Решетилова пояснила, чому мобілізовані йдуть у СЗЧ
В Україні дедалі більше мобілізованих роблять свідомий вибір не на користь військової служби, а на користь ув’язнення, що напряму впливає на масштаби самовільного залишення частин. Причини цього явища лежать значно глибше, ніж страх перед покаранням, і пов’язані із системними збоями в армії та мобілізаційних процесах.
Як розповіла військова омбудсменка Ольга Решетилова в інтерв’ю "Главкому", дискусії про СЗЧ у військовому середовищі майже завжди зводяться до посилення відповідальності. Такий підхід, за її словами, зрозумілий, адже відсутність покарання демотивує тих, хто продовжує служити. Водночас попередні рішення держави, зокрема амністії та можливість повернутися без юридичних наслідків, не дали очікуваного результату — до війська поверталася лише незначна частина тих, хто самовільно його залишив.
Ольга Решетилова наголосила, що головна проблема полягає не лише у відсутності страху перед законом, а у причинах, які штовхають людей на втечу. Серед них — слабка мотивація новобранців, через що значна кількість випадків СЗЧ припадає саме на навчальні центри. Ще одним визначальним чинником вона назвала постійну загрозу життю. За її словами, багато людей у критичний момент обирають кілька років за ґратами замість ризику загинути на фронті.
Окрему увагу військова омбудсменка звернула на кризу довіри між військовослужбовцями та командирами. Йдеться не про некомпетентність офіцерів, а про реалії війни високої інтенсивності, коли командири фізично не мають часу налагодити контакт із підлеглими. У результаті боєць може отримати наказ іти на позицію, так і не познайомившись із командиром особисто. Це руйнує відчуття взаємної відповідальності та підсилює психологічну напругу.
За словами Решетилової, в армії регулярно виникають збої в управлінні та комунікації. Офіс військового омбудсмена намагається частково компенсувати ці прогалини, зокрема вибудовуючи взаєморозуміння між військовими, командуванням і родинами бійців. Втім, без комплексних рішень на рівні держави ця проблема залишатиметься хронічною.
Коментуючи характер звернень, які надходять до омбудсмена, Ольга Решетилова зазначила, що значна їх частина стосується суто бюрократичних збоїв. Йдеться про невчасне надання статусу учасника бойових дій, відсутність направлень на військово-лікарські комісії, помилки в документації або фінансові недоплати. Хоча ці питання виглядають другорядними, для військовослужбовців вони формують відчуття глибокої несправедливості та знецінення служби.
Вона підкреслила, що після впорядкування процесів у Міністерстві оборони, МВС та інших силових структурах, а також після повної цифровізації документообігу, кількість таких проблем має суттєво скоротитися. За її словами, це питання нещодавно обговорювали із заступницею міністра оборони з цифрової трансформації Оксаною Ферчук, і реалізація запланованих змін дасть змогу швидко мінімізувати масові помилки системи.
Другою великою категорією звернень Решетилова назвала глибокі системні порушення, які роками накопичуються та створюють стратегічні ризики для війська. Одним із найяскравіших прикладів є саме самовільне залишення частини. За її словами, багато причин СЗЧ були закладені ще на етапі мобілізації, де допустили низку прорахунків. У таких випадках Офіс військового омбудсмена долучається до розроблення рішень разом із Міністерством оборони та Генеральним штабом.
Раніше нардеп Роман Костенко заявив, що у Верховній Раді можуть розглянути законопроєкт, що передбачає покарання за самовільне залишення частини.
Також Фокус писав, що військовослужбовцям, які повертаються в армію після СЗЧ, не загрожує однозначне відправлення в ДШВ або штурмові полки, але й тилові частини їм не світять.