Трамп заявив, що Китай "керує" Панамським каналом: у чому помилка президента США
Панамський канал, який США закінчили будувати до 1914 року, є одним із головних судноплавних маршрутів у світі, через нього щорічно проходить приблизно 14 тисяч суден.
Президент США Дональд Трамп неодноразово скаржився, що за прохід Панамським каналом беруть занадто дорого. А сам канал називав "дурним подарунком" Панамі, який нібито контролює КНР. Китай справді причетний, але не так, як вважає Трамп, погрожуючи забрати щедрий подарунок назад. Факти про Панамський канал повідомляє The Guardian.
На своїй інавгурації Трамп заявив, не надавши доказів, що "Китай керує Панамським каналом, і ми не віддавали його Китаю. Ми віддали його Панамі, і ми забираємо його назад".
Канал завдовжки 82 км, що з'єднує Атлантичний і Тихий океани, було побудовано, він належав США на початку 1900-х років, перш ніж 1977 року його остаточно передали Панамі за договором, що гарантував її нейтралітет. У 2021 році угоду, що дає змогу Panama Ports Company продовжувати роботу як оператор, було продовжено на 25 років.
США є найбільшим користувачем Панамського каналу і відповідають за приблизно три чверті вантажів, що проходять через нього щороку. Китай перебуває на другому місці з великим відривом. Канал перевантажений, тому чергу проходу по ньому продають на аукціонах. Сумарна плата за прохід судна каналом може досягати 400 000 доларів.
Вплив Китаю на Панамський канал
На обох кінцях каналу є порти, якими керує компанія з Гонконгу. Ймовірно, саме це мав на увазі Трамп, коли сказав: "Китай базується на обох кінцях Панамського каналу". Загалом до каналу примикають п'ять портів, решта належать іноземним компаніям, включно з американськими.
У 1996 році Панама надала гонконзькій компанії, яка тоді називалася Hutchison-Whampoa, концесію на експлуатацію порту Бальбоа на тихоокеанському боці і порту Крістобаль на атлантичному боці. Контракт не давав Hutchison-Whampoa права власності на порти, але дозволяв їй керувати ними від імені уряду Панами.
Сьогодні оператор порту відомий як Hutchison Ports — дочірня компанія гонконзького конгломерату CK Hutchison Holdings, що належить мільярдеру Лі Кашину.
У 1999 році державний департамент США у відповідь на надання концесій компанії Hutchison-Whampoa заявив, що його посадові особи ретельно вивчили це питання і "не виявили жодних доказів, які підтверджують висновок про те, що Китайська Народна Республіка зможе контролювати експлуатацію каналу".
22 січня прессекретарка МЗС Китаю Мао Нін заявила: "Китай не бере участі в управлінні та експлуатації каналу і ніколи не втручався у справи каналу".
Деякі американські чиновники й аналітики заявили, що існують обґрунтовані побоювання щодо активної присутності китайської компанії на стратегічно важливому каналі, але вважають, що зауваження Трампа насправді спрямовані на обмеження дедалі більшої дипломатичної та економічної присутності Пекіна в Латинській Америці.
Вплив Китаю на країни Латинської Америки
За останні роки Китай переконав кілька країн, зокрема Панаму 2017 року, відмовитися від визнання Тайваню і встановити дипломатичні відносини з Пекіном.
Держсекретар Трампа Марко Рубіо, давній яструб щодо Китаю, засумнівався в тому, що китайські компанії можуть узяти під контроль порти за наказом Пекіна і "закрити їх або перешкодити нашому транзиту".
Бенджамін Гедан, директор програми з Латинської Америки вашингтонського Центру Вілсона, повідомив, що Пекін потенційно може чинити тиск на Hutchison або націоналізувати її, якщо захоче отримати вигоду з активів, можливо, під час війни або торговельної суперечки.
Панама була першою країною Латинської Америки, яка підписалася під ініціативою Китаю "Один пояс і один шлях" у 2017 році. Схему іноземних інвестицій часто пов'язують із геополітичною дипломатією та цілями впливу Пекіна. Ініціатива викликала побоювання, що це форма економічного імперіалізму, яка дає Китаю надто багато важелів впливу на інші країни, що менші та бідніші за КНР.
Деякі аналітики вважають, що це і є справжня мотивація риторики Трампа. Еуклідес Тапіа, професор міжнародних відносин в Університеті Панами, сказав, що "помилковий аргумент" Трампа був розроблений, щоб приховати його бажання, щоб Панама "звела свої відносини з Китаєм до мінімуму".
"Трамп, безумовно, намагається залякати Панаму. Це інструмент переговорів або відволікання уваги, або і те, і інше", — заявила експертка з міжнародних відносин Наташа Ліндштедт.
Реакція Панами на заяви Дональда Трампа
Президент Панами Хосе Рауль Муліно заперечує наявність будь-якого іноземного впливу на порти Панамського каналу і заявляє, що його країна керує ним на основі принципу нейтралітету. "Канал є і залишиться панамським", — сказав Муліно.
Уряд Панами також звернувся до Організації Об'єднаних Націй зі скаргою на погрози Трампа.
Незважаючи на це, 22 січня влада Панами почала перевірку Hutchison Ports. "Вичерпне" розслідування було "спрямоване на забезпечення ефективного і прозорого використання державних ресурсів", заявила портова влада. Управління контролера заявило, що метою було визначити, чи дотримується компанія своїх концесійних угод, включно з адекватною звітністю про доходи, платежі та внески на користь держави.
Компанія Hutchison Ports PPC у своїй заяві заявила, що "підтримує і продовжуватиме підтримувати прозорі та партнерські відносини" з владою Панами.
"Ми, як і раніше, тверді у своїй відданості дотриманню всіх законів і нормативних актів, повною мірою виконуючи свої договірні зобов'язання", — заявили в компанії, додавши, що перевірок уже було дві, і щоразу було встановлено, що всіх вимог дотримуються.
Нагадаємо, скандал із Панамським каналом уже вийшов за межі США і Панами. Втрутилася навіть Росія. У МЗС країни-агресора заявили, що Росія підтверджує свої зобов'язання щодо підтримання постійного нейтралітету Панамського каналу і виступає за збереження цього міжнародного транзитного водного шляху безпечним і відкритим.