"Дрони-ждуни" в засідках: у чому небезпека російських FPV на тилових дорогах (відео)

Про небезпеку з боку цього виду безпілотників повідомляють військовослужбовці одразу кількох підрозділів, що працюють на ключових напрямках фронту.

За даними командувача Силами безпілотних систем Роберта "Мадяра" Бровді, такі дрони тепер з'являються на відстані 20-40 км від лінії фронту. Це означає, що під ударом опиняються не тільки колони, що йдуть із передової, а й будь-який службовий транспорт у прифронтових містах. У разі відсутності військової цілі оператори нерідко вражають цивільні автомобілі, техніку ДСНС, комунальні машини і блокпости.

Інциденти на Покровському та Харківському напрямках

Однією з найбільш проблемних ділянок залишається Покровський напрямок. Так 10 листопада "дрон-ждун" зірвав операцію бійців 33-ї окремої механізованої бригади: FPV-дрон вразив броньований "Хамер", який повертався після доставки особового складу. Важкі поранення отримав водій.

"Виїжджали вже з особовим складом у зону бойових дій для доставки людей і вантажу. На зворотному шляху мали доїхати ще до однієї точки, де чекала на евакуацію наша група поранених. Але до другої точки так і не доїхали — їх вразив дрон-ждун", — розповів "Оборонці" заступник комбата бригади з позивним "Прокурор".

Схожі випадки фіксують й інші підрозділи. Боєць 13-ї бригади НГУ "Хартія" на позивний "Драйвер" розповідає, що на Харківщині вперше зіткнувся з таким FPV близько півроку тому: дрон раптово злетів із засідки і почав переслідувати машину.

Як працює "дрон-ждун"

Російські "ждуни" — це модифіковані ударні FPV-дрони, які оснащені:

• оптоволоконним кабелем для управління (несприйнятливі до РЕБ);
• кріпленнями-"ніжками" для посадки в засідці;
• великими акумуляторами, що забезпечують тривале очікування (іноді зустрічаються і модифікації з мініатюрними сонячними батареями).

Котушка з кабелем залишається на землі, а дрон отримує команди безпосередньо по дроту, тому засоби радіоелектронної боротьби неефективні. Безпілотники ховають біля доріг, у кущах, під укриттями рельєфу, іноді — просто на проїжджій частині.

Перед встановленням "ждунів" росіяни використовують безпілотники для розвідки маршрутів української техніки. Головна мета — ураження техніки, насамперед логістичної та евакуаційної, а також зрив операцій постачання.

Особливо небезпечною поява "ждунів" стала для медиків. Головний сержант окремого Першого медичного батальйону Микола Бакалюк зазначає, що підійти до переднього краю транспортом стало неможливо на низці ділянок. Через загрозу засідки FPV багато виїздів вимагають додаткової розвідки, що збільшує час очікування поранених.

"Ми у 22-му році могли заїжджати прямо на позицію: залетів, забрав, полетів. Потім почали з'являтися дрони. Плюс щільність вогню, артилерія була досить сильна. Тоді почали просто пішки заходити — забирати поранених. І зараз такий момент, коли дійсно фактично тільки НРК є в цьому помічником", — пригадує він.

Як намагаються знешкодити "ждунів"

За словами військовослужбовців, протидія таким FPV-дронам ускладнена їхньою малопомітністю та несприйнятливістю до РЕБ. Тому боротьба з такими системами полягає насамперед у пошуку та знищенні оператора або фізичне пошкодження самої системи, наприклад, за допомогою скидання гранати з безпілотника.

Нагадаємо, що українські інженери та розробники також не стоять осторонь. Так, компанія Ptashka Systems запропонувала використовувати спеціально сконструйовані дрони-перехоплювачі: вони скидають на "ждуна" сітки, які заважають його зльоту, роблячи дрон неконтрольованим. Це рішення дає змогу нейтралізувати БПЛА без прямого вибуху і знизити ризик втрат серед особового складу, особливо в зонах із високою щільністю логістики.