"Головна загроза": саркофаг ЧАЕС може не витримати новий удар ЗС РФ, — директор станції
Чорнобильська атомна електростанція знову опинилася в зоні підвищеного ризику через можливі повторні російські удари. Керівництво об’єкта попереджає, що нова атака може мати критичні наслідки для системи захисту зруйнованого реактора.
Як повідомляє France24, про це в інтерв’ю агентству AFP заявив директор Чорнобильської АЕС Сергій Тараканов. За його словами, нинішній стан захисних конструкцій робить їх особливо вразливими, а будь-яке нове влучання ракети чи безпілотника, або навіть потужний вибух поблизу станції, може поставити під загрозу цілісність внутрішнього укриття.
Він нагадав, що від початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Україна неодноразово фіксувала удари по території Чорнобильської АЕС. Йдеться про об’єкт, де у 1986 році сталася аварія на реакторі, наслідки якої досі вважаються найтяжчими в історії ядерної енергетики.
Пояснюючи поточну ситуацію, Тараканов зазначив, що на початку цього року один із російських ударів пошкодив зовнішню захисну оболонку. Унаслідок цього в конструкції утворився отвір, після чого Міжнародне агентство з атомної енергії офіційно попередило: укриття втратило частину своїх основних функцій безпеки.
Саме через ці пошкодження, процес повного відновлення буде тривалим і складним. За попередніми оцінками, на повернення захисним системам усіх необхідних функцій знадобиться щонайменше три-чотири роки.
Водночас він застеріг, що загроза не обмежується вже завданими ушкодженнями. У разі повторної атаки, особливо із застосуванням потужних ракетних систем, ситуація може різко погіршитися. Зокрема, вибух ракети типу "Іскандер", навіть без прямого влучання, здатен викликати локальні сейсмічні коливання.
Такі коливання, за словами Тараканова, можуть мати ефект "міні-землетрусу", який становить пряму небезпеку для внутрішнього укриття. У цьому випадку, наголосив він, немає жодних гарантій, що конструкція витримає навантаження, а саме це сьогодні є головним ризиком для об’єкта.
Наразі зруйнований енергоблок ЧАЕС захищений двома оболонками. Внутрішній сталебетонний саркофаг був зведений у терміновому порядку після катастрофи 1986 року, а згодом над ним встановили сучасну аркову конструкцію — Новий безпечний конфайнмент, покликаний забезпечити довгострокову ізоляцію радіоактивних матеріалів.
Саме цей зовнішній захисний контур зазнав серйозних ушкоджень у лютому внаслідок удару російського безпілотника. Тоді пожежа в металевій обшивці конструкції суттєво послабила її захисні властивості та ускладнила подальшу експлуатацію. Як наслідок, новий безпечний конфайнмент утратив одразу кілька ключових функцій безпеки. Їх відновлення вимагатиме не лише часу, а й значних технічних і фінансових ресурсів. Разом із тим, за результатами нещодавньої інспекції, МАГАТЕ повідомило, що попри втрату частини функцій утримання, несучі конструкції укриття та системи радіаційного моніторингу не зазнали незворотних пошкоджень.
"Ніхто не може гарантувати, що після цього укриття залишиться цілим. У цьому головна загроза", — додав директор станції в інтерв'ю AFP.
Крім того, Тараканов наголосив, що радіаційний фон на території Чорнобильської АЕС залишається стабільним і не перевищує допустимих норм. Отвір, утворений унаслідок влучання дрона, вже тимчасово закритий захисним екраном. Однак, додав він, повної герметизації ще не досягнуто: близько трьохсот менших отворів, зроблених під час гасіння пожежі, досі потребують закладення. Саме усунення цих пошкоджень є одним із першочергових завдань у межах відновлювальних робіт.
Нагадаємо, що міжнародне агентство з атомної енергії заявило, що новий саркофаг на Чорнобильській АЕС втратив свої основні функції забезпечення безпеки, включно зі здатністю утримувати небезпечні викиди.
Також Фокус писав, що 1 жовтня внаслідок удару ЗС РФ на Чорнобильській АЕС блекаут тривав понад три години. Для цілеспрямованого удару ворог застосував понад 20 БпЛА.