Штурм будівлі уряду і сутички з поліцією: події в Єревані стають некерованими (відео)
У центрі столиці Вірменії з 19 вересня тривають стихійні акції протесту, під час яких уже постраждали 34 людини.
Через початок військової операції Азербайджана на території сепартистського регіону Нагірний Карабах 19 вересня у середмісті Єревана розпочалися антиурядові протестні акції, які тривають й досі. Про це повідомляє вірменське інформагентство NEWS AM. Протестувальники вимагають відставки прем’єр-міністра Ніколи Пашиняна та уряду.
Дехто з демонстрантів почав кидати в поліцейських каміння, пластикові пляшки та яйця. Ті у відповідь вже застосували спеціальні засоби. Внаслідок сутичок, за попередніми даними Міністерства охорони здоров’я Вірменії, постраждали 34 людини, з них 16 поліцейських, 18 цивільних.
Поліція почала затримання.
Азербайджан і Вірменія — в чому суть конфлікта
Причиною збройного протистояння між двома країнами є спірна територія — Нагірний Карабах. Свого часу Вірменія та Азербайджан перебували у складі Радянського Союзу, причому Карабах вважався автономією і контролювався Азербайджаном. Проте у 1980-х роках парламент Вірменії заявив про входження Карабаху до складу Вірменської РСР, з чим, звісно, не погодився Баку.
Нова війна в Карабаху спалахнула у 1991-1993 роках, але завершилася підписанням мирної угоди, відповідно до якої території Закавказзя стали невизнаною республікою. Тож де-факто цей регіон продовжував контролюватися Вірменією, а де-юре входив до складу Азербайджану. Відтоді збройні сутички час від часу спалахували, але швидко згасали.
У квітні 2016 року у Нагірному Карабасі відбулись масштабні збройні зіткнення, які стали відомі як "Чотириденна війна".
27 вересня 2020 року розпочалась Друга карабаська війна, коли Азербайджан вирішив силою повернути втрачені території та розпочав наступ. За півтора місяця азербайджанські сили змогли прорвати вірменську оборону і повернути дві третини територій, втрачених після Першої карабаської війни. У регіон були введені російські "миротворці".
Востаннє збройне протистояння загострилося 2022 року, коли Азербайджан звинуватив збройні сили Вірменії у масштабних диверсіях на Дашкасанському, Кельбаджарському та Лачинському напрямках. Водночас в Міністерстві оборони Вірменії повідомили про інтенсивний артилерійський обстріл з азербайджанського боку. Тим часом російські "миротворці", які нібито мали захищати Вірменію у межах ОДКБ, втекли з Карабаху.
Тож 19 вересня цььогоріч Міноборони Азербайджану оголосило про початок "антитерористичних заходів локального характеру" в Карабаху. Серед цілей "операції" — "відновлення конституційного ладу", "припинення широкомасштабних провокацій", "роззброєння та виведення формувань Збройних сил Вірменії з наших територій", "нейтралізація" військової інфраструктури та забезпечення безпеки мирних азербайджанських громадян. Проте у Міноборони Вірменії стверджують, що "в Нагірному Карабаху немає армії ЗС Вірменії".
Історична довідка
За версією Вірменії, Карабах — це територія, де проживають здебільшого етнічні вірмени. За версією Баку, ці території юридично належать їм. Якщо спиратися на історичні факти, то назва Карабаху походить від азербайджанських слів "гара" — чорний і "бах" — сад. Назва частини району, а саме Нагірний Карабах, зʼявилася на початку 1800-х. В Азербайджані не поділяють Карабах на гірський і рівнинний, для країни весь район — цілісний Карабах.
Нагадаємо, Фокус повідомляв, що антитерористичні заходи Азербайджана тривали добу і завершилися домовленостями щодо складання зброї з боку Нагірного Карабаху.
Водночас у Вірменії створено комітет, який має усунути з посади прем’єр-міністра Ніколу Пашиняна.
Нагадаємо, у мережу потрапили інструкції, які поширив Кремль серед російських пропагандистів. Інструкції містили наративи, якими Росія мала пояснювати події у Нагірному Карабасі. Серед основних — обвинувачення Вірменії та країн Заходу у подіях в Азербайджані.