наголосив, що головні ударні можливості F-16 залежать від США, оскільки більшість ракет і систем підвісного озброєння розроблені американськими компаніями. Тому Європа, звісно, може доповнити, але не замінити американські поставки.

У такій ситуації, продовжив експерт, Україні необхідно розробляти своє виробництво і шукати альтернативні ринки, зробивши ставку на випуск дронів, систем РЕБ і високоточного далекобійного озброєння, що дасть змогу вирішувати стратегічні завдання.

"За три роки війни український ВПК набрав хороших обертів, але для прориву у сфері протиракетної оборони нам критично важливі два фактори — фінансування і трансфер технологій", — підкреслив Храпчинський.

Європі потрібен час для поставок зброї

Попри прагнення європейських лідерів продовжувати підтримувати Україну незалежно від участі Сполучених Штатів питання можливостей Євросоюзу залишається відкритим. З одного боку європейські лідери готові виділяти пакети військової допомоги на мільярдні суми, щоб Сили оборони України продовжували ефективно вести бойові дії. З іншого — відсутність американської допомоги у вигляді деяких видів озброєння може негативно позначитися на обороноздатності української армії.

Ще одним важливим елементом у загальній картині російсько-української війни є час. Експерти підкреслюють, що в найкоротші терміни повністю компенсувати постачання зброї та боєприпасів зі США неможливо, однак на дистанції за активізації європейського ВПК і розвитку власної військової промисловості Україна здатна звести дефіцит американської допомоги до мінімуму.