"Обі-Ван Кенобі". Джедаї старіють, але хватки не втрачають – чому фанати в захваті від серіалу

Стрімінг Disney+ прозвітував, що його мінісеріал "Обі-Ван Кенобі" б'є рекорди з переглядів, поклавши на лопатки успішного "Мандалорця" (2019). У новому серіалі знайшли відображення багато голлівудських напрацювань, але все ж таки він зберіг унікальні риси всесвіту "Зоряних війн", лише додавши від запозичень нових фарб.

На сьогодні показано чотири серії "Обі-Ван Кенобі" із шести: п'ята вийде 15 червня, шоста — 22 червня.

Преамбула картини: відбувається становлення Імперії на чолі з Палпатіном. Більшість джедаїв винищені після Наказу 66, який започаткував громадянську війну. Ситхи й інквізитори ("джедаї, що перефарбувалися") полюють на останніх воїнів Республіки.

Скажемо, що ситуація, коли у твоїй країні точаться бойові дії, накладає певне ставлення до перегляду фільму про війну. Нехай і зоряну. Від деяких сцен геноциду мирного населення не по собі.

Але одразу розбираємо суть: вдався реліз чи ні? Так!

Дбайливо збережена атмосфера "Зоряних воєн" Джорджа Лукаса. Перед нами класична космоопера, позбавлена аж надто зухвалих постмодерних експериментів, які призводили до провалів. Навіть тут усе та ж симфонічна музика (мелодії інші, але стиль — один в один), що була в ранніх серіях франшизи, обережно передає все, що діється на екрані.

"Обі-Ван Кенобі". Інший шлях

Автори не стали перекручувати всесвіт "Зоряних воєн" — вони у нього привнесли (злиття та поглинання) риси інших кіновсесвітів — і це досить грамотний трюк, який колись дозволив собі Джеймс Кемерон в "Аватарі" (2009).

Наприклад, до космоопери додали інший жанр — кримінальний фантастичний трилер, на кшталт фільму "Згадати все" Пола Верховена з Арнольдом Шварценеггером (1990). Там Марс, а тут подібна "сміттєва" планета називається Дая, хоча її можна було б сміливо назвати Соціальне Дно.

Ця планета — суцільний наркотичний притон. А джедаю Обі-Ван Кенобі доводиться витягувати звідти дівчинку — 10-річну принцесу Лею. Ці пригоди десь навіть нагадують місію героя де Ніро у "Таксисті" (1976) Скорсезе, коли той витягав із борделю 12-річну дівчинку. Репліки Обі-Вана, який вибиває свідчення зі злочинця, нагадують фрази бойового ветерана в'єтнамської війни від Де Ніро: "Ти — щур, а ніхто не знає каналізацію краще за щурів".

Ще з нововведень. До космоопери додали соціальну фантастику. Кенобі, котрий ховається від інквізиторів, залягає на дні — то на фермерській планеті, то на шахтарській. Там смішно (дизайну — ура!) виглядає місцевий транспорт: щось середнє між радянською вантажівкою "ГАЗ" і вагонеткою. Він навіть літає, накульгуючи: тільки відра, що висить ззаду, не вистачає, щоб побрязкувало. Така стилістика схожа на радянську антиутопію "Кін-Дза-Дза" (1986) або американську картину "Ворог мій" (1985): шахти, копальні, нерівність, космічні "пролетарі" та "фермери". Домішка фантастичних антиутопій додала прем'єрному серіалу колориту.

Психологічно теж усе правильно: джедай після поразки змушений ховатися, він почувається немолодим і втомленим, і його оточення, "колеги" по консервному заводу — теж не вселяють оптимізму. Але все ж таки Обі-Ван Кенобі знайде в собі сили продовжити боротьбу. Ці деталі чудово "зайдуть" дорослій аудиторії.

А дитячу аудиторію потішать перегукування із сучасними гаджетами. У дівчинки Леї — літальна штучка "Лола", щось на зразок айфона моделі: розмовляє, визначає в небі тип кораблів і навіть пилку може зі своїх нетрів дістати, якщо потрібно. Корисна річ у господарстві!

Підлікували, перекроївши

Що стосується історії перетворення Енакіна Скайвокера на Дарта Вейдера — тут майже прямі аналогії із фантастичним бойовиком "Робокоп" (1987) того ж таки Пола Верховена. Робимо із серйозно пораненого воїна людину-машину. Тільки там на виході отримали правоохоронця, а тут — натурального космічного фашиста. Дарт Вейдер походячи знищує мирне населення у пошуках давнього ворога. Ці епізоди не можуть не відгукнутися в серці українського глядача: надто це все нагадує геноцид сьогоднішньої війни.

Нові "Зоряні війни": актори та стихії

Юен Мак-Ґреґор у головній ролі переконливий і людяний. З антагоністів можна виділити Третю сестру — Мозес Інґрам відмінно вжилася в образ (акторка нещодавно мало не отримала "Еммі" за роль подружки головної героїні в популярному серіалі "Хід королеви"): натиск, цинізм, жорстокість — усе в інквізиторки є.

На прикладі її героїні нам показують, що в Імперії чудово працюють соціальні ліфти: Третю сестру начальство все більше цінує за службову запопадливість, тоді як іншим інквізиторам не допомагають ні зв'язки, ні знатне походження.

Ми звернули б вашу увагу на не бездумне, чим часто грішить Голлівуд, а символічне використання вогню в картині. Через випробування вогнем колись змушений був пройти майбутній Дарт Вейдер, а тепер на "вогнетривкість" перевіряється Обі-Ван.

З мінусів — є шаблонні сюжетні конструкції. Погані персонажі весь час грішать, хороші — безперервно роблять гідні вчинки. Але ці нюанси не відбивають бажання стежити за пригодами героїв: атмосфера, особисті історії та навіть запозичення — усе грамотно вбудовано у канву космічної опери.

Чекаємо ще на дві серії — цікаво ж, чим закінчиться.

Важливо

Топ-7 блокбастерів червня. Весілля з криміналом, динозаври на волі, льотчик-ас та вчений-вампір