Дуель камінням. Провальний фінал: серіал "Обі-Ван Кенобі" з космічної опери перетворився на оперету

Стрімінгова платформа Disney+, виклавши перші чотири серії мінісеріалу "Обі-Ван Кенобі", зуміла створити потрібну інтригу: початок був чудовим. У всесвіті "Зоряних війн" збережена атмосфера перших творінь Джорджа Лукаса, але разом з тим введені іронічні та соковиті елементи соціальної фантастики. Непоганий, в принципі, сюжет — з крадіжкою юної принцеси Леї та розповіддю про складні стосунки між Кенобі та Дартом Вейдером.

Після чотирьох серій усі чекали на оригінальну розв'язку, але коли стримінг виклав дві останні частини, прийшло повне розчарування. В чому причина? Їх дві.

• Перша — максимальне опримітивлювання сценарного матеріалу.
• І друга — порушення системи координат: там, де немає смерті, немає життя. Персонажі тут не вмирають, а значить все "навмисно".

Нагадаємо дві основні сюжетні лінії. Викрали 10-річну принцесу Лею (Вів'єн Ліра Блер). Її прийомні батьки просять Обі-Вана Кенобі (Юен Мак-Грегор) урятувати принцесу. Енакін Скайвокер (Гайден Крістенсен) вижив після зіткнення зі своїм учителем Обі-Ваном і перейшов на темний бік Сили, ставши Дартом Вейдером. Тепер він шукає вчителя, щоби помститися за приниження. Пошуки Обі-Вана він доручив Третій сестрі, Інквізитору Реві (Мозес Інґрам). А в тієї, виявляється, свої причини ненавидіти Дарта — він колись знищив її плем'я. Коротше, всі герої в результаті опиняються на піщано-кам'янистій планеті Татуїн.

Не будемо вдаватися до подробиць історії, просто зауважимо — Дарт Вейдер розкрив плани Реви і, в результаті сутички, пронизав її світловим мечем. Наскрізь. І кинув помирати. Але ж вона вижила. Як? Не знаємо. В наступному епізоді вона з'являється на Татуїні, перев'язана ганчірочкою. Світловий меч, виявляється, не смертельно небезпечний для здоров'я?

Серіал "Обі-Ван Кенобі". Фанфік та й годі

На тій же планеті відбувається поєдинок Обі-Вана та Дарта Вейдера. Дарт уже програвав поєдинки вчителю раніше, але не може заспокоїтися. Їхній діалог перед дуеллю — "вершина красномовства".

— Ти прийшов мене знищити, Обі-Ван? — запитує Дарт Вейдер.

— Я зроблю те, що маю, — ухильно відповідає Кенобі.

— Тоді ти помреш!

Ми розуміємо, що сценарист Джобі Гарольд не Олександр Дюма, щоб створювати дотепні діалоги між дуелянтами, але навіщо все зводити до такого відчайдушного примітиву?

— Ти завжди програватимеш! — продовжує басити Дарт Вейдер, хоча програвав саме він. Але зараз за допомогою джедайської Сили він змусив Обі-Вана в прямому сенсі слова провалитися крізь землю (точніше — крізь Татуїн). Дарт довго дивиться, блимаючи лампочками, на Обі-Вана, що сидить на дні ями, а потім помахом руки відправляє туди масу каменів і осколків скель. Коли яма стає заповненою догори, він каже: "Ти справді думав, що зможеш мене перемогти? Ти не впорався, учителю". За якістю текст нагадує фанфік шестикласника на тему "Зоряних війн", написаний на перерві.

Дарт Вейдер йде, не переконавшись: "Пацієнт ймовірніше живий чи мертвий"?

Обі-Ван Кенобі тим часом помахом руки підіймає скелі над собою і вибирається з ями. Зауважимо вбік: обох лицарів може сміливо задіяти замість підйомних кранів будь-яка будівельна корпорація. Наші бійці знову махають мечами, а потім Обі-Ван робить той самий трюк, що нещодавно показав його учень — під урочисту симфонічну ораторію він підіймає вгору місцеві каменюки і спрямовує їх потік строго в голову Дарта Вейдера. І додатково дає йому мечем по шолому, щоб мало не здалося. Від шолома, як від будівельної каски, відлітає половинка. Звідкись із глибини на нас дивиться покалічений Енакін Скайвокер.

Знову "епічний" діалог, який закінчується так:

"Пробач, мене, Енакін", — раптом каже Кенобі. За що, як би ви подумали? Правильно: "За все". І йде. Як інтелігент, про якого співали в радянському бойовику "Не бійся, я з тобою": "Але він противник — краще не буває, ти впадеш, а він не добиває!"

Поранений Дарт Вейдер услід йому кілька разів погрозливо повторює, ледве повертаючи язиком: "Обі-Ван".

Знову ніхто не постраждав. Окрім глядачів

Проте вже в наступному епізоді Дарт Вейдер у новому шоломі, сам — бадьорий і свіжий і повідомляє імператору Палпатіну: "Ми все знищуватимемо, поки не знайдемо Кенобі. Він не втече від мене знову". Імператор: "У мене є сумніви, що ти мислиш ясно". Ці слова цілком можна віднести до сценариста: космічна опера перетворилася на оперету. Причому дитячу. Судіть самі.

Принцесу Лею повернули прийомним батькам. Її рятівник Обі-Ван Кенобі прилітає на кораблі і спускається по трапу, дівчисько кидається — ні, не до нього, а до свого кишенькового дроїда, що ширяє за спиною джедая: "Лола, я сумувала!".

"Я боюся за її майбутнє", — каже вітчим. Ми б теж побоялися –- за такого розкладу. Але благородний інтелігент Обі-Ван Кенобі не образився, а сказав дівчинці: "Ти — мудра, прониклива і добра, як мама. А також захоплена, безстрашна і рішуча, як тато". Хто не в курсі — її тато Дарт Вейдер.

Загалом усе це було б смішно, якби не було так сумно. Дуже шкода, починався серіал багатообіцяюче.