Життя на глибині: з якими труднощами стикаються моряки-підводники

Матроси підводних човнів Королівського флоту стикаються з безліччю небезпек під час шестимісячної служби. Зараз Підводна служба Королівського флоту, яка була заснована 1901 року, експлуатує чотири підводні човни з балістичними ракетами (SSBN), класу Vanguard. І вісім підводних човнів флоту (SSN), класів Trafalgar і Astute (ще два човни класу Astute наразі будуються). Всі ці підводні човни є атомними. І моряки стикаються з безліччю небезпек під час тривалого перебування в морі. Про це пише Daily Mail.

Знаходження далеко від сім'ї та друзів упродовж місяців, рідкісна можливість побачити денне світло і знаходження в темному відсіку судна на глибині сотень метрів під водою в стані готовності до зустрічі з ворогом — усе це може негативно позначитися на здоров'ї підводників.

Твердження, що екіпаж атомного підводного човна Королівського флоту ділиться солодощами, коли продовольчі пайки добігають кінця, можуть здатися тривожними, але насправді це менша з проблем. Галас у ЗМІ здійнявся після того, як один із моряків-підводників розповів, що медики побоювалися "катастрофи" через втому і втрату концентрації, оскільки пайки добігали кінця, а членам екіпажу доводилося ділити пачки солодощів і шукати залишки їжі.

"Це було жахливо. Якщо ви не були на вахті, ви намагалися менше рухатися, щоб не витрачати енергію. А начальство відправляло вас спати, щоб ви спалювали менше калорій", — розповів моряк, повідомивши, що медики роздавали їм таблетки кофеїну. Утім, представник Королівського флоту відкинув усі звинувачення.

Завдання підводного флоту Британії

Підводний флот виступає як останній засіб захисту країни, здатний накрити руйнівний шквал ядерних боєголовок з відстані в тисячі км. За необхідності (хоча екіпаж сподівається, що ніколи не отримає цей сигнал) ядерні ракети "Трайдент" на борту підводного човна здатні вразити ціль на відстані 11 000 км.

Кожен зі 150-метрових гігантів може патрулювати без виявлення протягом кількох місяців, безшумно ковзаючи під хвилями і виробляючи власне повітря і воду.

Однак останнім часом брак робочих підводних човнів призвів до збільшення тривалості патрулювання. Раніше моряки служили по два місяці, тепер — по 6-7 місяців.

Крім ризику для життя і здоров'я, заради захисту берегів Великої Британії від ворожих суден, моряки змушені проводити тривалий час усередині металевого судна під водою, будучи повністю відрізаними від своїх сімей і зовнішнього світу.

Тут немає свіжого повітря і кисню, а денне світло — велика рідкість, оскільки ці абсолютно секретні підводні човни ховаються на глибині.

У будь-який момент вони можуть зіткнутися з ворогом віч-на-віч або гасити пожежу, що спалахнула на борту.

У деяких членів екіпажу може розвинутися "носова сліпота", що впливає на нюх, оскільки повітря постійно очищається від чадного газу.

Однак інші виявляють, що таке тривале перебування в ізоляції може вплинути на їхнє сприйняття відстаней, коли вони нарешті повертаються на сушу, адже на борту підводного човна вони бачать не більше, ніж на 10 метрів.

Як влаштований побут на підводному човні

Теоретично субмарина може патрулювати роками без необхідності дозаправки. Однак екіпаж стільки не витримає.

Перш за все, морякам-підводникам потрібно нормально харчуватися. Типове меню охоплює смажений бекон і сосиски на сніданок, чилі-курку і яловичий рулет, рибу з картоплею, різні види карі і фахітас (м'ясо з овочами).

Колишні підводники Піт Гобсон і Філ Лакстон прослужили понад 50 років у Королівському флоті, а зараз вони волонтери в музеї підводних човнів Королівського флоту в Госпорті, Гемпшир. Саме там зберігається останній збережений британський підводний човен часів Другої світової війни — HMS Alliance.

Філ служив штурманом на перших атомних підводних човнах британського флоту на початку операції "Непохитний" — завдання постійного стримування на морі. Під час одного з патрулів він перебував на борту підводного човна, який загорівся, коли вони перебували прямо під "цікавим човном", за яким вони "крадькома" спостерігали. Тоді виявлення вдалося уникнути. Філ натякнув, що це був радянський підводний човен.

Пожежа на підводному човні — серйозна ситуація. Вогонь спалює кисень екіпажу і замінює його токсичним димом, вуглекислим газом і чадним газом. Але вони трапляються досить часто через перегрів обладнання.

"Підводний човен почав наповнюватися димом. Ми витягли маски, оскільки на підводному човні дихальні системи розташовані по всьому човні, і залишилися там, де були, поки пожежу не загасили, а повітря не очистилося", — розповів моряк-ветеран.

Піт більшу частину Холодної війни перебував на дизель-електричних човнах і нарешті 2000 року отримав можливість дихати свіжим повітрям. Він розповів, що тоді він ішов у море на два місяці і його розпорядок дня був дуже нудним: "Ви або перебуваєте на вахті, або після неї їсте, спите або дивитеся фільм". У них навіть був спортзал у небезпечному сусідстві поруч із торпедами.

"Ви там із певною метою. Ви несете вахту і у вас є робота. Ви працюєте весь час. Ви працюєте з неділі по суботу. Три зміни по чотири години протягом дня і дві зміни по шість годин протягом ночі. У диспетчерській у нічний час ми використовуємо спецосвітлення, коли все стає червоним", — Піт пояснює, що це роблять із двох причин: щоб очі моряків пристосувалися на випадок, якщо підводному човну доведеться спливти і потрібно буде озирнутися, а також для того, щоб дати уявлення про біологічний годинник.

Екіпажі підводних човнів традиційно отримують "бонус за знання" під час перебування в морі, оскільки вони повинні вміти керувати системами в надзвичайній ситуації або вміти запобігати затопленню. До появи ядерної енергетики підводним човнам доводилося регулярно спливати на поверхню, щоб поповнити запаси кисню або запустити дизельні двигуни для підзарядки електричних батарей.

Десь в океані зараз перебуває підводний човен класу Vanguard на глибині понад 300 метрів, що рухається зі швидкістю три вузли. Більшість членів команди ніколи не дізнаються, де вони перебувають і які завдання перед ними ставлять у разі екстремальної ситуації.

Нагадаємо, у вересні стало відомо, що в річці Янцзи затонув новітній підводний човен Китаю класу Zhou. У КНР намагалися приховати, що підводний човен пішов на дно біля пірсу під час будівельних робіт.