Меггі Сміт втілювала на екрані сильних, владних і розумних жінок, часто — з трагічною долею.
Британська акторка Меггі Сміт померла 27 вересня на 90-му році життя. За свою довгу кар'єру вона створила на екрані чимало культових образів і зібрала цілу колекцію престижних нагород, включно з двома "Оскарами", трьома "Золотими глобусами", сімома преміями "BAFTA", чотирма преміями "Еммі", п'ятьма нагородами премії Гільдії кіноакторів США, премією "Тоні" і почесною премією Лоуренса Олів'є. Її називають однією з найвидатніших акторок індустрії кіно. Фокус розповідає про найвідоміші картини за участю Меггі Сміт.
"Розквіт міс Джин Броді" (1969)
Роль викладачки приватної шотландської школи для дівчаток в Единбурзі Джин Броді Меггі зіграла у 35 років. На екрані вона втілила образ владної, пихатої, вразливої і трохи від світу цього вчительки, яка замість матеріалу розповідає ученицям історії про своє нещасливе кохання, ідеалізує фашиста Муссоліні та крутить романи з колегами-чоловіками. Акторка незрівнянно поєднувала в собі суперечливі цінності своєї героїні, і цю роль критики називають однією з найкращих у її кар'єрі.
Картина принесла Сміт її перший "Оскар" за найкращу жіночу роль.
"Каліфорнійський готель" (1978)
Роль британської акторки Діани Баррі, яка приїхала до Голлівуду зі своїм чоловіком, прихованим геєм Сідні (Майкл Кейн), після того, як отримала номінацію на "Оскар", принесла Меггі Сміт другу золоту статуетку Американської кіноакадемії.
У фільмі, адаптованому Нілом Саймоном за його бродвейською п'єсою, її героїня, не отримавши заповітної нагороди, пускається берега.
"Я постаріла Сідні. У мене з'явилися зморшки на обличчі. Я виглядаю як новенька радіальна шина зі сталевим поясом", — каже Діана.
Меггі Сміт — єдина акторка, яка коли-небудь отримувала "Оскар" за зображення персонажа, який не отримав "Оскара".
"Приватне торжество" (1984)
У британському комедійному фільмі "Приватне торжество", події якого розгортаються 1947 року в повоєнній Англії, харизматична Сміт грає Джойс, вимогливу дружину сором'язливого Гілберта Чіверса, який йде на пенсію (Майкл Пелін). За сюжетом, деякі місцеві бізнесмени хочуть влаштувати вечірку на честь королівського весілля принцеси Єлизавети і принца Філіпа і незаконно вирішують зарізати свиню для цієї нагоди. Однак свиню краде Гілберт, якого на злочин підштовхнула його дена. Місцевий інспектор з продуктів харчування сповнений рішучості припинити дії, спрямовані на обхід нормування продуктів харчування. Фільм отримав три кінопремії BAFTA, зокрема за найкращу жіночу роль. Нагорода, як ви вже зрозуміли, дісталася Меггі Смітт.
"Останній вересень" (1999)
До "Абатства Даунтон" і "Госфорд-парку" у Меггі Сміт була роль в адаптації Джоном Бенвіллом роману Елізабет Боуен, дія якого відбувається в Ірландії 1920-х років. Англо-ірландські землевласники сер Річард і леді Майра Нейлор (Меггі Сміт) живуть у заміському маєтку зі своєю палкою племінницею Лоїс і племінником Лоренсом під час занепаду британського правління в Південній Ірландії. До них приєднуються Монморенсі, які приховують той факт, що вони наразі бездомні. За Лоїс доглядає британський офіцер, розміщений в Ірландії під час Ірландської війни за незалежність. Прибуття Марди Нортон викликає переполох серед усіх у домі, як і втеча командира ірландських добровольців, який перебуває на втікачів від місцевих британських солдатів і поліції.
"Госфорд-парк" (2001)
Британський детективний фільм "Госфорд-парк" режисера Роберта Олтмена занурює глядача в Лондон початку 1930-их. Сюжет розгортається між двома групами людей — багатими аристократами та прислугою. У розкішний маєток під назвою "Госфорд-парк" з'їжджаються численні гості: знаменитості, друзі та родичі господаря, сера Вільяма МакКордала. Вони планують чудово провести час у прекрасному будинку, але їхнім планам не судилося збутися. Через кілька годин після початку свята господаря виявляють мертвим. Тепер присутнім належить знайти вбивцю.
Меггі Смітт втілила образ грізної графині Трентам, гості великого будинку. Персонаж видає образливі лайки та приголомшливі патриціанські жарти.
Пізніше автор сценарію Джуліан Феллоуз, ґрунтуючись на ідеї цього фільму, створив серіал "Абатство Даунтон" і запросив Сміт зіграти схожу роль і на маленькому екрані. Там вона постала перед глядачами в образі вдовиці графині Грентем.
"Гаррі Поттер і філософський камінь" (2001)
Роль суворої і владної викладачки Мінерви Макґонеґел, заступниці директора Гоґвортса і декана факультету Грифіндор, показала, що і після 70-ти Меггі Смітт була в прекрасній формі. У франшизі вона знімалася з 2001 по 2011 рік, але саме перший фільм найяскравіше розкрив її героїню.
Сміт і Роббі Колтрейн, який зіграв Геґріда, були запрошені для фільму літературною авторкою Поттера Джоан К. Роулінг. Меггі з'явилася в семи з восьми фільмів.
"Абатство Даунтон" (2010–2015)
У британському історичному драматичному телесеріалі, створеному Джуліаном Феллоузом, Меггі Смітт зіграла роль Вайолет Кроулі, вдовиці графині Грентем. Її героїня, незважаючи на миловидну зовнішність, здатна заткнути за пояс будь-кого. Вона уїдлива, прямолінійна, має гарне почуття гумору і завжди хоче бути першою. Цитати її героїні стали крилатими. Чого тільки вартий вислів "Моя люба, любов — набагато небезпечніший мотив, ніж ненависть" або "На вашому моральному піднесенні ніколи холодно не буває?"
Серіал висвітлив кілька важливих історичних подій, приміром, крах "Титаніка", Першу світову війну, загальні вибори у Великій Британії 1923 року.
"Леді у фургоні" (2015)
Роль міс Шеперд, літньої бездомної жінки, яка переконала драматурга Алана Беннетта дозволити їй жити у фургоні, припаркованому біля його будинку в Лондоні, принесла Меггі Сміт номінацію на премію "Золотий глобус".
Вона блискуче розкрила на екрані історію життя колись відомої піаністки, яка на старості років стала дуже ексцентричною.
Беннет написав сюжет, ґрунтуючись на особистому досвіді. Бездомна Мері Шеперд справді вирішила припаркувати свій фургон на під'їзній доріжці Беннета і прожила в ньому 15 років.
Раніше Фокус писав про те, що 28 вересня 2023 року помер актор Майкл Гембон, який виконав роль професора Дамблдора в серії фільмів про Гаррі Поттера.