Мільйон у резерві, але є нюанс: демографиня розкрила правду про мобілізацію 18-річних
Демографиня Елла Лібанова виступила проти зниження мобілізаційного віку, попередивши, що призов юнаків 18–24 років може мати серйозні наслідки для майбутнього України.
Зниження мобілізаційного віку для юнаків та запровадження обов'язкового призову для жінок є недоцільними кроками, які можуть мати катастрофічні демографічні наслідки для країни. Про це в інтерв'ю виданню "Телеграф" заявила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.
За словами науковиці, призов молоді до 24 років знищить демографічне майбутнє України та не вирішить брак кадрів у війську через велику кількість відстрочок. Крім того, науковиця вважає, що примусова мобілізація жінок чи юнаків спричинить лише соціальне напруження в суспільстві, не давши очікуваного ефекту для оборонного комплексу.
Лібанова проти зниження мобілізаційного віку
Наразі в Україні мобілізаційний вік становить 25 років. Водночас у публічному просторі періодично обговорюють можливість його зниження, зокрема до 18 років.
Елла Лібанова висловила категоричну позицію проти залучення до бойових дій молоді віком від 18 до 24 років. За її словами, наразі в Україні мешкає близько мільйона юнаків цієї вікової категорії, однак розраховувати на них як на повноцінний мобілізаційний резерв помилково. Частина з них навчається, а значна кількість може отримати право на відстрочку, зокрема через догляд за родичами.
"Поріг мобілізаційного віку в Україні – 25 років. І я категорично проти того, щоб знижувати цей поріг. Хоча у віці 18–24 роки у нас близько мільйона юнаків", — сказала демографиня.
Водночас демографиня каже, що називати весь цей мільйон потенційним мобілізаційним ресурсом некоректно. За її словами приблизно 4% молодих чоловіків цього віку навчаються, а значна кількість може отримати право на відстрочку, зокрема через догляд за хворими родичами.
"Їх то мільйон, але з цього мільйону давайте приберемо тих, хто навчається (приблизно 4%). Крім того, серед них одразу з'явиться багато доглядальників за хворими родичами… І що з того мільйону залишиться?" — пояснила Лібанова.
Демографиня згадала досвід Другої світової війни
Окремо Лібанова звернула увагу на ризики для молодих військовослужбовців. Експертка нагадала історію Другої світової війни, коли найвищий рівень смертності на фронті припадав саме на 18–20-річних бійців.
"Якщо подивитися дані Другої світової, то найвищий рівень смертності був якраз серед наймолодших людей. Тих, кого в 18–20 років забрали на фронт", — сказала вона.
За словами демографині, це може мати наслідки вже після завершення війни, оскільки йдеться про покоління, яке перебуває у віці створення сім'ї та народження дітей.
"І до чого ми прийдемо після війни? Хто буде народжувати дітей? Дідусі по 60 років? Тобто якщо ми молодь візьмемо на фронт, то просто підірвемо своє майбутнє. Рівень смертності буде значно вищий, ніж серед старших людей. Навіть якщо вони воюватимуть дроноводами", — наголосила демографиня.
Що Лібанова сказала про виїзд чоловіків 18–22 років
Окремо Лібанова прокоментувала дозвіл уряду на виїзд за кордон для юнаків віком 18–22 років, ухвалений у серпні 2025 року. За її оцінками, країну могло залишити близько 100 тисяч молодих людей. Попри те, що такий крок можна сприймати як помилку, він водночас забезпечив справедливість щодо тих, хто залишився в Україні після 2022 року.
"Точно ніхто не знає. Я думаю, що тисяч 100 виїхало з того часу, як дозволили цей виїзд. Навряд чи більше. Але критичного нічого не відбулося", — сказала Лібанова.
Вона назвала це рішення суперечливим. З одного боку, за її словами, його можна вважати помилкою, але з іншого — воно пов'язане із ситуацією тих хлопців, які виїхали з України у 2022 році ще неповнолітніми.
"З одного боку так. З іншого, коли виїжджали в 2022 році, скільки років було тим хлопцям? 18? А зараз? 23? Тому певне прагнення справедливості тут є", — пояснила демографиня.
Демографічна ситуація в Україні
Під час інтерв'ю Лібанова говорила не лише про мобілізацію, а й про загальну демографічну ситуацію в Україні.
За її словами, на початку 2026 року в Україні проживало близько 29 мільйонів людей. Для порівняння, на початку 1993 року чисельність населення становила 52,2 млн.
Демографиня пояснила, що скорочення населення почалося ще до повномасштабного вторгнення. Серед причин вона назвала тривале перевищення смертності над народжуваністю, а після 2022 року — масштабний виїзд українців за кордон, окупацію частини територій, зниження народжуваності та зростання смертності.
Лібанова також не очікує автоматичного повторення після війни післявоєнного "бебі-буму", який спостерігався після Другої світової війни в багатьох країнах. Вона прогнозує певне зростання народжуваності після завершення війни, але, за її оцінкою, показник може становити близько 1,5–1,6 дитини на одну жінку за сприятливих умов.
Нагадаємо, студентам важливо знати, що сама академічна відпустка не гарантує збереження відстрочки від мобілізації. Під час перерви в навчанні право на відстрочку за навчанням може бути втрачено, навіть якщо студент формально залишається зарахованим до ЗВО. Водночас у разі академвідпустки за станом здоров’я можуть діяти інші законні підстави для відстрочки.
Також ми писали, що у Верховній Раді спростували чутки про підготовку мобілізації жінок в Україні та заявили, що відповідних законопроєктів чи внутрішніх обговорень немає. У Комітеті з питань нацбезпеки наголосили, що жінки долучаються до Сил оборони добровільно, а публічні заяви окремих спікерів не відображають позицію парламенту.