Розділи
Матеріали

"Хто не хоче — виїжджають": Костенко пояснив, чому неможлива мобілізація без примусу

Оксана Ханас
ЗСУ відчувають гострий дефіцит бійців | Фото: Міноборони України

Брак особового складу на фронті стає серйозною проблемою, що дає змогу супротивнику повільно, але поступово просуватися, і підхід до мобілізації потрібно змінювати.

Війна такого масштабу, як триває між Росією та Україною вже майже чотири роки, неможлива без примусової мобілізації, оскільки тільки рекрутинг тут не допоможе, заявив в ефірі YouTube-каналу "Є Питання" секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.

Як приклад він навів статистику, що діє в будь-якій країні.

"Є 10%, готових захищати країну в будь-який момент, узяти в руки зброю і піти. Є якісь там 20%, які кажуть: "Призвуть — піду". І є інші групи населення, які кажуть: "Призвуть — не піду" або "Краще через Тису перепливу". Через масштаб війни ми вже, напевно, вичерпали ті відсотки, які у нас пішли у 2022-2023 році і вичерпали або вичерпуємо тих, хто "призвуть — піду". І далі в нас залишається категорія "не піду"", — констатує він.

Проте кожен громадянин має однаковий обов'язок перед державою.

"Коли ти реалістично обізнаний і бачиш цифри призову, СЗЧ, безпосередньо знаєш, як це відбувається на полі бою, ти розумієш, що війна таких масштабів — це мобілізація, це призов, це не рекрутинг. Рекрутинг — це як допоміжне до мобілізації, а це — примус, на жаль", — пояснив парламентарій.

Попереджуючи хейт, він наголошує, що в усьому світі під час війни такого масштабу навряд чи десь знайдеться країна, де б за таких умов людей брали до війська лише за їхнім особистим бажанням. Це за умови, що є бажання зберегти країну.

Інакше, каже нардеп, мав би бути якийсь суспільний договір, згідно з яким ті, хто не хочуть (воювати) — виїжджають із країни. А ті, хто хочуть, — б'ються.

"Значить, ті мають одні зобов'язання, ті — інші. Не може так бути, що всі люблять країну, всі хочуть кордони 1991 року, але одні б'ються, а інші категорично проти цього, і вони не беруть до рук зброю і не допомагають ні економічно, не волонтерять, нічого іншого. Не може такого бути. Ми або всі разом, або ми програємо. Тому, на жаль, примус", — продовжив гість ефіру.

Костенко наголосив, що примус теж буває різним. Якщо держава вручає повістку, відправляє на ВЛК і дає в руки зброю — це примус за законом.

"А буває примус, коли вже ніхто не хоче йти, хоча з військових вимагають якихось показників. І ТЦК — це як жертви для мене, тому що призовом мають займатися військово-цивільні адміністрації, правоохоронні органи", — пояснив нардеп.

Він уточнив, що ТЦК, як вони задумані, — це люди, які мають сидіти в себе в кабінеті, розсилати повістки, до них мають приходити люди, які направлені або повістками, або яким вручили повістки ВЦА, або керівники об'єднаних територіальних громад.

Однак останні, оскільки на виборних посадах, дистанціювалися від цього, щоб не розгубити потенційних виборців.

"І все знову на плечі ТЦК. А ТЦК — це здебільшого солдати, які розуміють, що їхні побратими там, на полі бою. І те, що б робимо: не дали повістку, ми зраджуємо тих, хто там. Вони не можуть піти на ротацію, піти у відпустку, не можуть вийти з окопів, де вони сидять, і просто відпочити. І для нас це нормально. Хтось там веде свою політику, що нормально бути ухильником, іти в СЗЧ. У їхньому розумінні це нормально, але страждає та частина населення, яка б'ється на полі бою".

Депутат наголошує: якби в нас було достатньо резервів, бійці могли б бути 2-3 дні на полі бою, повертатися і відпочивати, а за них на позиції заходили інші.

"І це був би фактор стримування для противника", — упевнений він.

Раніше Костенко закликав подвоїти кількість мобілізованих удвічі, оскільки зараз на місяць в армію забирають у середньому близько 30 тисяч осіб.

Нагадаємо, військовий омбудсмен Ольга Решетилова назвала головні причини, чому бійці йдуть у СЗЧ.

Також повідомлялося, що потрібно зробити, щоб військові не йшли з фронту.