"У багатьох не залишилося дому": що українці думають про "примусове" повернення на Батьківщину
Радник ОП Сергій Лещенко вважає, що країнам ЄС потрібно припинити допомагати біженцям із України та повернути їх додому. Фокус з'ясував, до чого можуть призвести подібні заяви та що про них думають самі українці за кордоном.
"Я вважаю, що країни, які приймають, повинні припинити підтримку біженців, щоб вони могли повернутися додому". Таку думку висловив радник Офісу президента Сергій Лещенко в інтерв'ю швейцарському виданню Тagesanzeiger.
Він зазначив, що в Києві проживають 3 мільйони людей, зокрема "сотні тисяч дітей".
"Аргумент про те, що це небезпечно, — дурниця. Тим, хто повернувся, не доведеться битися в окопах. А в Україні вони можуть купувати українські продукти в супермаркеті й платити за квартиру в Києві, користуватися послугами клінік і аптек та платити податки, щоб ми могли фінансувати школи. Ваші гроші зникають із економіки. І ситуація стає дедалі складнішою", — зазначив Лещенко.
Радник ОП додав, що Україна втрачає ціле покоління молодих людей, і перебування українців за кордоном може призвести країну до катастрофічної ситуації.
На уточнення журналістів про те, що мільйони людей, імовірно, покинули Україну на початку повномасштабного вторгнення, усе-таки через безпекову ситуацію, Лещенко зазначив, що небезпечно — за п'ять кілометрів від лінії фронту.
"Там живе все менше й менше людей. Але є міста за 30-40 кілометрів від лінії фронту, до яких не може дістатися російська артилерія, наприклад, Краматорськ, де зароджується нова економіка", — додав Лещенко.
Повертатися не збираються
Про те, що Україні потрібно повертати мільйони біженців з-за кордону, говорять постійно. Але як це зробити мирним шляхом, здається, ніхто не знає. Зазвичай заяви з погрозами влада адресує чоловікам, які покинули країну після 24 лютого 2022 року. Представники істеблішменту озвучують різні сценарії, як вони примусово повернуть утікачів і яке покарання чекає на тих, хто виїхав за кордон, порушивши закон. Серед гучних варіантів — екстрадиція українців із країн ЄС за фальшиві висновки ВЛК, а також звернення до країн ЄС із проханням сприяти в мобілізації українців, які перебувають на їхній території.
Робота з повернення біженців ведеться і в законодавчому полі. У першій версії гучного законопроєкту про мобілізацію автори пропонували обмежити військовозобов'язаних українців за кордоном у різних правах. Зокрема, в отриманні консульських послуг. У цьому разі чоловіки не змогли б оновити закордонні паспорти або отримати будь-які інші документи в консульствах або посольствах України, не пред'явивши військово-облікові документи.
За кордоном ініціатива влади викликала хвилювання. У країнах ЄС наприкінці грудня 2023 року вишикувалися черги чоловіків, охочих терміново оновити закордонні паспорти. Українці в Австрії розповіли Фокусу, що доводилося їздити з Відня до Братислави, де є сервісний центр, і проводити там по кілька днів.
"У Братиславі працює ДП "Документ", де можна подавати документи на виготовлення паспортів. Від Відня це приблизно година потягом, там були черги. Дехто приїжджав до Братислави близько 6-ї ранку та казав, що в черзі було вже близько 250 осіб. Прийняти за один день могли не більш ніж 150. Решту відправляли додому. Але багато хто залишався з ночівлею там", — розповів Фокусу українець Кирило, який проживає в Австрії з весни 2022 року.
Такі ж черги біля сервісних центрів ДП "Документ" у Польщі та Чехії бачили місцеві ЗМІ. Журналісти повідомляли, що наприкінці грудня на сайті ДП "Паспортний сервіс" у Кракові не було можливості зареєструватися онлайн на оформлення паспортів через відсутність вільних місць. А біля ТЦ "Галерея Краківська", де на першому поверсі розташоване ДП "Документ", черга тягнулася аж до головного входу в торговельний центр. Аналогічна ситуація була в Празі.
