Нові правила мобілізації у травні: що зміниться і кому доведеться переоформлювати відстрочку
У травні в Україні зміняться окремі правила мобілізації — насамперед це стосуватиметься оформлення та продовження відстрочок. Частині військовозобов’язаних доведеться знову підтверджувати своє право на відстрочку або перевіряти, чи вона залишилася чинною після 4 травня.
Як йдеться в матеріалі "ТСН", зміни пов’язані із завершенням чергового періоду дії воєнного стану, який наразі встановлено до 4 травня 2026 року.
Сьогодні в Україні триває загальна мобілізація, і до служби можуть бути залучені чоловіки віком від 25 до 60 років. Водночас закон передбачає низку підстав, які дають право тимчасово не підлягати призову. Серед них — інвалідність, непридатність до служби за станом здоров’я, виховання трьох і більше дітей, статус одинокого батька або матері, опікунство, а також родинні обставини, пов’язані із загибеллю військових чи перебуванням у полоні.
Окремо визначені категорії, пов’язані з освітою. Зокрема, відстрочку можуть отримати студенти, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають новий рівень освіти, а також інтерни, докторанти, науковці й викладачі. Для педагогів важливою умовою є робота за основним місцем не менше ніж на 0,75 ставки.
Коли потрібно подавати документи на відстрочку
В цілому, подати документи на відстрочку можна фактично у будь-який час, але на практиці краще не затягувати і звернутися до територіального центру комплектування ще до того, як з’явиться направлення на військово-лікарську комісію або інші мобілізаційні процедури. Так, для оформлення потрібно написати заяву та додати документи, які підтверджують підстави. Зазвичай рішення ухвалюється протягом тижня. І важливий момент — поки заяву розглядають, людину не можуть мобілізувати.
Чіткої "черги", кого призивають першим, у відкритому доступі немає — ці рішення визначаються внутрішніми планами Генерального штабу. Водночас із практики видно, що чоловіків старшого віку залучають рідше. Якщо ж ідеться про мобілізацію після 50–55 років, то частіше таких людей направляють на посади забезпечення. Але все залежить від конкретної ситуації: якщо є бойовий досвід або потрібна спеціальність — наприклад, медична чи технічна — шанси бути призваним значно зростають. Граничний вік мобілізації для більшості категорій — 60 років, однак вищий офіцерський склад може проходити службу довше — до 65 років.
Паралельно діє й механізм бронювання, який дозволяє залишати працівників на важливих для держави посадах. Йдеться як про органи влади, так і про підприємства, що мають критичне значення для економіки або оборони. Якщо для держслужбовців таке обмеження діє на весь період мобілізації, то для працівників підприємств бронювання надається лише на шість місяців — після цього його потрібно поновлювати.
Сама відстрочка зазвичай прив’язана до строку дії указу про мобілізацію — тобто приблизно на три місяці. Наразі більшість таких відстрочок діють до 4 травня 2026 року.
Саме тому напередодні цієї дати у багатьох виникає питання: "що далі". Як пояснила адвокатка Дар’я Тарасенко, у частини військовозобов’язаних відстрочки вже продовжують автоматично — це можна перевірити у застосунку "Резерв+". Якщо у витягу з’явилася нова дата, наприклад до серпня, — це означає, що нічого додатково робити не потрібно.
Втім автоматичне продовження відбувається не одночасно для всіх. Воно може стосуватися, зокрема, людей з інвалідністю, багатодітних батьків, студентів, тих, хто доглядає за родичами, працівників освіти, а також родичів загиблих або зниклих безвісти військових і осіб, які повернулися з полону.
Якщо ж відстрочку не продовжили автоматично, доведеться подавати документи повторно. Фахівці радять не чекати до останнього дня, а подбати про це заздалегідь — так можна уникнути зайвих проблем і ризику втратити право на відстрочку.
Раніше Фокус писав, що військовозобов’язані, які мають законні підстави для відстрочки, можуть оформити її онлайн через застосунок "Резерв+" без відвідування ТЦК. Така можливість доступна лише для визначених законом категорій, зокрема людей з інвалідністю, студентів, багатодітних батьків та окремих сімейних випадків. Водночас відстрочка не звільняє від мобілізації повністю, а лише тимчасово відтерміновує призов.
Нагадаємо, що у Верховній Раді не зареєстровано жодних законопроєктів щодо зниження мобілізаційного віку, і це питання наразі не розглядається. Натомість влада зосереджена на розвитку технологічного та роботизованого підходу до ведення війни.