Скандал на трьох. Хто замінить Ангелу Меркель - Анналена Бербок, Олаф Шольц чи Армін Лашет?

Останнє опитування, проведене інститутом Insa для Bild перед виборами до Бундестагу, виявило обнадійливу для керівного блоку ХДС/ХСС тенденцію. Консерватори скорочують відставання від СДПН, у той час як "Зелені" зі стабільним відсотком залишаються на третьому місці. Права газета Die Welt із задоволенням зазначила це фразою: "Союз продовжує рости на користь виборців".

За соціал-демократів готові проголосувати 25% респондентів (проти 26% на попередньому тижні), за ХДС/ХСС — 22% (+1,5% до того, що було раніше), за "Зелених" — 15%. "Альтернатива для Німеччини" і Вільна демократична партія, втративши по піввідсотка, набирають, відповідно, 11% і 12%. Ліві можуть розраховувати на 6,5%, усі інші разом, додавши піввідсотка порівняно з попереднім тижнем, отримують 8,5% голосів.

"Розрив між двома основними партіями тане, — коментує ці дані Герман Бінкерт, бос Insa. — і Армін Лашет [ХДС], і Олаф Шольц [СДПН] можуть стати канцлером". Правда, аналітики зазначають, що в Шольца більше варіантів для створення коаліції. День голосування, звичайно, може піднести сюрпризи, але поки що головна людина-сюрприз — сам кандидат від соціал-демократів. Він, на думку глядачів, виграв усі три тури теледебатів у своїх конкурентів — Арміна Лашета та Анналени Бербок ("Зелені"). Та й взагалі, створив тефлоновий феномен — суміш практичної німецької нудьги з непотоплюваністю. Головне питання — чи вдасться двом основним конкурентам переграти Шольца або хоча б наблизитися до нього в день виборів 26 вересня?

Анналена Бербок: жертва плагіату і фейків

Вибори в демократичних країнах — політичний жанр, у якому в кожного з кандидатів повинен бути свій скандал. Німеччина в цьому сенсі не виняток. Як не крути, люди голосують за людей. Навіть коли основними учасниками забігу є партії. І ніхто ніколи точно не знає, об який кругляк спіткнеться. Звідси інтрига, припливи і відливи симпатій і певна непередбачуваність результату.

Ще навесні головним "чортиком з табакерки" були "Зелені". Симпатія до них стрімко росла. У травні рейтинг партії досяг, здавалося б, немислимих перш висот — 25%. Керівному ХДС якийсь час довелося дивитися "вискочкам" у потилицю. Позначилася загальна втома суспільства від консерваторів, помножена на роздратування від того, як незграбно, на думку німців, керівна партія бореться з ковідом. Плюс порядок денний, на який ставили "Зелені": гендерну рівність, права ущемлених груп, м'яку міграційну політику, зелену економіку.

40-річна Анналена Бербок, співголова партії, висунута на посаду канцлера, на фоні чоловіків-конкурентів у віці за 60, Лашета і Шольца, асоціювалася зі змінами. Навіть зовнішні атрибути працювали на це: шкіряна куртка для виступів, зелений, як ящірка, автобус для переміщень. У травні німецькі ЗМІ цілком допускали, що Бербок може стати другою після Меркель фрау канцлерін. Але тут у справу вступив людський фактор.

Спочатку з'ясувалося, що у своєму резюме Анналена Бербок вказала не всі доходи. Неточностей було на копійку, але виборець насторожився. Потім у її нещодавно виданій книзі "Зараз. Як ми оновимо нашу країну" виявили плагіат, аж до ніяк не помічених цитат з онлайн-блогів і "Вікіпедії". Їй довелося виправдовуватися: "Було б однозначно краще, якби я працювала зі списком джерел". До цього додалася не дуже вдала для громадян, які живуть у країні з ринковою економікою, ремарка Бербок про те, що "ринку абсолютно байдужі люди". Як похоронний десерт пішли фейки з інтернету. В одному стверджувалося, що якось вона зробила оголені фотографії (цікаво, як би це спрацювало, якби Бербок йшла на вибори в Італії). В іншому — що вона має намір заборонити володіння собаками, щоб захистити клімат.

На початку серпня — у день, коли експерти ООН з клімату випустили алармічний звіт про прискорення глобального потепління, — кандидатка від "Зелених" вирішила з користю для себе повернути тему навколишнього середовища в центр громадських дебатів, благо вона і так туди дрейфувала після катастрофічних повеней у липні. Бербок закликала: "На цих виборах багато поставлено на карту! На карту поставлено наше майбутнє, і майбутнє не відбувається саме по собі, його потрібно будувати!"

