ЗС РФ поповнюють контрактниками, аби вийти "в нуль": чи планує ворог масштабну мобілізацію

Як пише видання "РБК-Україна", у 2026 році затверджений план набору особового складу до російської армії становить близько 409 тисяч контрактників, і це приблизно 34 тисяч осіб щомісяця.

"Такий рівень набору дозволяє їм виходити "в нуль", ледве покриваючи поточні втрати, але не дає їм можливості формувати нові з'єднання та частини", — пише видання.

Система вербування в Росії базується переважно на регіональних адміністраціях та губернаторах. Вони залучають людей до служби через фінансові стимули, соціальні пільги та разові виплати, а в окремих випадках — через відсутність альтернатив працевлаштування. Додатково до армії потрапляють мешканці окупованих територій України, добровольці, іноземці, ув’язнені в обмін на амністію, а також боржники, яким обіцяють списання кредитів. Зокрема, за даними джерел, рівень підписання контрактів серед ув’язнених становить 20–25%, серед строковиків — 10–12%.

Крім того, для виконання мобілізаційних планів у деяких регіонах Росії підприємства, які не належать до оборонно-промислового комплексу, фактично змушують передавати частину працівників до Міноборони. Також фіксуються спроби залучення студентів, яким створюють труднощі з навчанням і пропонують підписати контракт, зокрема для служби у підрозділах безпілотних систем. Та все ж ця кампанія поки що не демонструє високої ефективності, оскільки значна частина студентів побоюється відправлення до штурмових підрозділів.

Через все описане вище, видання припускає, що в РФ не виключається можлива підготовка до ширшої мобілізації. Зокрема, останнім часом посилюються обмеження на виїзд із Росії для громадян, які отримали повістки, включно з блокуванням альтернативних маршрутів через Білорусь.

Ба більше, наприкінці квітня президент України Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має документи російського Генштабу, які свідчать про проблеми з виконанням завдань політичного керівництва РФ. За його словами, російська армія зазнає значних втрат, а Кремль, попри це, планує подальші наступальні операції та може вдатися до розширення мобілізаційних заходів.

Водночас у 2022 році Росія вже проводила масштабну мобілізацію після невдач на фронті та залучила близько 300 тисяч осіб. Згодом, таке рішення дозволило стабілізувати лінію фронту, однак спричинило масовий виїзд громадян із країни та зростання соціальної напруги. І чи наважиться Кремль повторити подібний крок — залишається відкритим питанням.

На думку керівника Центру протидії дезінформації Андрія Коваленка, сценарій нової хвилі мобілізації розглядається в Росії як один із можливих варіантів у разі затягування війни на роки.

"Це один зі сценаріїв, який вони розглядають, якщо вирішать продовжувати війну ще на рік-два", – пояснив очільник ЦПД.

Водночас співрозмовники видання зазначають, що формально Москва вже має необхідну правову базу для такого рішення, включно з чинними указами, які дозволяли мобілізацію у 2022 році. За їхніми оцінками, потенційно Росія може знову вдатися до призову сотень тисяч людей, однак це матиме серйозні наслідки для економіки та внутрішньої стабільності.

Аналітики підкреслюють, що рішення про масштабну мобілізацію для Кремля є стратегічною дилемою: з одного боку — потреба посилити армію на фронті, з іншого — ризик економічного тиску, дефіциту робочої сили та зростання протестних настроїв усередині країни.

Нагадаємо, що у ГУР повідомили про наявність у Росії чітких планів щодо вербування іноземців до лав ЗС РФ у 2026 році. Загалом окупанти планують залучити щонайменше 18,5 тисячі осіб, використовуючи як примус, так і обіцянки грошей, пільг та громадянства РФ.

Раніше Фокус писав, що Росія активізувала кампанію із залучення студентів до підрозділів безпілотних систем і посилила тиск у вищих навчальних закладах через пропаганду та адміністративний примус. Водночас, попри обіцянки служби в тилу та різних пільг, студентів можуть відправляти на передову за стандартними безстроковими контрактами із ЗС РФ.