У Німеччині не мають роботи 75% українських біженців: що заважає їм працевлаштуватися
За німецькими стандартами, наявність у 72% біженців із України вищої освіти, і часто не однієї, вважається "надкваліфікацією" та унеможливлює прийняття таких фахівців на некваліфіковану роботу.
У Німеччині оприлюднили статистику Мюнстерського університету, за якою лише 25,2% українців, котрі виїхали через війну, мають роботу. Про це пише німецький Bild із покликанням на Фонд Фрідріха Еберта.
Як зазначають автори дослідження, такий високий відсоток українських мігрантів, які не працюють, порівняно з іншими європейськими країнами пояснюється кількома факторами.
Насамперед, як свідчать дані міжнародного Інституту досліджень ринку праці та професійних досліджень (IAB), 72% біженців із України мають вищу освіту, і часто не одну. Це вважається за німецькими стандартами надкваліфікацією, що унеможливлює прийняття таких фахівців на некваліфіковану роботу.
Інша причина недостатнього працевлаштування українців — це тривалий процес визнання рівня освіти. На дозвіл працювати лікарем або фармацевтом у Німеччині потрібно чекати надто довго, а, наприклад, у системі охорони здоров’я Італії та Словаччини українцям дозволили працювати ще з березня 2022 року.
Суттєвим фактором перепон під час працевлаштування є нестача мовних навичок або загалом незнання німецької мови. Із січня 2024 року німецька міграційна служба почала приділяти цьому питанню значну увагу, збільшивши кількість мовних курсів.
І, безумовно, на рівень працевлаштованості українців впливає достатньо непогана фінансова допомога: 563 євро — на дорослого, від 357 до 471 євро — на дітей залежно від віку. До того ж покриваються витрати на житло й деякі інші витрати.
Загалом, за даними Євростату, в Німеччині перебували 1,23 мільйона українців зі статусом тимчасового захисту на початок грудня 2023 року.
Ситуація в інших країнах Євросоюзу
Як зазначає Bild, законодавчі вимоги фактично однакові в усіх країнах ЄС: біженці з України набувають статусу тимчасового захисту без складної процедури надання притулку, інтегруються в системи охорони здоров'я та соціального захисту й одразу отримують право на роботу.
Проте порівняно з Німеччиною в Данії 78% українців знайшли роботу, в Чехії працюють 66%, Польщі — 65%, Швеції та Великій Британії — по 56%, у Нідерландах — 50%.
Але існують великі фінансові відмінності між європейськими країнами в плані фінансової допомоги.
У Чехії, наприклад, українці отримують 200 євро екстреної допомоги, через п'ять місяців — 130 євро. Медичне страхування та витрати на проживання в колективному гуртожитку покриваються лише протягом обмеженого періоду.
У Польщі одноразова виплата становить 66 євро і допомога на дитину 110 євро на місяць. В іншому разі — жодної соціальної допомоги. Через чотири місяці половина колективного житла має сплачуватися самими біженцями.
Фокус раніше писав, що відбуватиметься з економікою країни, якщо українські біженці не повернуться додому.
Також Фокус розповідав, що думають українці за кордоном про "примусове" повернення на Батьківщину.