Світ не дочекався каяття: померла Биляна Плавшич, яку Гаага засудила за злочини проти людства

У Белграді у віці 96 років померла Биляна Плавшич — колишня президентка Республіки Сербської у складі Боснії і Герцеговини. Вона була засуджена Міжнародним трибуналом щодо колишньої Югославії до 11 років ув’язнення після того, як визнала свою провину у переслідуванні боснійських мусульман, боснійських хорватів та іншого несербського населення. Про смерть повідомляє суспільний мовник Республіки Сербської RTRS із посиланням на джерела в оточенні політикині.

Хто така Биляна Плавшич

Биляна Плавшич народилася 7 липня 1930 року в Тузлі, тодішній Югославії. До початку бойових дій в Боснії і Герцеговині вона побудувала успішну наукову кар'єру. Була професоркою природничих наук і деканкою факультету Сараєвського університету.

У політику вона прийшла у 1990 році, коли вступила до Сербської демократичної партії. Незабаром Плавшич стала однією з провідних представниць боснійських сербів. У 1990–1992 роках вона була представницею сербів у Президії Соціалістичної Республіки Боснія і Герцеговина, а згодом увійшла до керівних органів самопроголошеної Республіки Сербської.

У 1996–1998 роках Плавшич була президенткою Республіки Сербської — утворення боснійських сербів, яке виникло під час війни в Боснії і Герцеговині.

За що Биляну Плавшич судили в Гаазі

Війна в Боснії і Герцеговині тривала з 1992 до 1995 року.

Після завершення конфлікту Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії висунув Плавшич обвинувачення, пов’язані з переслідуванням боснійських мусульман та хорватів за політичними, расовими та релігійними мотивами.

У матеріалах Трибуналу зазначено, що Плавшич була частиною керівництва боснійських сербів, яке підтримувало кампанію насильницького етнічного розділення. За даними суду, переслідування відбувалися у 37 муніципалітетах Боснії і Герцеговини та супроводжувалися вбивствами, депортаціями, примусовим переміщенням людей, незаконними затриманнями, жорстоким поводженням, знищенням майна та релігійних споруд.

У 2001 році Плавшич добровільно здалася Трибуналу.

2 жовтня 2002 року вона визнала себе винною за одним із пунктів обвинувачення — переслідуванням як злочином проти людяності в межах угоди зі слідством. Після укладення угоди з обвинуваченням інші пункти, зокрема звинувачення в геноциді, були зняті.

У своїй заяві про визнання провини Плавшич сказала, що приймає відповідальність і визнала, що тисячі невинних людей стали жертвами організованої та систематичної кампанії з витіснення мусульман і хорватів із територій, на які претендували боснійські серби.

11 років ув’язнення

27 лютого 2003 року суд засудив Плавшич до 11 років позбавлення волі. Трибунал зазначив, що її визнання провини, добровільна здача, поведінка після війни та вік були пом’якшувальними обставинами.

Покарання вона відбувала у Швеції.

Відбувши дві третини терміну, у 2009 році засуджена вийшла на волю достроково та оселилася в Белграді. Останні роки життя вона вела закритий спосіб життя й утримувалася від коментарів у ЗМІ. Офіційну причину смерті наразі не оголошують.

До речі, через кілька років після звільнення в інтерв'ю шведському журналу Vi Плавшич заявила, що її визнання провини було лише тактичним кроком для зменшення терміну і що насправді вона не вважає себе винною.

Нагадаємо, Міжнародний реєстр збитків для України відкрив прийом заяв від родичів людей, які загинули внаслідок російської агресії після 24 лютого 2022 року. Податися можуть батьки, чоловік або дружина, цивільний партнер чи діти загиблого, а в окремих випадках — інші члени сім’ї, якщо мають законний інтерес.

Також ми писали, що Європа підтримала створення спеціального міжнародного трибуналу, який має розслідувати злочин агресії Росії проти України та притягнути до відповідальності вище політичне й військове керівництво РФ.