Тегеран попросив у Кремля реактивні дрони для війни зі США, — The Finansial Times

Можливості Росії у сфері безпілотної авіації зросли настільки, що цього року Тегеран звернувся до Москви з проханням надати сучасні дрони "Герань" для використання у конфлікті з Ізраїлем та США, повідомляє The Financial Times з посиланням на представників західних служб безпеки та джерело, наближене до Кремля.

Військові експерти зазначають, що як "Герань-4", так і "Герань-5", яку називають міні-ракетою, набагато успішніше, ніж їхні гвинтові попередники, долають системи ППО, становлячи нову серйозну загрозу.

"Герань" — що відомо про ці безпілотники

"Герань" — це модернізована версія безпілотників іранської розробки "Шахед" (Shahed). Росія розпочала її виробництво у 2023 році.

Дрон першого покоління "Герань-1" міг нести бойову частину масою до 20 кг і розвивав максимальну швидкість 185 км/год. Реактивна "Герань-5", яку Росія, за наявними даними, вперше застосувала в січні цього року, здатна летіти зі швидкістю до 600 км/год, несучи бойову частину вагою 90 кг на відстань до 1000 км.

Якщо в "Герані-4" використовується планер, що має досконалішу аеродинамічну форму порівняно з оригіналом, то "Герань-5" відрізняється новою конструкцією, більш характерною для крилатих ракет.

Модернізація торкнулася не лише швидкості та форми: ранні версії "Герани" мали примітивні системи наведення, тоді як нові варіанти оснащуються тепловізорами, системами наведення на основі штучного інтелекту, російськими антенами з захистом від перешкод та китайськими модемами для роботи в мережевих (mesh) радіомережах.

"Російський оператор керує польотом на висоті 2–5 км, виявляє ціль, фіксує її за допомогою камери, після чого "Шахед" атакує в автоматичному режимі", — пояснив Сергій Бескрестнов, радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони.

За його словами, практично всі реактивні безпілотники, які зараз атакують Україну, оснащені такими камерами.

Централізоване виробництво дозволило Кремлю швидко адаптувати безпілотники, враховувати досвід бойового застосування та впроваджувати нові моделі. Вартість цих дронів становить лише незначну частину ціни ракет, які були основою попередніх повітряних кампаній Москви.

"Росія змогла створити нову масштабну виробничу лінію з нуля, оскільки технологічно це набагато простіше, ніж виробництво, скажімо, танків, для яких потрібні величезні, унікальні та дорогі верстати. Масове виробництво також прискорило впровадження інновацій. Вони, по суті, пропустили тривалий етап випробувань, який зазвичай супроводжує процес розробки будь-якої військової техніки. Будь-які зміни одразу впроваджувалися в системи й надсилалися безпосередньо на поле бою; якщо щось не працювало, несправності усували в робочому порядку, не перелаштовуючи при цьому виробництво", — констатує директор московського Центру аналізу стратегій і технологій (ЦАСТ) Руслан Пухов.

Наразі Україна перехоплює лише близько 60 % реактивних безпілотників, тоді як показники перехоплення інших модифікацій зазвичай становлять 90–95 %, зазначив представник Повітряних сил Юрій Ігнат.

Недавні атаки змусили Київ вдатися до "дуже інтенсивного використання" винищувачів, які збивали дрони вогнем із бортових гармат.

Ситуація ускладнюється тим, що Україна не має достатньої кількості сучасних зенітних ракет, що робить країну вразливою до руйнівних ударів балістичними ракетами.

Протягом літа Повітряні сили припинили оприлюднювати щоденні дані про перехоплення балістичних ракет.

За даними ПС ЗСУ, у серпні було зафіксовано рекордну кількість запусків (2800), які стали наслідком української кампанії ударів безпілотниками великої дальності по російських нафтопереробних заводах і комерційних складах, що завдали економічної шкоди Москві.

Масове застосування новітніх моделей стало несподіванкою для українських чиновників і виробників. Вони зазначали, що від Росії очікували акценту на менш потужних "Герань-3" (зі швидкістю польоту близько 300 км/год), а не на більш швидкісних і далекобійних "Герань-4" та "Герань-5".

"Вони (росіяни) зосередили всі свої зусилля, ресурси, кошти та інтелектуальний потенціал на цій конкретній системі. Вони постійно модернізують і випробовують їх у бойових умовах, прагнучи довести цю технологію до досконалості", — підкреслює Катерина Бондар, старший науковий співробітник Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS).

На думку Фабіана Гоффмана, старшого наукового співробітника Норвезького інституту оборонних досліджень, "Герані" та "Бандеролі" дедалі більше стирають межу між безпілотниками та ракетами.

Експерт стверджує, що якщо Росія збереже нинішні темпи виробництва та доступ до зарубіжних технологій двигунобудування, вона "може швидко стати найбільшим у світі виробником недорогих крилатих ракет". Він має на увазі не лише реактивні "Герані", а й "Бандеролі", які РФ дедалі активніше використовує для терору проти українців.

Нагадаємо, внаслідок удару "Бандеролі" по будівлі ГУ Національної поліції Житомирської області загинули двоє поліцейських.

Також повідомлялося, що РФ шукає можливості запускати "Бандеролі" з наземної платформи.