Однак, сказати, що вона гарненько осідлала "зеленого коника", навряд чи можливо. З 30 серпня в урядовому районі Берліна молоді кліматичні активісти проводять "Голодування останнього покоління". Їхні вимоги — зустрітися з кандидатами для обговорення кліматичних проблем. Чи пішла на контакт з ними Бербок? Ні. Разом з Шольцем і Лашетом вона дала зрозуміти страйкарям, що вона (точніше, вони всі) "індивідуально, особисто, а не публічно — після виборів" готова до розмови. Так, сам протест здається дивним, а акція — не дуже багатообіцяльною (так вважає, наприклад, німецький дослідник протестів Дітер Рухт), але явно могла б зіграти на руку Анналені Бербок, якби вона вирішила на ній попіаритися. Але Бербок, очевидно, змирилася з тим, що "золоту акцію" в цих виборах її партія вже не витягне, і будувати всю подальшу політику після дня голосування доведеться з третього призового місця. Тому краще не псувати відносини з потенційними переможцями.

Армін Лашет: невлад розсміявся

Армін Лашет, прем'єр-міністр землі Північний Рейн-Вестфалія, із січня обіймає посаду голови ХДС, особливою харизмою ніколи не відрізнявся. Прихильники Союзу на початку року навіть дискутували на тему, чи не краще було висунути кандидатом Маркуса Зедера, прем'єр-міністра Баварії і лідера ХСС, який у свій час займав другий рядок після Меркель у рейтингу популярності (нині він змістився на третій, пропустивши вперед Олафа Шольца). Такі випадки в історії були, правда, і в першому (у 1980-му), і в другому (у 2002-му) все завершилося фіаско. Сьогодні Лашета хочуть бачити канцлером усього 22% німців. Він трохи випереджає в цьому рейтингу фрау Бербок (15%) і набагато відстає від гера Шольца (48%).

Менш ніж за два тижні до виборів Лашет спробував вскочити в останній вагон поїзда, що рушив, і оприлюднив свій стоденний план — усе, що він має намір зробити в перші три місяці перебування на владному олімпі. У ньому — підвищення допомоги на дітей, поліпшення податкових пільг для батьків-одинаків, підвищення неоподатковуваного податкового мінімуму для деяких категорій працівників, безвідсоткові кредити на установку сонячних панелей і посилення заходів безпеки — від створення нацради до установки додаткових камер на вокзалах. Найцікавіше, що цим своїм кульбітом транспарентності Лашет практично не сказав нічого нового: велика частина викладеного вже опублікована в передвиборчій програмі ХДС. Хіба що там не було навпроти кожного пункту написано: "У першу чергу".

Лашета називають кандидатом з найбільш невиразною позицією. Під час теледебатів він єдиний примудрився не відповісти на тривіальне запитання про свій перший закордонний візит у разі, якщо стане канцлером. Але найбільш злий жарт з його і без того непереконливим рейтингом зіграло те, як він поводився під час руйнівної повені. 50 жертв стихії (із загального числа в 190 осіб) проживали в землі Північний Рейн-Вестфалія, де Лашет обіймає посаду прем'єр-міністра. Запитання, чи може він впоратися з кризою, було найактуальнішим під час і відразу після річного катаклізму. Поблажливий тон, з яким Лашет відповів на запитання про заходи щодо боротьби зі зміною клімату, викликав шквал критики. Як і сама його репліка: "Вибачте, молода жінко. Те, що ми переживаємо такий день, не означає те, що ми повинні змінити політику".

Але найбільше рейтинг Лашета і його партії підкосив епізод, що трапився в Ерфтштадті — місті в землі Північний Рейн-Вестфалія. Значна частина його території була затоплена. Під час виступу федерального президента Франка-Вальтера Штайнмаєра, присвяченого масштабами повені, Лашета зняли, як він сміється над чиїмсь жартом. Цей кадр тут же став надбанням медіа. У Twitter з'явився флешмоб з хештегом #laschetlacht ("Лашет сміється"). Політику довелося перепрошувати: "Це було нерозумно, цього не повинно було статися, я дуже шкодую". Сміх коштував ХДС восьми процентних пунктів підтримки. Особистий рейтинг Лашета також впав.

Щоб виправити ситуацію, політику довелося вдатися до нетрадиційних дій. Наприклад, 4 вересня на з'їзд молодіжної організації ХДС у Ганновері, де він у той день виступав, прибув мер Києва Віталій Кличко, який за часів своєї боксерської кар'єри був улюбленцем німецької публіки. Кличко не раз відвідував з'їзди партії Меркель і має зв'язки з ХДС. Але щось не дуже схоже, щоб його візит став для Лашета батутом, здатним підкинути його до рейтингових висот Олафа Шольца. Участь у дебатах теж не принесла своїх плодів. Що залишалося? Організувати навколо кандидата від СДПН скандал. І це, схоже, зроблено.

Олаф Шольц: тефлоновий кандидат у "масці"

Die Tageszeitung (taz) — видання ліволіберального спрямування, яке завжди прагнуло бути альтернативою мейнстрімній пресі, — із сарказмом називає "рейд" у Мінфін, очолюваний Шольцем, "паршивим прийомом кампанії ХДС, що непогано в ролі зловживання репутацією правової держави". Шольца почали настирливо пов'язувати з темою відмивання грошей. Той же Лашет у ході других теледебатів спробував зіграти на цьому, дорікнувши свого конкурента: "Якби мій міністр фінансів так працював, як ви, це була б серйозна проблема".

