Розділи
Матеріали

Кошта, Каллас чи лідери Франції та Німеччини: у ЄС виникла суперечка через Україну

Дар'я Бережна
Президент Зеленський у Європарламенті | Фото: Скриншот

У Євросоюзі сперечаються, хто представлятиме Європу на переговорах щодо України. Зараз є три групи з різними кандидатами та інтересами й сьогодні вони спробують домовитись.

В аналітичному матеріалі POLITICO наголошується, що хоча країни блоку погоджуються, що Європа повинна мати власне місце за столом переговорів, єдиної думки щодо кандидатури представника немає. Дипломати та європейські чиновники, опитані виданням, виділяють щонайменше три групи з різними поглядами на майбутній формат представництва. Суперечка стала однією з головних тем зустрічей європейських лідерів у Дубліні, хоча саміт спочатку не планували присвячувати Україні.

Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал пожартував у коментарі виданню, що з цієї історії вже можна було б знімати телевізійне шоу. За його словами, найцікавіша частина дискусії ще попереду.

Три групи в ЄС: хто хоче представляти Європу

За даними POLITICO, суперечка між європейськими столицями розгорнулася навколо трьох основних підходів.

  • Прихильники Антоніу Кошти

Перша група підтримує кандидатуру голови Європейської ради Антоніу Кошти. Його посада передбачає представництво інтересів лідерів країн ЄС на міжнародному рівні, тому він вважається одним із найбільш природних претендентів на цю роль.

Крім того, досвід колишнього прем'єр-міністра Португалії та його нинішня інституційна посада, на думку дипломатів, можуть забезпечити йому певну нейтральність у переговорах.

Одним із перших публічно підтримав Кошту прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал. Він наголосив, що повноваження голови Європейської ради безпосередньо походять від самого Європейського Союзу, а отже, він підзвітний країнам-членам.

Також прихильність до цієї кандидатури висловлювали прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, а також представники Люксембургу та Польщі.

  • Франція та Німеччина не хочуть поступатися своїми місцями

Друга група — Франція та Німеччина, які не готові передати Брюсселю монопольне право представляти Європу на переговорах.

Обидві країни вже беруть участь у дипломатичних контактах щодо України та вважають важливим зберегти власний вплив на процес.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц дав зрозуміти, що не підтримує відмову від чинного формату участі провідних європейських держав.

Він назвав усталеним форматом участь так званої групи E3, до якої входять Німеччина, Франція та Велика Британія. За його словами, до цієї роботи також залучені Італія та Польща.

Франція має додаткові дипломатичні аргументи: вона є постійним членом Ради Безпеки ООН та володіє ядерним арсеналом. Тому в Парижі не поспішають передавати свої повноваження представникам інституцій ЄС.

  • Прихильники Каї Каллас

Третю групу становлять прихильники глави європейської дипломатії Каї Каллас. Її кандидатура викликає найбільше суперечок через жорстку позицію щодо Росії.

Частина європейських дипломатів вважає, що Кремль може не сприймати Каллас як прийнятного співрозмовника. Один із представників ЄС, коментуючи її можливе призначення, назвав її "ймовірно, найгіршим кандидатом, якого можна було б обрати".

Водночас інші дипломати дотримуються протилежної думки. Вони вважають, що принциповість Каллас щодо Росії може бути перевагою, а не перешкодою для переговорів.

Прем'єр Естонії Крістен Міхал також підтримав ідею участі Каллас разом із Коштою, наголосивши, що обидва мають чіткі повноваження та можуть забезпечити послідовність представництва Європи.

Чому Франція та Німеччина не хочуть передавати повноваження Брюсселю

За оцінкою співрозмовників POLITICO, найбільша перешкода для узгодження кандидатури може полягати не в позиції Росії, а в небажанні двох провідних європейських держав відмовлятися від власного впливу.

Франція та Німеччина мають значну політичну й дипломатичну вагу, а їхні лідери вже беруть участь у консультаціях щодо майбутнього України. Передача представництва виключно інституціям ЄС могла б обмежити їхню можливість безпосередньо впливати на переговорний процес.

Водночас прем'єр Естонії Міхал наголошує, що країни можуть продовжувати двосторонні контакти з Москвою, але рішення, які стосуються всієї Європи, мають ухвалюватися на основі спільної позиції.

Чи оберуть представника Європи на саміті в Дубліні

Неформальна зустріч лідерів ЄС запланована на п'ятницю, 13 листопада. Очікується, що питання європейського представництва на переговорах щодо України стане однією з тем обговорення.

Однак, за інформацією високопоставленого чиновника ЄС, формального призначення спеціального переговорника під час цієї зустрічі, найімовірніше, не буде. Натомість лідери можуть спробувати досягти загального розуміння щодо того, як саме Європа має бути представлена в переговорах.

Міністерка закордонних справ Ірландії Гелен Макенті також зазначила, що європейським лідерам доведеться ще обговорити це питання.

Раніше Фокус повідомляв, що в Євросоюзі вже обговорювали кандидатури можливих представників для переговорів із диктатором Путіним. Серед претендентів називали Антоніу Кошту, президента Фінляндії Александера Стубба та Каю Каллас. Остаточного рішення тоді також не було.

Також ми розбирали, чому Росії може бути вигідно вести переговори зі США без безпосередньої участі європейських країн та які ризики це створює для України. Експерти наголошували на важливості європейської присутності під час обговорення гарантій безпеки та повоєнного відновлення України.