Розділи
Матеріали

Україна розширює "зону ураження": аналітик показав декілька "ешелонів" атак БПЛА (карта)

Олексій Руденко
Дрон-ракета "Пекло" (ілюстративне фото) | Фото: ЗСУ

Київ перевизначає глибину "зони ураження" для вітчизняних дронів. Наразі все більше українських безпілотників досягають траси Ростов-Крим, яка є ключовою у російській логістиці.

Україна, аналізуючи власні дронові атаки, наразі переглядає та усвідомлює відстань, на яку БПЛА здатні нанести шкоду у Росії. Про це пише французький дослідник відкритих даних Клемент Молін, який проаналізував удари по РФ та створив карту атак з різними "покриттями".

Перший ешелон

Він простягається приблизно на 20 км з обох боків фронту та складається, переважно, з ударів FPV-дронами. Глибина від 5 до 15 км є базовою "зоною знищення", де втрати високі, адже усе, що рухається, дуже швидко стає мішенню.

Другий ешелон

Був створений нещодавно, простягається на 50 км або більше, з посиленими через Starlink FPV-дронами, іноді з доданими крилами для збільшення дальності. Особливо це стосується околиць Донецька, зауважив осінтер.

У цьому випадку мішенями є логістика, пункти розгортання та ключові дороги, що ведуть до фронту. Втрати також значні, особливо щодо транспортних засобів, які часто не мають броні.

Третій ешелон

З одного боку, це тактичні удари по цінних цілях, що здійснюються переважно FP-2-дронами. Удари наносяться, як правило, по базам у тилу, тренувальним центрам, складам боєприпасів, ремонтним майстерням, протиповітряній обороні, радіолокаційним установкам тощо.

Також удари наразі наносять й баражуючими боєприпасами, що пролітають над ключовими логістичними маршрутами росіян, атакуючи, зокрема, військове обладнання та паливозаправники.

Четвертий ешелон

Він простягається у бік тимчасово окупованого Криму та Росії. Він, переважно, включає FP-1-дрони, але також FP-2 та інші дрони великої дальності. Мішенями тут виступають основи російської економіки (нафтопереробні заводи, порти, промисловість), а також російська армія в Криму, склади палива та командні центри.

Карта з різними зонами ураження
Фото: соцмережi

Додатковий ешелон, наголошує Клемент Молін, став можливим завдяки запуску FPV-дронів з палуб морських дронів (USV) та іноді повітряних дронів, що дозволяє здійснювати такі FPV-удари далеко від лінії фронту.

Нагадаємо, лише наприкінці квітня українські дрони вперше дісталися до Уралу. Вибухи, зокрема, були у Єкатеринбурзі та Челябінську.

Фокус писав, що у ніч на 23 травня ударні безпілотники атакували нафтоналивний термінал у Новоросійську. Він є найбільший на півдні Росії нафтоналивний комплексом, який забезпечує приймання, зберігання та експортне відвантаження нафти й нафтопродуктів на танкери.