"Обшук" у Міністерстві фінансів, як з'ясувалося, запросив прокурор Оснабрюка і схвалив окружний суд Оснабрюка. Обидві установи в розпорядження активних прихильників Союзу.

"Своїм "рейдом", — пише taz, — ХДС зводить Федеративну Республіку до якоїсь бананової республіки". Видання нагадує, що згідно з оцінкою, проведеною багато років тому Міністерством фінансів, у Німеччині щорічно відмивається близько €100 млрд злочинних доходів.

Але Шольц тут, власне кажучи, ні до чого. Система почала працювати з рук геть погано ще при його попереднику на посаді глави Мінфіну — Вольфгангу Шойбле (нині він голова Бундестагу). Він був від ХДС, і саме йому "спала на думку фатальна ідея передати підрозділ фінансової розвідки (ПФР) на аутсорсинг з відділень кримінальних розслідувань і додати його в митницю. З тих пір майже нічого не працювало". Або, як висловився про ініціативу Шойбле однопартієць Шольца Єнс Ціммерманн, "він залишив купу битого скла", у той час як при Шольці кількість співробітників ПФР збільшилася зі 100 до 700 осіб.

Шойбле покинув пост керівника фінансового відомства в жовтні 2017-го. І саме з того року, як вказують німецькі експерти, уся ця справа про відмивання грошей тягнеться. Вона, в принципі, виходить за рамки службових повноважень гера Шольца, поки не вплинула на його популярність і навряд чи має негативні перспективи для його репутації. Не виключено, що сам цей рукотворний скандал буде йому на руку, оскільки виборець може побачити в ньому нечесну гру з боку опонентів.

Зрозуміти, як могла людина, яка отримала за відсутність зовнішньої харизми і механістичність дій кличку Шольцомат, стати фаворитом гонки, не так-то просто. The New York Times цитує колишнього посла США в Берліні Джона Корнблума: "Цей чоловік, який усім так подобається, найнудніший і в масштабах виборів, і в масштабах країни. Дивитися на киплячу воду і то цікавіше". Після чого видання додає: "Але німці люблять, коли нудно". Можливо, що так, проте є і більш кумедні пояснення. Газета Neues Deutschland, популярна переважно в східних землях, пише, наприклад, про "маску" Шольца, з якою він зливається ідеально: "Усередині він уже в канцелярії і ніколи не пропускає нагоди повідомити про це невербально. Простий вираз обличчя підкреслює спокій і правдивість, показує, що він думає, що створений для чогось більш високого".

Це не здається притягнутим за вуха, якщо згадати, як Шольц узагалі вміє жестом створити собі образ наступника Меркель. Німецькі ЗМІ вже неодноразово помічали, як він повторює фірмовий жест чинного канцлера — складає руки "будиночком". Нещодавно СДПН навіть розмістила рекламу: фото Шольца, а поруч — слоган Er kann Kanzlerin. З урахуванням закінчення жіночого роду прочитати це можна так: "Він може бути пані канцлер". Така експлуатація чужого образу активно дратує ХДС/ХСС. Маркус Зедер розцінив дії Шольца як "свого роду вимагання спадщини".

Die Welt якось назвав його "бійцем-одинаком, за яким стоять громадяни, але не його відсторонена партія". Це правильно в тому сенсі, що Шольц не робить ставку на партійну програму як на головний засіб переконати людей проголосувати за нього. Програма якраз стандартна для соціал-демократа: будувати будинки, знижувати ціни на житло, підняти мінімальну зарплату. Шольц і Бербок у ході передвиборчих дебатів підтримали встановлення мінімальної заробітної плати на рівні €12 на годину, тоді як консерватор Лашет виступив проти подібних держгарантій. Крім того, Шольц обіцяє перетворити Німеччину на великого експортера зеленої електроенергії.

У цьому і деяких інших пунктах порядки СДПН і "Зелених" збігаються. І Шольц уже говорив про готовність створити коаліцію саме з цією політичною силою. Експерти розглядають її як одну з найбільш ймовірних. Останні соцопитування показують, що до того схиляються і виборці. Як пояснює канал 2DF: "Те, що коаліція можлива, не означає, що виборці цього хочуть". Швидше, це показує, "які партійні союзи наразі найбільш популярні".

Хто може перемогти на виборах у Німеччині 26 вересня

• Отже, на перше місце респонденти ставлять коаліцію СДПН і "Зелених".
• На друге — ХДС/ХСС і СДПН.
• На третє — "Зелених", СДПН і Ліву партію.
• На четверте — ХДС/ХСС і Вільну демократичну партію.
• На п'яте — "Зелених", СДПН і Вільну демократичну партію.
• На шосте — ХДС/ХСС і "Зелених".

Останні три вважаються чимось екзотичним і малоймовірним. Однак, остаточно судити про перспективи того чи іншого злиття політсил у новому Бундестазі можна буде лише після того, як стануть відомі результати виборів.