"Кримінал відчує слабину": у Нацполіції пояснили, чому не можна масово мобілізувати правоохоронців
Масове відправлення поліцейських на фронт може обернутися кадровою кризою в правоохоронній системі та зростанням злочинності в тилових регіонах. У Нацполіції наголошують, що значна частина особового складу вже бере участь у бойових діях, а подальше скорочення кадрів може позначитися на безпеці громадян.
Як розповів заступник голови Національної поліції Андрій Нєбитов в інтерв’ю РБК-Україна, наразі майже 9 тисяч правоохоронців виконують завдання безпосередньо на передовій, а ще близько 34 тисяч несуть службу в областях, що межують із зоною бойових дій.
За його словами, поліцейські воюють у складі штурмової бригади "Лють", спецпідрозділу "Хижак" та стрілецьких батальйонів. Разом із військовими вони брали участь в обороні Бахмута, Авдіївки, Кліщіївки на Донеччині, а також Малої Токмачки, Гуляйполя та інших населених пунктів Запорізької області.
Загалом, бойові підрозділи поліції комплектуються виключно за рахунок діючих співробітників. Саме вони проходять ротацію та поповнюють лави підрозділів, які працюють на найнебезпечніших напрямках фронту. Як зазначив Андрій Нєбитов, такий підхід уже призводить до дефіциту кадрів у системі, оскільки залучення нових людей з-поза Нацполіції для цих завдань не передбачене.
Окремо він звернув увагу на те, що підготовка професійного слідчого чи оперативника є тривалим процесом. Щоб сформувати фахівця, здатного якісно розслідувати злочини та працювати з доказами, потрібні не лише місяці навчання, а й роки практичного досвіду.
На думку заступника голови Нацполіції, масова мобілізація правоохоронців може призвести до небезпечних наслідків для внутрішньої безпеки країни.
"На мою думку, масова мобілізація правоохоронців призведе до сплеску злочинності. Коли патрулі рідшають, а відповідь на виклики затягується – кримінал відчуває слабину. Без поліцейських будь-яка країна у світі захитається, і це не наше припущення, а міжнародний досвід і чіткий розрахунок", — пояснив правоохоронець виданню.
Він наголосив, що навіть під час повномасштабної війни поліція щодня залишається службою, яка першою реагує на надзвичайні події. Лише від початку року на спецлінію "102" надійшло понад 3,3 мільйона звернень. Серед них — повідомлення про домашнє насильство, пограбування, тяжкі тілесні ушкодження, зґвалтування та вбивства.
Крім того, Нєбитов навів приклад події у Франції після перемоги футбольного клубу "Парі Сен-Жермен" у фіналі Ліги чемпіонів. Попри те, що до забезпечення порядку в Парижі було залучено близько 8 тисяч поліцейських, правоохоронцям довелося затримати понад 400 учасників масових заворушень.
Під час святкувань у французькій столиці учасники безладів перекривали рух транспорту, палили велосипеди, пошкоджували автомобілі та заклади харчування, руйнували міську інфраструктуру й грабували магазини. За словами представника Нацполіції, цей випадок наочно демонструє, наскільки важливою є достатня кількість правоохоронців для підтримання громадського порядку навіть у країнах із розвиненою системою безпеки.
"Невже ви пам’ятаєте хоч щось подібне у нас в країні під час проведення Євро-2012?", — запитав він.
Нагадаємо, що, як розповідала військова омбудсменка Ольга Решетилова, близько 7% мобілізованих українців мають законне право на відстрочку, однак через помилки під час мобілізації все одно потрапляють до війська. За її словами, такі випадки створюють додаткове навантаження на армію та державні структури, а кошти на утримання цих військовослужбовців фактично витрачаються неефективно.
Також Фокус писав, що в Україні розглядають варіанти посилення відповідальності для тих, хто ухиляється від мобілізації. Зокрема, може йтися про обмеження доступу до окремих державних послуг і прав, а також нові заборони, наприклад у сфері нотаріальних дій.