Іноземцям хочуть закрити доступ до ринку житла у Польщі: що треба знати українцям
Іноземцям можуть обмежити купівлю житла в Польщі, а серед головних причин віцемаршалок Сейму Кшиштоф Босак назвав вплив закордонного капіталу на ціни нерухомості.
Один із лідерів польської партії "Конфедерація" та віцемаршалок Сейму Кшиштоф Босак запропонував обмежити купівлю нерухомості іноземцями, зокрема громадянами України, заявивши про вплив іноземного капіталу на ціни житла в Польщі. Про це повідомляє видання inPoland.net.pl.
За словами політика, масовий приплив іноземного капіталу є одним із ключових чинників, що провокують стрімке зростання цін на польському ринку житла. Політик зазначив, що для українців із заощадженнями Польща стала безпечним місцем для інвестицій, а це, на його думку, створює додатковий тиск на місцевий ринок.
"Дуже багато було актів придбання нерухомості капіталом, привезеним з України. Польща розглядається українськими власниками капіталу як така безпечна гавань. На мою думку, це має бути заблоковано", — заявив Босак.
Водночас політик запропонував говорити ширше не лише про громадян України, а про капітал зі східного напрямку. Зокрема, він згадав можливі інвестиції з Білорусі та Росії й заявив, що походження частини коштів, які надходять через Україну, нібито складно встановити. Босак вважає, що обмеження мають стосуватися не лише окремих громадян, а й іноземного капіталу, який використовується для придбання нерухомості в Польщі.
"Викуп нерухомості українцями і взагалі капіталом зі Сходу, бо це також Білорусь, Росія. Адже ніхто не контролює, який капітал в Україні є російським, а який українським", — заявив він.
Босак також виступає проти купівлі житла фондами
Ще однією проблемою польського ринку нерухомості політик назвав західні інвестиційні фонди. На його думку, великі інвестиційні компанії із Заходу скуповують житловий фонд, перетворюючи його на інструмент прибутку. У звязку з цим, Босак вважає, що можливість масового придбання квартир іноземними фондами потрібно обмежити.
"Якщо ми перетворимо польський ринок житла на інвестицію для надлишкового капіталу зі Сходу і Заходу, поляки не зможуть дозволити собі житло", — вважає політик.
Разом з тим, Кшиштоф Босак пов'язує ситуацію на польському ринку нерухомості не з одним фактором. Окрім іноземного капіталу та діяльності фондів, він назвав міграцію, обмеження кількості земель, доступних для забудови, вимоги до будівництва та концентрацію робочих місць у найбільших містах.
На його думку, одночасна зміна кількох складових житлової політики може вплинути на темпи зростання вартості нерухомості.
Що відбувається з польським ринком житла
Дані за 2026 рік показують, що ситуація на ринку неоднорідна. За даними Польського економічного інституту з посиланням на Національний банк Польщі, у першому кварталі 2026 року ціни угод на вторинному ринку у Варшаві знизилися на 1,7% у річному вимірі. Водночас у шести інших найбільших містах — Гданську, Гдині, Кракові, Лодзі, Познані та Вроцлаві — середня ціна зросла на 1%.
У серпні ринок також демонстрував різні тенденції залежно від міста та сегмента. Зокрема, середні ціни пропозицій на вторинному ринку у Варшаві перевищили 18 тисяч злотих за квадратний метр, у Кракові — 17 тисяч, а в Гданську наблизилися до 16 тисяч злотих.
При цьому на вторинному ринку в серпні скоротилася кількість доступних пропозицій. За даними аналізу GetHome.pl, на який посилається Poland Insight, наприкінці місяця в Польщі було близько 134,5 тисячі квартир на продаж — приблизно на 2,5 тисячі менше, ніж місяцем раніше.
Скільки житла купують іноземці в Польщі
За даними Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі, у 2025 році до відповідного реєстру внесли інформацію про 17,7 тисячі придбаних іноземцями квартир. Загалом іноземці придбали 27,2 тисячі різних об'єктів нерухомості без необхідності отримувати спеціальний дозвіл і ще понад 2,2 тисячі — на підставі дозволів.
При цьому саме громадяни України у 2025 році стали абсолютними лідерами за обсягами купівлі нерухомості серед усіх іноземців у Польщі. На українців припало близько 9,3 тисячі придбаних квартир, а їхня загальна площа перевищила 548 тисяч квадратних метрів. Це значний показник, адже сукупна площа житла, купленого громадянами України, виявилася більшою за сумарну площу нерухомості, придбаної покупцями з усіх інших країн разом узятих.
Подібна масштабна присутність українського капіталу свідчить про високу потребу громадян у довгостроковому облаштуванні побуту за кордоном та збереженні власних заощаджень. Саме ця рекордна статистика й стала одним із головних аргументів для польських політиків, які пропонують запровадити обмеження на ринку житла.
Скільки українців проживає в Польщі
Від початку повномасштабної війни Польща прийняла близько 1,4 млн українських біженців, однак значна частина згодом виїхала до інших країн ЄС або повернулася в Україну. За даними Євростату, станом на 31 липня 2026 року в Польщі під тимчасовим захистом перебували 953 060 людей, які виїхали з України — це друга за чисельністю група в ЄС після Німеччини.
Водночас дедалі більше українських біженців розглядають Польщу як місце для постійного проживання. За найсвіжішим опитуванням Національного банку Польщі, проведеним у 2025 році, 24% українських біженців заявили, що планують залишитися в Польщі назавжди, тоді як 17% хотіли б залишатися понад рік, але не планують постійного проживання. Водночас 56% опитаних ще не визначилися, де житимуть у довгостроковій перспективі.
Нагадаємо, українка, яка прожила в Польщі чотири роки, розповіла, чому разом із хлопцем вирішила переїхати до Іспанії. Серед причин вона назвала ускладнення процесу легалізації, тривале оформлення ВНЖ та зміни суспільних настроїв у країні.
Також ми писали, що кількість українців із тимчасовим захистом у Польщі продовжує скорочуватися — лише за липень їх стало на 8,1 тисячі менше, до 953,1 тисячі осіб. Частина тих, хто виїжджає, обирає для подальшого життя інші країни Європи, зокрема Чехію, Німеччину, Іспанію та Румунію.