Земля нагрівається через пандемію COVID-19, — учені
Скорочення викидів аерозолів в атмосферу призвело до зменшення в повітрі зважених часток, які відбивають сонячне світло.
Пандемія коронавірусу призвела до зменшення викидів забруднювальних речовин в атмосферу, а це, зі свого боку, стало причиною її короткострокового нагрівання. Про це йдеться в прес-релізі дослідження Національного центру атмосферних досліджень, опублікованому на Phys.org.
За словами вчених, аерозолі, що викидаються в атмосферу, зазвичай блокують сонячне світло, але через повсюдні локдауни їх викиди різко скоротилися, що призвело до зменшення концентрації зважених часток у повітрі. Унаслідок цього до Землі надійшло більше сонячного тепла.
Дослідники зазначають, що здебільшого цей ефект був помічений в Росії там США — там потепління досягло приблизно 0,37 градусів Цельсія навесні 2020 року.
Водночас, вважають вчені, довгостроковий вплив пандемії може полягати, навпаки, в уповільненні глобального потепління через скорочення викидів двоокису вуглецю. Що стосується потепління від аерозолів, то цей ефект, швидше за все, тимчасовий і зникне протягом декількох років.
Це дослідження має допомогти вченим краще зрозуміти вплив різних типів аерозолів у різних атмосферних умовах, що дасть можливість краще зрозуміти процеси зміни клімату та перешкоджати їм.
Автори роботи стверджують, що використання аерозолів для боротьби з глобальним потеплінням — погана ідея, оскільки такі викиди дуже шкідливі для живих організмів.
"Викиди аерозолів мають серйозні наслідки для здоров'я. Сказати, що ми повинні забруднювати [атмосферу аерозолями], — непрактично", — зазначив один з авторів дослідження Ендрю Геттельман.
Співавторами дослідження були вчені з Оксфордського університету, Імперського коледжу й Університету Лідса.
Як повідомлялося раніше, ситуація із забрудненням світового океану може бути набагато страшнішою та масштабнішою, ніж вважалося раніше. Дослідники Державного наукового агентства Австралії (CSIRO) підрахували, що глибоко в океанах знаходиться мінімум 14 мільйонів тонн пластикового сміття.
Такі крихітні частинки сміття вкрай небезпечні для морських мешканців, які з легкістю їх ковтають.
Раніше вчені дійшли висновку, що не останню роль в забрудненні вод відіграють рибальські снасті. За оцінками Greenpeace, щороку в окени потрапляє 640 тисяч тонн таких відходів. Однак надія є. Виявлена бактерія, яка харчується пластиком. Вона не тільки знищує його, а й використовує як джерело поживних речовин.