Розділи
Матеріали

Україна готується випробувати антибалістичну систему FREYJA: Зеленський назвав термін

Дар'я Бережна
Прототип антибалістики FREYJA | Фото: Скриншот

Україна сподівається вже цієї зими випробувати нову європейську антибалістичну систему FREYJA, яку створюють спільно з партнерами. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час візиту до Данії.

За повідомленням Укрінформу, український президент наголосив, що реалізувати такий проєкт самостійно Україна не може. Розробка має допомогти Європі подолати дефіцит засобів перехоплення балістичних ракет і зменшити залежність від американських систем Patriot.

"Я сподіваюся, що взимку ми випробуємо нову, першу європейську антибалістичну систему й отримаємо певні результати. Вона потрібна всім нам", — сказав Зеленський.

Чому Європі потрібна альтернатива Patriot

За словами Зеленського, зараз у світі спостерігається значний дефіцит ракет-перехоплювачів для американських комплексів Patriot. Він наголосив, що поважає американських партнерів та їхні оборонні можливості, однак наявних виробничих потужностей США недостатньо, щоб забезпечити потреби власної армії та союзників.

Серед причин дефіциту президент назвав також потреби країн Близького Сходу, де системи протиповітряної оборони та ракети-перехоплювачі мають високий попит. Ще однією проблемою є вартість озброєння.

"Ціна дуже висока. Через війни у світі ціна зросла в кілька разів", — зазначив Зеленський.

За його словами, Європа наразі не має достатньої кількості власних ефективних і водночас доступних антибалістичних систем.

Президент також згадав про французьку розробку на основі комплексу SAMP/T. Франція працює над його антибалістичною версією, яка має розширити можливості європейської протиракетної оборони.

Водночас Зеленський підкреслив, що Європі потрібні системи, які будуть не лише ефективними, а й дешевшими та придатними для масштабного виробництва.

Що відомо про європейську систему FREYJA

Фото: Fire Point

FREYJA — спільний українсько-європейський проєкт зі створення системи перехоплення балістичних ракет. Його мета — сформувати альтернативу наявним комплексам протиракетної оборони, зокрема американському Patriot.

Україна бере участь у розробці ракети-перехоплювача та пускової установки. Європейські партнери мають забезпечити інші важливі компоненти системи, зокрема радари, сенсори та технології управління.

Важливо, що йдеться не просто про створення окремої ракети. Для перехоплення балістичних цілей необхідна комплексна система, яка повинна виявити загрозу, розрахувати траєкторію польоту та забезпечити наведення перехоплювача.

Основою для української розробки має стати ракета-перехоплювач FP-7.X. Її швидкість польоту оцінюють у 1500–2000 метрів за секунду, а довжина становить 7,25 метра.

Проєкт передбачає використання відкритої архітектури. Це означає, що країни-учасниці зможуть інтегрувати власні радари та системи управління без необхідності повністю перебудовувати комплекс.

Які країни беруть участь у створенні FREYJA

Антибалістичну коаліцію започаткували 13 липня 2026 року в Парижі. До неї увійшли десять держав:

  • Україна;
  • Франція;
  • Німеччина;
  • Велика Британія;
  • Данія;
  • Норвегія;
  • Швеція;
  • Нідерланди;
  • Італія;
  • Іспанія.

До роботи над проєктом також залучені європейські оборонні компанії, серед яких Thales, HENSOLDT, Diehl Defence, Saab, Kongsberg Defence & Aerospace, Leonardo, MBDA, Safran та інші.

Участь кількох держав має дозволити розподілити між партнерами розробку технологій, виробництво компонентів та фінансування. Україна, зі свого боку, пропонує партнерам досвід протидії російським балістичним ракетам, отриманий під час повномасштабної війни.

Як раніше писав Фокус, Україні може знадобитися 100 установок FREYJA для захисту від російської балістики. Зеленський пояснював, що така кількість комплексів необхідна для формування масштабного протиракетного щита.

Також Фокус розповідав, коли Україна може отримати прототип європейської системи FREYJA та чому вона має стати альтернативою Patriot. Тоді йшлося про плани створити перший прототип у першій половині 2027 року та залучити європейських партнерів до розробки радарів і систем управління.