Карантинне чтиво. Які книги читають українці

Читання допомогло британцям переживати карантинний стрес. За дослідженнями аналітичної компанії Nielsen Book, з весни 2020 року 41% жителів Великобританії стали читати більше, приділяючи цьому заняттю по шість годин на тиждень, а не 3,5 години, як раніше. 25% опитаних купували більше книг, а читали їх, щоб розважити себе на карантині (51%) і тому, що книжки допомагають відволіктися від кризи (35%).

Через карантинні обмеження багато британських видавництв відправили співробітників у вимушену відпустку зі збереженням зарплати, 80% якої відшкодовував уряд країни. Наприклад, у вимушеній відпустці з квітня по жовтень 2020-го перебували деякі працівники Bloomsbury — видавництва, який публікує книги про Гаррі Поттера. Підприємство отримало від держави відшкодування виплачених зарплат на суму 63 тис. фунтів стерлінгів, однак повернуло гроші, щоб їх направили тим, кому вони потрібніші. Протягом року продажі у Bloomsbury йшли настільки добре, що видавництво закінчило рік з десятивідсотковим зростанням і більше ніж 15 млн фунтів прибутку. Загалом книжковий ринок Великобританії завершив кризовий 2020 рік з підвищенням продажів на 5,5% порівняно з 2019-м.

Україна не може похвалитися такими успіхами. На відміну від британців, які пірнули в книги з головою, минулого року лише 18% наших співвітчизників стали більше читати. Це показало опитування, проведене Українським інститутом книги. Як зазначають дослідники інституту, активізація читацьких практик була недовгою і тривала під час локдауну в квітні-травні, після чого знизилася до зимових показників. Багато опитаних зізналися, що так і не прочитали запланованих на карантин книг.

"Значного впливу карантину на читання і придбання книг ми не виявили: ті, хто читав, не стали читати більше або менше, ті, хто не мав звички читати, так і не завели її", — говорять Інна Волосевич і Анастасія Шуренкова, автори дослідження.

Багато респондентів зазначали, що не можуть насолоджуватися читанням, поки їх думки зайняті тривожними новинами про коронавірус та економічну кризу.

Боротьба за увагу

В Україні з кожним роком знижується кількість регулярних читачів: якщо у 2018 році кількість тих, хто читав щодня, становила 11% населення, то у 2020-му цей показник впав до 8%. Серед інших способів проведення дозвілля читання знаходиться лише на дев'ятому місці, програючи, зокрема, телевізору, соцмережам, фільмам та серіалам, пікнікам на природі, хобі та спорту. Кількість українців, які не читають, залишається стабільно високою — понад 30%. На питання, чому вони не заглядають до книги, 80% відповідають, що не мають такої потреби або бажання.

У 2020 році значно просів український книжковий ринок. На відміну від Великобританії з державними компенсаціями видавцям або Франції, де книжкові крамниці оголосили магазинами першої необхідності і дозволили їм не закриватися під час локдауну, українські видавці не отримали значної підтримки від уряду. Магазини закрили, а великі ярмарки на зразок "Книжкового Арсеналу" скасували.

За даними Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, у першому півріччі тиражі і продажі книг в країні впали на 48%, а середня сума прямих збитків для кожного видавництва досягла майже 1 млн грн. У цій ситуації 73,5% видавництв мінімізували свою діяльність або зовсім її призупинили, чекаючи відновлення ринку після пандемії. Але є й винятки.

"Для нас пандемія проходить непомітно", — говорить харківський видавець Олександр Савчук. Його іменне видавництво маленьке, нішеве, спеціалізується на перевиданні робіт українських істориків, мистецтвознавців, етнографів. Перевидання Олександр Савчук випускає тиражами по 500 екземплярів, продає виключно на сайті видавництва і має сформовану аудиторію, не перестає робити покупки, незважаючи на карантин. Наприклад, минулої весни харків'яни видали "Абетку" художника Георгія Нарбута, тираж якої швидко розійшовся, тому віддрукували другий.

Також світлою плямою у цілій катастрофічній картині книжкового ринку стали інтернет-продажі, які у першому півріччі 2020 року підскочили на 120%, оскільки читачі, які до цього купували в стаціонарних магазинах, під час карантину перейшли в онлайн. Однак зростання стосується виключно покупки паперових книг, електронні версії українці, як і раніше, вважають за краще "піратити", а не платити за них. У цьому ключова відмінність вітчизняних і західних читачів: як у Європі, так і в США продажі електронних книг у 2020 році підвищилися на 30-40%, а в Україні їх кількість варіюється у межах статистичної похибки.

