Україна готує 400 швидкісних дронів-перехоплювачів: Зеленський назвав головну проблему
Україна планує у жовтні виготовити близько 400 швидкісних дронів-перехоплювачів для боротьби з російськими реактивними безпілотниками. Водночас їхню ефективність ще належить перевірити на масштабі.
У своїй заяві закордонним журналістам Зеленський зазначив, що українські винищувачі F-16 нині збивають від 50% до 60% російських реактивних дронів. Паралельно Україна працює над отриманням озброєння для цих літаків та розвиває інший спосіб протидії — швидкісні дрони-перехоплювачі.
За словами президента, результати випробувань п'яти моделей поки суттєво відрізняються. В окремі дні їхня ефективність становила близько 70%, а в інші — лише 30%.
Саме тому, пояснив Зеленський, Україна не може одразу масштабувати виробництво таких апаратів до дуже великих обсягів. Спочатку потрібно визначити, які моделі демонструють стабільні результати.
Що відомо про виробництво
Президент повідомив, що близько 400 перехоплювачів однієї з моделей Україна матиме вже у жовтні. Однак фактична бойова ефективність цієї партії стане зрозумілою після використання під час атак.
"У жовтні у нас буде 400 таких перехоплювачів", — сказав Зеленський, пояснюючи, що їх застосування упродовж кількох днів дозволить оцінити реальні показники роботи системи.
За його словами, прийнятним результатом на першому етапі може бути ефективність близько 30% і вище. Водночас показник у 60–70%, за оцінкою президента, означатиме значно кращий результат. Окремою проблемою залишається виробництво двигунів. Зеленський заявив, що Україна імпортує значну їхню частину, а власне виробництво поки не забезпечує необхідних обсягів.
Раніше військовий експерт Дмитро Снєгирьов пояснив Фокусу, чому Україна запізнилася з дронами-перехоплювачами й де шукати вихід.
Також ми з'ясували, скільки може тривати цинічна тактика РФ із постійним запуском дронів навіть у день і чим Україна здатна відповісти вже зараз.
А ще експерти пояснили Фокусу, навіщо РФ системно б'є по переправах, чи здатна вона їх зруйнувати і чому наступною загрозою можуть стати вже не самі мости, а люди й транспорт, що накопичуються біля них.