Генерала ГРУ Алексєєва хотіли вбити російські банди: чому Київ не причетний до замаху, — аналітик
Поранення одного з найвпливовіших генералів російської військової розвідки виглядає радше як наслідок внутрішніх розбірок у РФ, аніж як ретельно спланована операція українських спецслужб. На думку військового аналітика, невдалий характер нападу та відсутність офіційних заяв із Києва ставлять під сумнів звинувачення Кремля.
Як пояснив, у коментарі Sky News військовий аналітик Майкл Кларк, спосіб нападу на генерал-лейтенанта Володимира Алексєєва різко вибивається з ряду ліквідацій, які раніше приписували Україні. За його словами, у подібних операціях зазвичай застосовували вибухові пристрої, які не залишали шансів на виживання. Саме так у Москві у 2024 році було знищено Ігоря Кирилова — вибухівку заклали біля входу до його помешкання та сховали її в електровелосипеді. Схожий сценарій повторився й пізніше: у 2025 році Ярослав Москалик і Фаніл Сарваров загинули внаслідок підриву автомобілів.
З огляду на попередні замахи українців, історія з Алексєєвим виглядає досить нетипово. Зокрема, у генерала стріляли з відстані, влучили в спину, і він залишився живим. Такий результат, на переконання Кларка, свідчить про низький рівень підготовки нападника й радше вказує на імпульсивну або погано сплановану атаку, ніж на роботу професійного кілера.
Також він зауважив, що в умовах війни обидві сторони конфлікту інколи опосередковано стимулюють окремих осіб до радикальних дій на території противника. Не виключено, що хтось міг діяти під впливом загальної атмосфери або пропаганди. Та все ж Кларк впевнений, що навіть у такому разі це не означає безпосередньої участі чи координації з боку української розвідки.
Додаткові запитання, за його словами, викликає і реакція України. У попередніх випадках українські спецслужби досить швидко коментували резонансні інциденти в Росії або натякали на свою причетність. Цього ж разу минули години, а офіційних чи неофіційних сигналів так і не з’явилося.
Окрему увагу експерт звернув на масштаб фігури самого Алексєєва. З 2011 року він був першим заступником керівника ГРУ і вважався одним із ключових архітекторів російських розвідувальних операцій. Його кар’єра охоплювала роботу в Сирії, участь у війні проти України, зокрема в Маріуполі, а також гучні міжнародні справи — від отруєння у Солсбері у 2018 році до звинувачень у втручанні в президентські вибори у США у 2020 році.
Водночас діяльність Алексєєва тісно перепліталася з приватними військовими структурами, які стали важливим інструментом російського наступу. Ба більше, він мав прямі контакти з ПВК "Вагнер" у період, коли вона діяла як напівнезалежна сила. Попри формальне придушення цього угруповання регулярною армією РФ, у країні й досі функціонують інші ПВК, які часто діють автономно та переслідують власні інтереси.
Такі формування, за словами Кларка, нерідко пов’язані з корупційними схемами й організованою злочинністю. Тому не можна виключати, що у Алексєєва було чимало ворогів усередині самої Росії — серед кримінальних угруповань або напівлегальних військових структур, з якими він перетинався у своїй роботі.
У Sky News також додали, що , за прогнозами аналітика, найближчими днями російські силові органи, ймовірно, оголосять про затримання підозрюваного та заявлять, що він нібито діяв в інтересах України. Як зауважив Кларк, у таких ситуаціях логіка Кремля залишається незмінною.
Нагадаємо, що 6 лютого у Москві скоїли збройний напад на генерал-лейтенанта Володимира Алексєєва на 24-му поверсі житлового будинку на Волоколамському шосе. Як зазначають у Слідчому комітеті РФ, невідомий кілька разів вистрілив у генерала та зник із місця події.
Варто зауважити, що Алексєєв безпосередньо координує діяльність російської переговорної групи, тому в ОП припустили, що інцидент може бути спробою третьої сторони дестабілізувати переговорний процес.