У Росії рік приховували, що з армії РФ у Ленінградську область дезертирував "Сосновський маніяк"
Андрія Кийка, якого у 2000-х прозвали "Сосновським маніяком-задушителем", шукають у Ленінградській області. Він вирушив на війну з колонії — і втік. Це в Росії приховували майже рік.
41-річного Кийка шукають у районі селища Ропша. І нарешті про це в РФ заявили офіційно. Жителі Ропші бачили людину в цивільному, яка показувала перехожим на вулиці орієнтування з фотографією Кийка, Фокус зібрав усе, що відомо.
У 2000-х Андрій Кийко здійснив серію нападів на жінок у Соснівському парку в Санкт-Петербурзі, через що й отримав своє прізвисько, нападати він почав ще в 19 років. Він зазвичай підходив до них зі спини, хапав за шию і приставляв ніж. Кийко ґвалтував і грабував жінок, потім дарував їхні речі своїм знайомим і матері. Деяких жертв він убивав. Справа була гучною, про неї писали навіть українські ЗМІ.
У 2008 році суд визнав Кийка винним у двох убивствах, 8 епізодах сексуалізованого насильства та 11 епізодах розбою. Він отримав 22 роки позбавлення волі. У 2023 році термін збільшили до 25 років: Кийко сам зізнався у ще одному вбивстві. Цікаво, але тоді росЗМІ називали його "невловимим душогубом" і всіляко засуджували.
"Сосновський маніяк" уклав контракт із Міноборони в середині 2024 року, коли йому залишалося сидіти ще сім років. У січні 2025-го він дістав поранення і потрапив до госпіталю Ростова, після чого вирушив на реабілітацію в госпіталь Кронштадта. Там він двічі намагався судитися з Міноборони щодо виплат і пільг учасникам війни. Але нічого не вийшло: одну позовну заяву було повернуто, другу залишено без уваги.
Коли точно Кийко втік, невідомо, ймовірно, це сталося влітку, або восени 2025 року. Однак шукати його почали лише нещодавно.
"За попередніми даними, його пошуки в Міноборони оголосили ледь не в травні 2026 року, а до того його втеча переховувалася, і поліцію поставили до відома останньою. ГУ МВС спасибі за це не сказало, але кримінальний розшук кинуло на пошуки", — пише 47 news.
З 2022 року стало відомо про загибель кількох серійних убивць і ґвалтівників, завербованих на фронт із російських колоній. Так, у 2023 році під Луганськом загинув "тулунський маніяк" Павло Шувалов, засуджений на 24 роки; припускають, що він напав на 27 жінок, але довести вдалося тільки два зґвалтування і два вбивства. У 2025-му стало відомо про загибель Якова Ханукаєва, який отримав 19 років за зґвалтування і вбивства трьох жінок у Хімках. На початку 2026-го повідомлялося про загибель Юрія Гриценка, який у 2000-х нападав на жінок із молотком у парку Зеленограда.
При цьому дуже багато засуджених убивць повертаються в РФ уже "ветеранами", що гарантує їм життя на волі. Найчастіше вони знову скоюють злочини.
Так, убивця Віри Пехтелевої, яку її колишній хлопець Владислав Канюс годинами катував перед убивством, провів у в'язниці трохи менше року і пішов на війну. Сім'я вбитої опротестувала це рішення, надсилала листи Путіну і зустрічалася з чиновниками, але безуспішно.
Навіть засуджений за канібалізм і вбивство 2010 року чотирьох підлітків Микола Оголобяк мобілізувався на війну, а після поранення повернувся додому. Незабаром його знову засудили до 10 років в'язниці за звинуваченням у незаконному обігу наркотиків.
У лютому 2024 року ще один помилуваний убивця з Якутії образився, що односельчани його "не поважають", а потім убив товариша і 64-річну лауреатку премії "Найкращий учитель Росії".
Нагадаємо, у квітні в Оренбурзькій області РФ шукали дезертира, який убив поліцейського і пішов у гори. Залучили вертольоти і росгвардію, але безуспішно.
А торік на Херсонському напрямку російські військові почали масово самовільно залишати частини і намагатися втекти до Криму.