У США зізналися, що не можу і не вміють збивати дрони над власними військовими базами

Генерал-лейтенант Девід Тейбор, заступник начальника штабу ВПС з планування та програм, зробив це зізнання під час слухань підкомітету з військово-морських сил та Комітету зі збройних сил. Тоді конгресмен Клей Хіггінс із Луїзіани почала розпитувати його про вторгнення безпілотника над авіабазою Барксдейл, пише Defence Blog.

База Барксдейл, розташована недалеко від Боссьє-Сіті, штат Луїзіана, це важливий військовий об'єкт США. Тут базується Восьма повітряна армія Командування глобальних ударів ВПС, штаб-квартира, що курирує весь бомбардувальний флот служби, включно з B-52 Stratofortress і новим B-21 Raider. Тож дрони, які вторгаються в її повітряний простір, становлять потенційну загрозу для розвідки, спостереження і диверсій щодо деяких із найважливіших об'єктів військової інфраструктури, які перебувають у розпорядженні Сполучених Штатів.

Конгресмен Гіґґінс запитав Тейбора, чи розуміли ВПС, що сталося під час вторгнення, чи були відповідні заходи адекватними і, що особливо важливо, скільки коштуватиме запобігання подібним інцидентам у майбутньому.

І генерал був максимально відвертим: "Я не думаю, що наявних у них (військових — ред.) ресурсів достатньо для протидії майбутнім загрозам, які ми очікуємо".

Відповідаючи на ключове запитання про те, що насправді потрібно для забезпечення безпеки повітряного простору над Барксдейлом і подібними об'єктами, Тейбор прямо вказав на обмеження наявних знань. Виявилося, військові США ще розробляють плани, як протидіяти атакам дронів на території США. Бо закон про протидію безпілотникам наділяє Міністерство оборони певними можливостями виявлення та нейтралізації безпілотників на військових об'єктах усередині Сполучених Штатів. Але ці повноваження на території країни більш обмежені, ніж у зоні бойових дій. Ця відмінність має величезне значення, коли йдеться про найпростіше рішення.

Виявилося, що збити безпілотник над авіабазою в Луїзіані — це юридично і політично принципово інша справа, ніж збити його над Сирією або Іраком. Правила ведення бойових дій, повноваження щодо повітряного простору, відповідальність за уламки, що падають, і федеральні авіаційні правила обмежують дії командира бази, незалежно від того, який вигляд має картина загрози на радарі.

У результаті, як справедливо визнав Тейбор, найпотужніші військово-повітряні сили світу досі намагаються зрозуміти, як юридично і практично зупинити польоти споживчих безпілотників над літаками, які лежать в основі їхнього ядерного стримування.

Вторгнення на базу Барксдейл не є поодиноким випадком. Спостереження безпілотників над важливими військовими об'єктами США стали проблемою безпеки, що повторюється останніми роками, а повідомлення про інциденти на кількох базах викликають питання про те, чи використовують ворожі розвідувальні служби комерційно доступні платформи для розвідки або для виявлення вразливих місць в обороні. Характер інциденту на базі Барксдейл, включно з тим, які безпілотники використовували, звідки вони прибули і що, якщо що, вони спостерігали або передавали, не був повністю розкритий публічно. Гіггінс зазначив під час слухань, що йому не вдалося отримати чітку відповідь на запитання про те, які саме інвестиції необхідні для протидії цій загрозі.

ВПС США і політики все ще вирішують, як відбиватися від дронів: використовувати РЕБ, мережі, просто по них стріляти, але єдиного рішення немає. Але вони зазначають, що час уже дійти якоїсь згоди, поки нібито нешкідливі дрони не змінилися чимось серйознішим.

Нагадаємо, раніше стало відомо, що Куба купила 300 дронів і готова використовувати їх проти кораблів США.

А командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним "Мадяр" заявив, що Росія нарощує кількість операторів дронів і фактично копіює українську модель. За його словами, російська армія централізовано масштабує виробництво безпілотників.