І хоча законопроєкт відправили на доопрацювання, осад від постійних погроз із боку української влади залишився. У бесіді з Фокусом киянин Андрій, який із літа 2022 року проживає в Англії, розповів, що відчуває дедалі більше розчарування та небажання повертатися додому.
"Я продовжую працювати дистанційно в Україні, плачу податки, допомагаю ЗСУ. Але що частіше я чую погрози з боку влади на адресу тих, хто виїхав, то менше хочеться допомагати. Спочатку, коли ми із сім'єю тільки виїхали, були впевнені, що повернемося. Зараз дедалі більше замислюємося над тим, щоб залишитися. У моєму оточенні серед сімейних немає нікого, хто збирається повертатися після війни. Багатьом просто нікуди", — сказав співрозмовник Фокусу.
За його словами, якщо влада спробує силоміць повернути біженців додому, це тільки сильніше зміцнить їхню впевненість у тому, щоб не повертатися в країну навіть після закінчення війни.
Юрій із Харкова, який проживає в Німеччині з літа 2022 року, сказав Фокусу, що хоча залишив Україну під час великої війни на законних підставах — він батько трьох неповнолітніх дітей, усе одно не впевнений, що до нього не ставитимуться як до "ухилянта".
"У Берліні не було ажіотажу чи черг перед консульством після анонсу закону про мобілізацію, я бачив ці фото лише в мережі, сам цього не спостерігав, хоча живу неподалік від консульства. Я виїхав як батько трьох малолітніх дітей, і особисто в моєму оточенні немає тих, хто незаконно виїхав із України. Але ніхто зараз не дасть гарантії, що якщо ми з'явимося в ТЦК та підтвердимо своє право на відстрочку ще раз, нас також випустять із України", — сказав Юрій.
Немає єдиної політики
За словами політичного експерта Ігоря Рейтеровича, Україні потрібно повертати мільйони людей, які виїхали за кордон під час великої війни, щоб розв'язати проблеми з економікою і демографічною кризою. Однак на сьогодні в нашій країні немає єдиної політики в цьому напрямку.
"Із одного боку, потрібно повертати мільйони людей. Із іншого — що зробила Україна, щоб ці люди хотіли повернутися? Як влада захистила всіх цих людей перед повномасштабним вторгненням? Як вона попередила, що відбуватиметься? І де в нас на рівні Кабміну програми, які б сприяли їхньому поверненню? Де програми, які стимулювали б створення нових робочих місць, відновлення втраченого житла? Люди, які виїхали, у деяких нічого не залишилося в Україні. Тому, перш ніж робити гучні заяви, потрібно показати, що країна виконала зобов'язання перед цими людьми", — каже Фокусу Рейтерович.
Експерт додає, що подібні заяви з боку радника ОП Сергія Лещенка про те, що країни, які приймають, мають припинити підтримку українців і повернути їх додому, суперечать демократії та можуть погіршити імідж України.
"Коли радник ОП робить подібні заяви, це здається безвідповідальним. Лещенко повинен розбиратися в таких поняттях як права людини. Країни ЄС надали притулок українцям у контексті міжнародного гуманітарного права. Вигнати людей із країни під час війни означає порушити ці норми. Що стосується теми безпеки, досить подивитися сьогоднішнє зведення новин у Києві та Харкові", — зазначає експерт.
Нагадаємо, згідно з даними Центру економічної стратегії (ЦЕС), навіть після війни в Україну можуть не повернутися від 1,3 млн до 3,3 млн громадян. Водночас соціологія показує, що більшість українців, які тимчасово проживають за кордоном, — близько 70% — готові повернутися додому після завершення воєнних дій.
Днями президент зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про множинне громадянство. Фокус детально розбирав, чому президент назвав цю ініціативу ключовою та кого вона стосуватиметься.