Перехід на літній час: у якій країні перевели стрілки першими і до чого тут Рузвельт зі 100 доларів

Перехід на літній час — це система, коли годинник переводять , щоб подовжити світловий день у звичайні літні місяці. У країнах Північної півкулі годинник зазвичай переводять на одну годину вперед наприкінці березня або у квітні і на одну годину назад наприкінці жовтня або листопаді. І звичній, хоч і спірній традиції вже понад 200 років. Фокус зібрав усе, що відомо.

Уперше ця практика була запропонована в жартівливому есе для Journal de Paris Бенджаміном Франкліном 1784 року. Майбутній "батько-засновник" США запропонував парижанам прокидатися раніше, щоб заощадити гроші на ламповому маслі та свічках.

Також про перехід на літній час жартував новозеландський ентомолог Джордж Вернонм Гадсон 1895 року. Він виступав за "двогодинне зрушення часу, щоб у нього було більше сонячних годин після роботи для полювання на комах влітку".

У 1907 році англієць, будівельник Вільям Віллетт виступав за переведення годинника на 80 хвилин уперед у чотири етапи по 20 хвилин у квітні і назад у вересні. 1909 року британська Палата громад відхилила законопроєкт про переведення годинників на одну годину вперед навесні і повернення до середнього часу за Гринвічем восени.

Примітно, але першою випробувала переведення годинників Канада ще 1908 року. На літній час перейшло місто Порт-Артур 1 липня.

Хоча сучасний літній час використовується всього близько 100 років, відомо, що стародавні цивілізації застосовували аналогічні практики тисячі років тому. Наприклад, римський водяний годинник використовував різні шкали для різних місяців року, щоб коригувати щоденний розклад відповідно до сонячного часу.

Перша світова війна "винайшла" літній час

Ідея була проста: розтягнути обмежені запаси нафти і газу за рахунок скорочення використання споживачами штучного освітлення шляхом переведення годинників, щоб дати їм ще одну годину вечірнього денного світла. Так з'явився літній час.

Німеччина (а потім і Австрія) першою випробувала цей метод у 1916 році — радикальний і дещо панічний крок, зроблений в умовах британської блокади. Він спрацював (можливо, тому що споживачі занадто боялися порушувати закони воєнного часу). Велика Британія, зіткнувшись зі своїм власним дефіцитом через вербування шахтарів і брак вугілля, швидко пішла за її прикладом, запровадивши "літній час".

США приєдналися до цього руху дещо пізніше. Президент Вудро Вільсон підписав Закон про стандартний час 1918 року.

Питання про те, чи справді це знизило споживання енергії, досі обговорюється, але зрозуміло одне: це було вкрай непопулярно. Фермери були одними з найзатятіших критиків: вони будували свій графік за сонцем і не схвалювали втрату години ранкового світла, що ще більше ускладнювало доставку товарів на ринки та навантаження їх на поїзди.

Після війни Конгрес негайно скасував цей закон. Президент Вільсон чинив опір, але законодавці подолали його вето, і на цьому все закінчилося.

Принаймні, так було до Другої світової війни. Президент Франклін Д. Рузвельт повернув цей закон. А потім сталося те ж саме: війна закінчилася, закон було скасовано.

Під час Другої світової війни в деяких країнах годинник постійно переводили на годину вперед — наприклад, у Сполучених Штатах із 9 лютого 1942 року до 30 вересня 1945 року; а в Англії протягом частини року використовували "подвійний літній час", переводячи годинник на дві години вперед від стандартного часу влітку і на одну годину в зимові місяці.

Перехід на літній час — так роблять не всі

Приблизно в 70 країнах світу або в окремих регіонах діє літній час. Більшість африканських і азіатських країн, включно з Індією, Китаєм і Японією, взагалі не переводять годинники.

І не всі штати США перейшли на літній час. На Гаваях і в Аризоні, а також на Гуамі, Американському Самоа, Пуерто-Ріко та Віргінських островах діє постійний стандартний час.

У СРСР літній час запровадили 1981 року, знову ж таки з метою енергозбереження. Після розпаду Радянського Союзу Україна зберегла цю практику.

Сьогодні ми переводимо годинник двічі на рік:

• в останній тиждень березня — на літній час (на годину вперед);
• в останній тиждень жовтня — на зимовий час (на годину назад).

Перехід на літній час рятував життя — цікаві факти

• У вересні 1999 року на Західному березі діяв літній час, тоді як Ізраїль щойно перейшов на стандартний час. Терористи Західного берега підготували бомби сповільненої дії і переправили їх своїм ізраїльським спільникам, які неправильно витлумачили час на бомбах. У момент встановлення бомби вибухнули — на годину раніше — убивши трьох терористів замість передбачуваних жертв — двох автобусів із людьми.
• Широко поширена плутанина виникла в 1950-х і 1960-х роках, коли кожен населений пункт США міг починати і закінчувати перехід на літній час за своїм бажанням. В одному тільки штаті Айова використовували 23 різні пари дат початку і закінчення літнього часу. А на одному автобусному маршруті з Огайо до Західної Вірджинії пасажирам доводилося переводити годинник сім разів протягом 35 миль.
• В Антарктиді взимку немає денного світла, а влітку — 24 години на добу. Але багато дослідницьких станцій там все одно дотримуються літнього часу, щоб синхронізуватися зі своїми станціями постачання в Чилі або Новій Зеландії.
• Хоча у близнюків, які народилися о 23:55 і 00:05, можуть бути різні дні народження, перехід на літній час може змінити порядок народження — принаймні, на папері. Під час переходу на літній час восени одна дитина може народитися о 1:55, а її брат або сестра — на десять хвилин пізніше, о 1:05. Так, у листопаді 2007 року Лора Чіріолі з Північної Кароліни народила Пітера о 1:32 ранку, а 34 хвилини потому — Еллісон. Однак, оскільки о 2:00 ранку було введено літній час, було записано, що Еллісон народилася о 1:06 ранку.

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що 1995 року тихоокеанська країна Кірібаті потрапила на перші шпальти газет, зробивши більше, ніж просто скоригувавши свій час — вона змістила саму міжнародну лінію зміни дати.

А в Україні 2024 року Верховна Рада підтримала скасування переходу із зимового на літній час. Планувалося, що востаннє українці переведуть стрілки 27 жовтня 2024 року. Однак закон досі не набув чинності.