Важливо

Написано в Україні. Юрій Володарський вибрав 4 кращі книги лютого від українських авторів

"З початком карантину навесні 2020 року продажі паперових книг у нашому онлайн-магазині виросли. Лідером стала дитяча література, яка вперше у нашій історії обігнала художню. Продажі електронних книг теж виросли, але їх питома вага від усього обсягу продажів залишилася колишньою через розвинене піратство. Ринок електронних книг в Україні знаходиться у зародковому стані, і світова статистика абсолютно не корелює з нашою", — розповів Фокусу Іван Богдан, співзасновник і CEO Yakaboo.

Вийти з піке

"Наша мета — зупинити різке скорочення читачів і куплених книг і повернути цю тенденцію назад", — говорить Олександра Коваль, директор Українського інституту книги. Для цього інститут і Міністерство культури та інформаційної політики розробили і прийняли Стратегію розвитку читання на 2021-2025 роки. Згідно з документом, держава зобов'язується створити умови для захисту і розвитку книжкового ринку України. Це в першу чергу податкові пільги для видавців, щоб вони могли відновитися після пандемічної кризи, — наприклад, звільнення від податку на прибуток терміном на п'ять років, пільгове кредитування видавництв з державними гарантіями кредитів. Коли пільги введуть, ще невідомо. Як зазначила Олександра Коваль, процес узгодження Стратегії з різними відомствами йде нешвидко.

Втім, щоб допомогти видавцям, інституту необов'язково чекати імплементації Стратегії, щоб змінювати правила вже зараз. Як каже Олександр Савчук, його видавництво не змогло взяти участь у програмі закупівель книг для бібліотек, оскільки в нинішніх правилах закупівлі Український інститут книги приймає тільки ті видання, у яких є правовласник. Однак "Щоденники" Тараса Шевченка або твори Григорія Сковороди, які видає Савчук, — це твори суспільного надбання, без авторських прав.

"Мені не потрібні податкові пільги, я можу заплатити податок. Для мене як видавця важливіше, щоб державні структури надали зручніші та прозоріші умови роботи", — підкреслює Савчук.

Також в Стратегії прописані методи боротьби з книжковим контрафактом, який в останні роки розширився до загрозливих розмірів. За даними фіскальної служби, з 2011 року імпорт книг з Росії знизився у десять разів, з $26 млн до $2,71 млн на 2020-й. Місце легального імпорту заповнили видрукувані в Україні контрафактні видання, що продаються на маловідомих сайтах, в інстаграм-магазинах або на великих маркетплейсах, де не перевіряють продавців. Там вони можуть коштувати удвічі дешевше, ніж в авторизованих книжкових магазинах. За різними оцінками, ринок контрафакту сягає 30-40% від всієї книжкової продукції в Україні.

"Чорний ринок — контрафакт і контрабанда — підриває продажі українських книг, тому що конкурує ціною. Якщо вирішимо цю проблему, то ринок виросте", — впевнений Іван Богдан. Тому в Стратегії розвитку читання передбачене посилення юридичної відповідальності розповсюджувачів контрафакту: підвищення штрафів, що становлять зараз 34-51 тис. грн, і кримінальна відповідальність.

Програма лояльності

Захистити книжковий ринок України — тільки пів справи, друге важливе завдання — залучити до читацької аудиторії людей, які не беруть в руки книгу. Як зазначають автори Стратегії розвитку читання, 46% українців читає принаймні раз на місяць, і 27% з них не купують книг, а завантажують безкоштовно або беруть в бібліотеках, у друзів та ін. Водночас у розвинених країнах регулярних читачів більше. Читають принаймні раз на тиждень 67% канадців, 60% французів, 53% ісландців.

В Італії у 2020 році кількість регулярних читачів підвищилася з 58% до 61% багато в чому за рахунок урядової програми 18App, що працює з 2016 року. Її суть у тому, що кожному італійцю, котрий досяг 18 років, видається карта з € 500, ці гроші він може витратити тільки на культурні заходи. Карту можна обміняти, подарувати або перевести в готівку, вона прив'язана до персональних даних людини. За статистикою Асоціації італійських видавців, за останній рік 80% грошей на картах 18App молодь витратила саме на книги.

В Україні хочуть підвищити кількість читачів до європейського рівня і планують діяти приблизно так само, як італійці. Наприклад, дарувати сертифікати на покупку книг батькам новонароджених дітей і школярам.